dis_Botsora_2015

181

5,0%. Отже, чим вищий показник суспільного добробуту в країні, тим більшою буде спроможність громадян придбати продукцію сектору малого бізнесу, а відтак зростатиме обсяг реалізованої ним продукції.

Вплив попереднього рівня обсягу реалізованої продукції (попереднього стану малого бізнесу) показує інерцію в змінах, часткове пристосування до нових умов, нездатність підприємств миттєво реагувати і змінювати ситуацію на ринку. Попит на їхню продукцію також є інертним, та характеризується залежністю від звичок і схильностей споживачів, Значний вплив на динаміку показників розвитку малого підприємництва демонструють також виконання зобов’язань за укладеними в попередній період договорами з постачальниками та підрядниками, а також, трудовими контрактами, цивільно-правовими угодами тощо, Еластичність обсягу реалізованої малими підприємствами продукції за обсягом реалізованої продукції у попередньому періоді становить 0,47.

Одним із інституційних факторів, які впливають на стан малого бізнесу, є індекс економічної свободи, Так, при зростанні на 1 пункт цього індексу, обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг)

зростатиме на 0,04 млн. грн.

Зазначимо, що індекс економічної свободи розраховується на основі аналізу 10-ти індексів (оцінюються за шкалою від 0 до 100): свобода бізнесу,

свобода торгівлі, податкова свобода, державні витрати, грошова свобода,

свобода інвестицій, фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових стосунків. Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, а тому загальний індекс визначається як середнє арифметичне цих показників [267]. За цим індексом усі країни поділяються на такі групи: 1) вільні, показник становить 80-100; 2) в основному вільні – 70-79,9; 3) помірно вільні – 60-69,9; 4) в основному невільні – 50-59,9; 5) деспотичні – з показником 0-49,9.

Зазначимо, що сукупний вплив на обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) першої групи чинників є більшим

182

за сукупний вплив другої, що може характеризуватись пошуком малими підприємствами потенціалу для розвитку, перш за все, у сфері активізації власних зусиль, а не покладаючись на допомогу держави, професійних

учасників фінансового ринку чи іноземних інвесторів,

Ми спробували також побудувати модель, яка охоплює вплив одночасно внутрішніх і зовнішніх чинників. Ця модель характеризується

значною мультиколінеарністю. Тісний кореляційний зв’язок між факторами,

які включені в неї, спотворює оцінки її параметрів. При цьому t-статистики параметрів вказують на незначущість кожної змінної зокрема, проте коефіцієнт детермінації та статистика Фішера свідчать про адекватність побудованої моделі і про значущий сукупний вплив показників розвитку малого підприємництва, макроекономічних та інституційних чинників.

Одержані результати варто використовувати для управління чинниками, які впливають на обсяги реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) з метою реалізації заходів державної політики щодо

регулювання малого підприємництва в Україні.

На основі проведеного дослідження нами було розроблено засади державної політики щодо фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва (рис. 3.16), котрі містять конкретні напрями, завдання та заходи та можуть слугувати основою його регулювання на коротко-,

середньо- й довгостроковиу перспективу. Головними напрямами державної

політики щодо розвитку малого підприємництва мають стати: 1) створення сприятливого середовища для започаткування і ведення бізнесу та

2) забезпечення ефективної державної підтримки функціонування і розвитку малого підприємництва.

В межах цих напрямів основними завданнями є: вдосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення; зменшення адміністративних бар’єрів для започаткування і ведення бізнесу;

популяризація ідей підприємництва, стимулювання й підтримка ініціатив до самостійної підприємницької діяльності; активізація фінансово-кредитної та

183

інвестиційної підтримки; вдосконалення системи оподаткування; посилення інформаційного і ресурсного забезпечення; створення й розвиток суб’єктів інфраструктури; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності МП;

належне виконання національної та регіональних програм підтримки і розвитку підприємництва.

