dis_Botsora_2015
.pdf
171
свою діяльність, а решта – знаходяться у надзвичайно скрутному становищі,
адже саме малі підприємства є найбільш чутливими до негативних коливань економічного та політичного середовища.
Незважаючи на це, саме малі підприємства в структурі суб’єктів господарювання займають найбільшу частку. До внесення у Господарський кодекс змін (2008 рік) щодо методології визначення малих підприємств, їх частка становила – 85,1% (324011 одиниць); на середні припадало 14,7% (56008 одиниць); а на великі – лише 0,2% (770 підприємств) (рис. 3.13). Після змін у законодавстві кількість середніх підприємств зменшилась на користь малих і великих та становила 6,4% (24,5 тис. підприємств), малих – 93,2%
(354,8 тис.) та великих – 0,4% (1520 підприємств) (рис. 3.14). [131].
Рис. .33.13.13. СтруКількістьтурасуб’єктів’ |
Рис. 3.14. Структура суб’єктів |
підприємницької діяльності до |
підприємницької діяльності після |
змін у законодавстві до 2008 р. |
змін у законодавстві з 2008 р.10 |
Джерело: Побудовано автором на основі даних [131].
Судячи з висвітлених у попередніх розділах результатів дослідження,
сучасна економічна ситуація є не найкращим періодом розвитку підприємництва не тільки в Україні, а і будь-якій іншій країні світу.Забезпечення розвитку малого підприємництва в нашій країні є можливим завдяки забезпеченню покращення їхніх основних показників діяльності (додаток Т). Одним із чинників погіршення показників ефективності малого підприємництва є вплив не тільки фінансово-
10 Дані наведені відповідно до критеріїв визначення МП згідно з Законом України від 18.09.2008 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності".
172
економічної кризи, а також стан фінансового, ресурсного та інфраструктурного забезпечення цього сектора, економічної та політичної нестабільності в країні. Все це свідчить про те, що потенціал вітчизняних малих підприємств використовується не повною мірою. Так, за даними Світового банку Україна серед 189 досліджених країн займає низькі позиції в рейтингу Doing Business (DB) 2014 (табл. 3.4). Хоча й порівняно з 2013 р. її позиція зросла на 28 сходинок у рейтингу. Зокрема, найбільші зміни відбулись у категоріях "отримання дозволів на будівництво" (зростання у рейтингу на 145 позицій) та "реєстрація власності" (підвищення на 61
позиці.). Така ситуація пояснюється певним упорядкуванням вітчизняного податкового законодавства, що пов’язане з прийняттям Податкового кодексу України, а також запровадженням електронних сервісів щодо механізмів реєстрації суб’єктів господарювання та систем адміністрування податків.
|
|
|
Таблиця 3.4 |
|
Рейтинг України у 2014 р. заоцінкою бізнес-регулювання |
||||
|
|
|
|
|
Категорія рейтингу |
DB |
DB 2013 |
Зміна |
|
2014Рейтинг |
Рейтинг |
рейтингу |
|
|
|
|
|||
Реєстрація підприємств |
47 |
50 |
+3 |
|
Отримання дозволів на будівництво |
41 |
186 |
+145 |
|
Підключення до систем електропостачання |
172 |
170 |
-2 |
|
Реєстрація власності |
97 |
158 |
+61 |
|
Кредитування |
13 |
24 |
+11 |
|
Захист інвесторів |
128 |
127 |
-1 |
|
Оподаткування |
164 |
168 |
+4 |
|
Міжнародна торгівля |
148 |
148 |
без змін |
|
Забезпечення виконання контрактів |
45 |
45 |
без змін |
|
Ліквідація підприємств |
162 |
157 |
-5 |
|
Джерело: Складено автором на основі [138].