Засади державної політики щодо фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні

Напрями державної політики щодо фінансового забезпечення розвитку МП в Україні

			Вдосконалення нормативно-правового та
			інституційного забезпечення
	Створення
			Зменшення адміністративних бар’єрів для
	сприятливого
	середовища для		започаткування та ведення бізнесу
	започаткування		Популяризація ідей підприємництва, стимулювання
	і ведення
			й підтримка ініціатив до самостійної
	бізнесу		підприємницької діяльності
			Активізація фінансово-кредитної та інвестиційної
	Забезпечення		підтримки
	ефективної		Вдосконалення системи оподаткування
	державної
			Посилення інформаційного та ресурсного
	фінансової
	підтримки		забезпечення
	розвитку		Створення й розвиток суб’єктів інфраструктури
	малого
	підприєм-		Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності
	ництва
			Належне виконання національної та регіональних
			програм підтримки і розвитку підприємництва

фінансового щодо політики державної Завдання Україні в МП розвитку забезпечення

Підвищення ефективності фінансового механізму розвитку малого підприємництва в Україні

Товарно-споживчий ефект

насичення ринку споживчими товарами і послугами; задоволення споживчого попиту населення; мобілізація чинників виробництва; стабілізація ринкового середовища; формування та розвиток ринкового конкурентного середовища

Інвестиційно-інноваційний ефект

впровадження нових технологій і виробництво нових видів продукції; сприяння розвитку науки та науково-технічному прогресу

Інституційно-соціальний ефект

забезпечення зайнятості; розвиток середнього класу;

формування та розвиток ринкового конкурентного середовища; стабілізація ринкового середовища; забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів; набуття та розвиток навиків підприємництва; реалізація особистих здібностей людини

Рис. 3.16. Засади державної політики щодо фінансового

забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні

Джерело: Побудовано автором.

184

За рахунок ефективної реалізації засад вказаної державної політики забезпечуватиметься досягнення товарно-споживчого, інвестиційно-

інноваційного, інституційно-соціального ефекту від розвитку малого підприємництва, які, відповідно, треба враховувати при оцінці наслідків реалізації фінансового механізму розвитку малого підприємництва (див. рис.

3.16).

1. Створення сприятливого середовища для започаткування і

ведення бізнесу:

1) удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення. В межах цього завдання виділяємо такі заходи:

- оприлюднення в засобах масової інформації проектів нормативно-

правових актів. Проведення якісного аналізу їхнього впливу на діяльність малого бізнесу;

-лобіювання інтересів малого бізнесу в законодавчих та виконавчих органах влади;

-чіткий розподіл повноважень щодо регулювання діяльності малого підприємництва відповідними органами виконавчої влади та усунення дублювання їх функціональних обов’язків. Здійснення заходів щодо відстеження результативності регуляторних актів;

-спрощення механізмів проведення контролюючими органами планових перевірок. На наш погляд, актуальним і доцільним було б застосування адаптованих за кордоном методів контролю. Наприклад, зміна інспекторів під час проведення перевірок з метою виключення можливості застосування корупційних схем співпраці між ними та власником підприємства;

-здійснення аналізу зарубіжного законодавства щодо регулювання діяльності малого підприємництва та забезпечення відповідності національного законодавства законодавству ЄС та СОТ;

2) зменшення адміністративних бар’єрів для започаткування і ведення

бізнесу:

185

-спрощення процедур започаткування підприємницької діяльності;

-спрощення механізмів отримання дозволів, зокрема у сфері будівництва;

-вжиття антикорупційних заходів, контроль за дотриманням національного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування й належним виконанням ними своїх функціональних обов’язків;

3) популяризація ідей підприємництва, стимулювання й підтримка

ініціатив до самостійної підприємницької діяльності:

-проведення лекційних занять з основ підприємницької діяльності підприємцями серед студентської молоді;

-запровадження конкурсів реалізації студентських бізнес-ідей, а

також проведення конкурсів реалізації підприємницьких проектів серед жінок, та осіб з особливими потребами (інвалідів);

-активізація діяльності центрів зайнятості щодо реалізації програм започаткування бізнесу серед безробітного населення.

2. Забезпечення ефективної державної фінансової підтримки

розвитку малого підприємництва:

1) активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки:

-забезпечення реалізації програмно-цільового фінансування,

фінансування у вигляді дотацій, субвенцій, державного кредитування, із залученням не тільки коштів держбюджету, але й коштів місцевих бюджетів;

- перегляд існуючих нормативних вимог щодо кредитного процесу,

спрощення і стандартизація процедури розгляду заявок на отримання позики,

та процесу видачі кредитів підприємцям (розробка загальних вимог для процесів кредитування усіма банками, стандартного переліку документів і т.д.), а також поліпшення якості банківського обслуговування шляхом застосоввання прозорих та чітких умов щодо отримання кредитів;