Як зазначено раніше, однією з причин негативних тенденцій функціонування вітчизняних суб’єктів малого підприємництва є фінансова економічна криза. До чинників, які в умовах кризи пригнічували розвиток малого підприємництва та негативно позначилися на його фінансовому стані слід віднести [36; 64, с. 66]: погіршення умов господарювання, зростання орендної плати, збільшення відсоткових ставок за кредитами, зростання місцевих податків та зборів; зменшення обсягів банківського кредитування і
173
необхідність повернення кредитів у іноземній валюті при різкій девальвації гривні; недосконалість механізмів здійснення регуляторної діяльності та системи державної підтримки малого бізнесу, існування корупційних схем й залежність бізнесу від чиновників; адміністративні та фінансові бар’єри. Все це в цілому формує несприятливе середовище, у якому підприємства,
виснажуючись, змушені припиняти своє функціонування.
На думку О. Шевцової [257, с. 198], загрозами, які обумовлюють нестійкість розвитку малого підприємництва є: "обмеженість фінансових ресурсів, труднощі в придбанні виробничих площ, приміщень та обладнання;
відсутність фінансових резервів та загроза швидкого банкрутства; надто вузьке коло постачальників, що може утворювати небажану залежність бізнесу; недостатній розвиток інфраструктури збуту продукції та післязбутового обслуговування; локальність ресурсів та збутових ринків,
відтак – межі для зростання; низька конкурентоспроможність продукції, у
виробництві якої важлива економія на масштабах, відтак – конкуренція з боку великих підприємств; висока вразливість щодо несприятливих економічних та позаекономічних чинників; нестабільність доходів підприємств та зайнятих на них осіб; соціальна незахищеність працівників,
що створює труднощі найму; висока вага особистісного чинника в управлінні та виробництві, що створює сприятливі умови для "тінізації" та криміналізації підприємств; недостатня методологічна забезпеченість
(бухгалтерської діяльності, менеджменту, маркетингу тощо); складності в одержанні кредитів та нерозвиненість системи гарантій і страхування діяльності малих підприємств; нестача кваліфікованих кадрів, здатних працювати в умовах ринку; відсутність розгалуженої мережі організаційних і управлінських установ, які надають малим підприємствам різноманітні послуги на комерційній основі; причини бюрократичного характеру, що примушує засновників підприємств оббивати пороги численних інстанцій для збору підписів".
174
На нашу думку, поряд із зазначеними чинниками, розвиток малого
підприємництва, гальмує також: [69, с. 18-19]: 1) недосконалість,
нестабільність та суперечливість законодавчої бази, яка дуже швидко змінюється та приймається, в основному, у вигідних для окремих осіб цілях.
Сюди також можна віднести велику кількість бюрократичних процедур,
пов’язаних з заснуванням підприємства; 2) обмеженість джерел
фінансування, |
що |
є дуже болючою проблемою |
для підприємців; |
|
3) непопулярність |
альтернативних |
банківському кредитування джерел |
||
формування |
фінансових ресурсів, |
нерозвинутість |
їх інфраструктури; |
|
4) корупція і рекет. У цьому випадку підприємець змушений поділитись своїми доходами, або ж за невідомих обставин, зовсім припинити свою діяльність. Це, на нашу думку, є однією з суб’єктивних проблем, яка потребує негайного вирішення, однак вона, мабуть, існуватиме ще довго,
адже її наявність пов’язана не тільки з локальним розв’язанням, аде й
вирішенням на загальнодержавному (національному) рівні;
5) немаловажливою є проблема відносин з податковими органами. Високі податкові ставки, значна кількість перевірок з боку контролюючих органів стимулюють тінізацію малого бізнесу; 6) недостатні державне стимулювання та підтримка з боку держави та місцевих органів влади; 7) недостатня відповідна та якісна професійна підготовленість підприємців. Ряд науковців стверджують, що для того, щоб займатись підприємницькою діяльністю,
необхідні певні особистісні риси, а саме: ініціативність, наполегливість,
впевненість, цілеспрямованість, здатність переконувати і налагоджувати контакти, комунікабельність, творче і креативне мислення, інноваційність,
орієнтація на якість та ефективність, готовність йти на ризик, постійне
самовдосконалення та саморозвиток; 8) нерівні умови конкуренції;
9) недостатній розвиток підприємницької інфраструктури. Поряд з існуючою інфраструктурою підтримки малого бізнесу необхідно створити мережу навчальних та консультаційних установ, які безоплатно займатимуться
175
наданням інформаційних послуг особам, які хочуть започаткувати власний бізнес.
Саме ці всі проблеми є чинниками вразливості малих підприємств до економічних коливань та змін політичного середовища, ще не досягнувши достатньо високого рівня розвитку. Тому уряду необхідно якомога швидше вжити виважених та послідовних заходів, які зменшуватимуть вплив наслідків фінансової кризи для малого бізнесу, стимулюючи при цьому покращення показників його розвитку.
З метою встановлення взаємозв’язків між показниками розвитку малого підприємництва, макроекономічними та інституційними чинниками, а
також визначення факторів, які найбільше впливають на розвиток малого бізнесу на підставі застосування економіко-математичного моделювання нами було побудовано дві альтернативні моделі: логарифмічно-лінійну регресійну модель панельних даних з фіксованими ефектами залежності обсягу реалізованої малими підприємствами продукції від мікро-,
макропоказників (перша група чинників) (1) та логарифмічно-лінійну авторегресійну модель панельних даних залежності обсягу реалізованої малими підприємствами продукції від мікро-, макрота інституційних показників (друга група чинників) (2). Метод оцінювання – узагальнений метод найменших квадратів для панельних даних.
Панельні дані в обох моделях охоплюють спостереження для різних об’єктів впродовж певного періоду часу, тобто містять в собі кроссекційні та часові ряди. В якості об’єктів ми використовуємо різні регіони України (24
області, АР Крим, м. Київ та м. Севастополь). Часовий проміжок складає 14
років (з 2000 по 2013 р.). Вихідні дані для проведення розрахунків подано у Додатку Т.
Модель впливу першої групи чинників описує залежність обсягу реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) від мікро-
(показників розвитку малого підприємництва), та макропоказників.
Моделювання ґрунтується на 230 спостереженнях.
176
Оцінене рівняння моделі впливу першої групи чинників має вигляд:
ln (Y it) = - 3,258 + αi + |
0,281 × ln (K_INVit) + |
1,162 × ln (WАGE it) + |
(-4,65**) |
(9,43**) |
(32,64**) |
+ 0,954 × ln (K_LАBOR it ) - 0,304 × ln (R it), i=1,…, 27, t=1,…,14, (1) |
||
(6,13**) |
(-3,51**) |
|
де Yit – обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг)
в і-му регіоні за рік t (млн. грн.); K_INVit – обсяг валових капітальних інвестицій малих підприємств в і-му регіоні за рік t (млн. грн.); WАGEit –
фонд оплати праці на малих підприємствах в і-му регіоні за рік t (млн. грн.);
K_LАBORit – середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах в і-му регіоні за рік t (осіб); Rit – процентна ставка банків за наданими кредитами суб’єктам господарювання у % за рік t; αi – фіксовані ефекти регіонів. Коефіцієнт детермінації моделі (R2) становить 0,979,
скоригований R2=0,976, F-статистика Фішера (F) = 322,72, статистика Дарбіна – Уотсона (DW) = 2,17.
Модель впливу другої групи чинників описує залежність обсягу реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) від від мікро-,
макрота інституційних показників. Моделювання ґрунтується на 255
спостереженнях.
Оцінене рівняння моделі впливу першої групи чинників має вигляд:
ln(Yit) = - 3,536 + 0,134 × ln(F_INVi,t-1) + 0,509 × ln (GDP it) + 0,099 × ln (KREDit)+
(-4,36**) (2,26*) (7,53**) (2,62**)
+ 0,470 × ln (Y i,t-1) + |
0,039 × SVOB t, i=1,…, 27, t=1 ,…,14, |
(2) |
(7,65**) |
(4,25**) |
|
де F_INV i,t-1 – обсяг прямих іноземних інвестицій в акціонерний капітал в і-
му регіоні за рік t-1 (млн. дол. США); GDP it – ВРП у розрахунку на одну особу в і-му регіоні за рік t (грн.); KRED it – обсяг кредитів, наданих банками суб’єктам господарювання в і-му регіоні за рік t (млн. грн.); Y – обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) в і-му регіоні за рік t-1 (млн. грн.); SVOB – індекс економічної свободи (на початок року)
за рік t. R2 становить 0,934, скоригований R2 = 0,925, F = 105,50, DW = 2,23.