186

-зниження облікової ставки НБУ та ставки рефінансування банківських установ, а, відповідно, і зменшення відсоткових ставок за кредитами;

-збільшення термінів кредитування суб’єктів малого підприємництва;

-запровадження чіткого механізму страхування ризиків, в тому числі механізму державного гарантування для отримання кредитів малими підприємствами, за рахунок створення розгалуженої мережі державних гарантійних фондів, товариств взаємного кредитування і взаємних гарантій;

-вдосконалення системи відшкодування частини відсоткових ставок за кредитами, наданими суб’єктам малого підприємництва на фінансування інноваційної діяльності;

-становлення та налагодження системи stаrt up кредитування (кредити

"з нуля") малого підприємництва;

-розвиток і популяризація альтернативних форм фінансування за рахунок франчайзингу, лізингу, крадуфандингу, гнучких фінансових технологій та, водночас, конструктивних способів ведення підприємницької діяльності, які поєднують інтереси великого і малого підприємництва;

-зростання кількості банків, які сприяють мікрокредитуванню малого бізнесу, диверсифікація кількості пропонованих продуктів з кредитування малого бізнесу;

-запровадження заходів стимулювання банківських установ, які надають позики суб’єктам малого підприємництва, наприклад, пільгове оподаткування прибутків, отриманих в результаті надання позик малому бізнесу;

-активна участь вітчизняних МП у програмах підтримки підприємництва міжнародними організаціями;

-налагодження механізмів реалізації та забезпечення участі малого бізнесу у державних закупівлях. Нині в Україні сектор державних закупівель характеризується корумпованістю, відсутністю конкуренції, прозорості процесів державних замовлень. Тому вважаємо необхідним встановлення

187

обов’язкового відсотка участі МП у таких закупівлях, забезпечення безперешкодного доступу до інформації про їх здійснення, спрощення процедур участі у тендерах, забезпечення контролю за проведенням аукціонів [80, с. 42-48];

- формування державних фондів, створення спеціальних фінансових установ – недержавних фондів підтримки підприємництва, стимулювання громадських та фінансових організацій, напрямами діяльності яких є підтримка малого підприємництва [119, с. 113];

2) вдосконалення системи оподаткування малого підприємництва:

-автоматизація механізмів реалізації податкової політики;

-запровадження податкової історії платників;

-встановлення ефективної комунікації між працівниками податкових органів та власниками підприємств, інформування підприємців про законодавчі зміни у податковій сфері чи застереження у діяльності,

наприклад, за допомогою розсилки sms-повідомлень, е-маil листів тощо;

-запровадження податкових знижок, урізноманітнення методів стимулювання сплати податків. Так, скажімо, доцільним було б застосовувати знижку у вигляді відсотка від ставки ЄП у разі якщо він сплачується авансом на рік. Такий метод широко розповсюджений у Болгарії;

-скорочення часу платників податків на дотримання податкового законодавства шляхом спрощення і оптимізації процедур обчислення та сплати податків, вдосконалення форм звітності та систем електронної звітності;

-стабілізація податкового законодавства, в тому числі заборона зміни форми звітності більше, як один раз на рік;

-перехід на подачу річної звітності для усіх груп платників ЄП;

-зменшення навантаження на бізнес шляхом зменшення ставок ЄСВ;

3) посилення інформаційного та ресурсного забезпечення:

188

-надання консультаційних послуг суб’єктам господарювання з питань змін у законодавстві;

-створення баз даних щодо рухомого та нерухомого майна та забезпечення доступу до них суб’єктів малого підприємництва;

-надання в оренду виробничих приміщень, потужностей, які звільняються в результаті ліквідації і реорганізації підприємств;

-задоволення потреб МП у трудових ресурсах шляхом забезпечення підвищення кваліфікації працівників та стимулювання прийняття на роботу випускників ВНЗ;

4) створення й розвиток суб’єктів інфраструктури:

- створення консультаційних центрів, які надаватимуть інформаційно-

аналітичну підтримку у момент започаткування, функціонування,

стимулювання, а у разі потреби – припинення діяльності,шляхом створення у цих установах відділів, орієнтованих на відповідні види економічної діяльності (згрупувати однотипні процедури за галузями відповідно до КВЕД). Нині таку інформацію можна знайти в Інтернеті, зокрема на сайтах Держпідприємництва та Українського фонду підтримки підприємництва,

Однак зазначені джерела не надають інформацію, яка стосується підготовчого етапу до підприємницької діяльності, а саме: стану та кон’юнктури ринкового середовища, в якому підприємець планує здійснювати свою діяльність; законодавчого регулювання обраного виду та предмета підприємницької діяльності; особливостей вибору організаційної структури та форми власності для створюваного бізнесу [234, с. 83];

-підвищення професійних навиків працівників об’єктів інфраструктури, які зможуть надати консультацію стосовно мінімізації витрат підприємницької діяльності, наприклад, що стосується доступу до електроенергії, водопостачання та інших ресурсів тощо [102, с. 84];

-створення Інтернет-порталу, можливо, на базі Держпідприємництва,

де міститиметься уся інформація стосовно організаційної, інфраструктурної,

189

фінансово-інвестиційної, інноваційної підтримки, розміщення інформації про проведення тендерів на отримання державних замовлень тощо.

Доцільним, на наш погляд, було б також розміщення інформації про інвестиційні проекти, які мають право брати участь у конкурсі підприємницьких проектів. Таким чином, забезпечуватиметься вільний доступ інвесторів до необхідної інформації, що сприятиме швидкому пошуку вкладника та ефективній реалізації проекту;

5)активізація інвестиційно-інноваційної діяльності малого підприємництва:

-розвиток інфраструктури ринку інвестицій за рахунок створення розгалуженої мережі інноваційних менеджерів, інноваційних фінансових установ, інноваційних банків тощо;

-створення умов захисту державою вітчизняних та іноземних інвесторів та залучення іноземних інвесторів з метою реалізації та фінансування українських проектів;

-сприяння інноваційній активності та розвитку венчурних фондів;

-сприяння присутності малих підприємств на зовнішніх ринках;

6)належне виконання національної та регіональних програм підтримки і розвитку малого підприємництва.

Отже, на нашу думку, з метою підвищення ефективності фінансового механізму розвитку малого підприємництва в Україні доцільно реалізувати зазначені заходи, які є логічно обґрунтованими. Вони повинні бути вжиті урядом у процесі проведення державної регуляторної політики в межах реалізації заходів Національної та Регіональних програм сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Висновки до розділу 3

У результаті проведеного аналізу, було встановлено, що основними проблемами, які гальмують розвиток малого бізнесу в Україні є:

1) недосконалість, нестабільність та суперечливість законодавства України,

190

його невідповідність законодавству ЄС; 2) корупційність органів державної

влади і неналежне дотримання ними вітчизняного законодавства; 3) занадто велика кількість адміністративних бар’єрів, обтяжливість процедур отримання дозволів та ліцензій; 4) складність доступу до джерел фінансових ресурсів; 5) надмірне податкове та соціальне навантаження на бізнес,

складність процедур адміністрування податків; 6) надмірне державне регулювання підприємницької діяльності та, водночас, недостатнє державне

стимулювання і підтримка з боку держави та місцевих органів влади;

7) недостатній розвиток підприємницької інфраструктури; 8) нерівні умови конкуренції та складність участі малого бізнесу у державних закупівлях;

9) декларативність й низька ефективність виконання державою національної та регіональних програм підтримки та розвитку малого підприємництва.

Високі показники розвитку малого бізнесу в розвинених країнах стали можливими завдяки продуманій і системній політиці держави. Для підвищення ефективності функціонування малого підприємництва Україна могла би використати досвід таких країн світу, як ЄС, Японія, США, де їх

політика спрямована на: 1) створення сприятливого підприємницького

середовища шляхом усунення адміністративних бар’єрів та бюрократичних перепон при заснуванні та функціонуванні суб’єктів малого підприємництва; 2) надання малому бізнесу прямої фінансової підтримки та полегшення

доступу до	джерел фінансових ресурсів;	3) зменшення	податкового
навантаження	та надання податкових пільг малому підприємництву;
4) активізацію	інноваційної діяльності	та сприяння	підвищенню

інноваційного потенціалу шляхом надання організаційної, технічної,

консультативної, інформаційної та фінансової допомоги на виконання наукових досліджень; дотацій на прискорення практичного застосування результатів НДДКР та впровадження досягнень НТП; 5) розвиток системи інфраструктурного забезпечення малого бізнесу, постійне вдосконалення діяльності установ консультаційно-інформаційної підтримки та підготовку кваліфікованих кадрів.