В дужках подано t-статистики Стьюдента параметрів моделі, які використовуються для тестування значущості впливу вибраних факторів на
177
обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг). Значки
"*" і "**" в обох моделях відображають рівень значущості параметрів 5 та
1%, відповідно.
Аналіз статистик Стьюдента в обох моделях вказує на те, що усі включені в модель фактори статистично значуще впливають на розвиток малого бізнесу. F-статистика Фішера вказує на адекватність побудованих моделей, а статистика Дарбіна-Уотсона – на відсутність автокореляції залишків моделей.
Коефіцієнти цих логарифмічно-лінійних регресійних моделей визначають еластичності показника розвитку малого підприємництва за вказаними чинниками і показують, на скільки відсотків змінюється обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) при збільшенні фактора на 1% за умови, що всі інші фактори залишаються незмінними.
Так, для першої групи чинників (табл. 3.5) при зростанні на 10% одного з показників: обсягу валових капітальних інвестицій малих підприємств,
фонду оплати праці, середньорічної кількості найманих працівників на малих підприємствах (за умови, що інші показники не змінюватимуться) – обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) зростає на 2,8;
11,6; 9,5% відповідно.
Однак при зростанні на 10% процентної ставки банків за наданими кредитами суб’єктам господарювання, обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) зменшується на 3%. Отже, з метою розвитку малого підприємництва доцільно підвищувати заробітну плату, а
також збільшувати кількість найманих працівників, що в свою чергу,
сприятиме виконанню малими підприємствами однієї з найважливіших соціально-економічних функції – забезпечення зайнятості населення. Вплив валових капітальних інвестицій є дещо меншим, однак його зростання також суттєво впливає на розвиток вітчизняних суб’єктів малого бізнесу.
178
Таблиця 3.5
Результати економетричного аналізу впливу першої групи
чинників на обсяг реалізованої МП продукції (робіт, послуг)
Результуюча змінна |
|
|
Ln(Y) |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка |
Стандартна |
Значення t- |
Значення |
||
Факторна змінна |
статистики |
|||||
коефіцієнта |
похибка |
|
ймовірності |
|||
|
|
Стьюдента |
||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Сonst С |
-3,258182 |
0,701253 |
|
-4,646227 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln(K_INV) |
0,280556 |
0,029748 |
|
9,431047 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln(WАGE) |
1,162188 |
0,035607 |
|
32,63920 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln(K_LАBOR) |
0,954406 |
0,155648 |
|
6,131809 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln(R) |
- 0,30382 |
0,086491 |
|
-3,512829 |
0,0005 |
|
|
|
|
|
|
||
Коефіцієнт детермінації R2 |
|
0,979077 |
|
|||
Скоригований коефіцієнт |
|
0,976043 |
|
|||
детермінації R2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
Значення F-статистики Фішера |
|
322,7209 |
|
|||
|
|
|
|
|||
Статистика Дарбіна-Уотсона |
|
2,169487 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Джерело: Обчислено автором з застосуванням програмного забезпечення Eviews.
Фіксовані ефекти регіонів αi вимірюють вплив невимірювальних факторів, що впливають на показники розвитку малого підприємництва
(менеджмент області, політична ситуація, підприємницька свобода,
територіальне розташування регіону, звички споживачів тощо), і які є різними для різних областей. Статистичні тестування показують значущі відмінності між цими коефіцієнтами (між різними областями) (рис. 3.15).
Нуль показує деякий середній по Україні рівень. Бачимо – найбільший позитивний ефект простежується для м. Києва, Донецької та Львівської областей. Тобто за інших однакових умов (при однакових величинах змінних внутрішніх факторів), завдяки впливу фіксованих ефектів регіонів обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) у цих областях буде вищим, ніж у інших. Отже, ці регіони найкраще використовують свій потенціал для розвитку малого підприємництва.
Найменший вплив невимірювальних факторів на розвиток малого підприємництва демонструють Кіровоградська, Чернівецька та Хмельницька області. Гіпотетично фіксовані ефекти регіонів не використовуються
179
керівництвом повною мірою або ж не дають бажаного впливу на
функціонування малого бізнесу в області.
2.4
2.0
1.6
1.2
0.8
0.4
0.0
-0.4
-0.8
-1.2
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
26 |
Автономна Республіка Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Ж итомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська м.Київ Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
Рис. 3.15. Вплив фіксованих ефектів регіонів αi на показники розвитку малого підприємництва в Україні
Джерело: Побудовано автором з застосуванням програмного забезпечення Eviews.
В результаті аналізу виявлено прямий та обернений зв'язок між обсягом реалізованої продукції (робіт, послуг) та показниками, які характеризують розвиток малого підприємництва. Так, чинниками, які збільшують обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт,
послуг) та сприятливо впливають на розвиток малого бізнесу є: обсяг валових капітальних інвестицій малих підприємств, фонд оплати праці,
середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах.
Негативно (обернена залежність) впливають: процентна ставка банків за наданими кредитами суб’єктам господарювання, зростання яких зменшує обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг).
180
Для другої групи чинників (табл. 3.6) характерним є те, що збільшення прямих іноземних інвестицій у попередньому періоді та обсягу кредитів, наданих банками суб’єктам господарювання на 10%, сприяє зростанню обсягу реалізованої малими підприємствами продукції (робіт,
послуг) лише на 1,3 та 0,9% відповідно. Такий незначний вплив зазначених чинників пояснюється тим, що кредитно-інвестиційні ресурси служать джерелом поповнення фінансових ресурсів підприємства та чинять опосередкований вплив на обсяг реалізованої ним продукції. Варто також зазначити, що розвитку малого бізнесу сприяє вплив саме лагових значень інвестицій, інакше кажучи, поточні інвестиції не відразу дають ефект, а лише за певний період часу.
Таблиця 3.6
Результати економетричного аналізу впливу першої групи
чинників на обсяг реалізованої МП продукції (робіт, послуг)
Результуюча змінна |
|
|
Ln(Y) |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка |
Стандартна |
Значення t- |
Значення |
||
Факторна змінна |
статистики |
|||||
коефіцієнта |
похибка |
|
ймовірності |
|||
|
|
Стьюдента |
||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Сonst С |
-3,535820 |
0,810592 |
|
-4,362019 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln (F_INV(-1)) |
0,133961 |
0,059347 |
|
2,257246 |
0,0250 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln (GDP) |
0,509293 |
0,067670 |
|
7,526164 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln (KRED) |
0,098792 |
0,037775 |
|
2,615243 |
0,0095 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ln (Y(-1)) |
0,470061 |
0,061423 |
|
7,652863 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
SVOB |
0,039955 |
0,009403 |
|
4,249381 |
0,0000 |
|
|
|
|
|
|
||
Коефіцієнт детермінації R2 |
|
0,933905 |
|
|||
Скоригований коефіцієнт |
|
0,925053 |
|
|||
детермінації R2 |
|
|
||||
Значення F-статистики Фішера |
|
105,5021 |
|
|||
Статистика Дарбіна-Уотсона |
|
2,230727 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Джерело: Обчислено автором з застосуванням програмного забезпечення Eviews.
Аналізуючи наступні показники, можемо зробити висновок, що обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) більш значуще залежить від ВВП у розрахунку на одну особу. Зокрема еластичність обсягу за ВВП на душу населення дорівнює 0,49. Тобто, якщо ВВП у розрахунку на одну особу збільшується на 10%, то обсяг збільшується на