- •Житомирський державний університет імені Івана Франка
- •Розподіл навчального часу за темами.
- •Модуль і “ Теоретико-методологічні засади соціального супроводу сім’ї” перелік і зміст тем
- •Тема 1. Лекція № 1. Теоретичні аспекти роботи соціального педагога з сім’єю.
- •Практичне заняття №1 Тема: Теоретичні аспекти і базові поняття соціального супроводу
- •Рекомендована література
- •Тема 1. Лекція № 2. Законодавче забезпечення соціального захисту сімей
- •Тема 2. Лекція № 3. Соціальний супровід як технологія соціальної роботи
- •Практичне заняття №2 Тема: Методологічні основи соціального супроводу сім’ї
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Лекція № 4. Алгоритм технології соціального супроводу
- •Практичне заняття №3-4 Тема: Алгоритм реалізації соціального супроводу сім’ї
- •Рекомендована література
- •Лабораторне заняття №1 Тема: Соціальний супровід матерів, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини
- •Рекомендована література
- •Лабораторне заняття №2 Тема: Особливості соціального супроводу неповних сімей
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Лекція № 5. (4 год.) Методи соціальної діагностики сім’ї та дітей.
- •Змістовий модуль 2. Особливості соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Перелік і зміст тем
- •Тема 5. Лекція 6. (4 год.) Соціальний супровід прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
- •Практичне заняття № 5-6 Тема: Соціальний супровід прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №7 Тема: Технологія створення прийомних сімей та дбст План
- •Рекомендована література
- •Лабораторне заняття № 3 Тема: Виховний потенціал прийомної сім’ї та дбст
- •Рекомендована література
- •Лабораторне заняття № 4-5 Тема: Соціальний супровід сімей, у яких чиниться насильство
- •Рекомендована література
- •Перелік рекомендованого тематичного відео:
- •Змістовий модуль 3. Специфіка соціального супроводу різних категорій сімей. Перелік і зміст тем
- •Тема 6. Лекція № 7. Соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
- •Тема 7. Лекція № 8. Зарубіжний досвід соціального супроводу різних категорій сімей.
- •Лабораторне заняття № 6-7 Тема: Специфіка соцiального супроводу сімей, члени яких живуть з вiл/сніДом
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 8 Тема: Соціальний супровід сімей, в яких виховуються діти з особливими потребами
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 9 Тема: Соціальний супровід сімей, члени яких є випускниками інтернатних закладів
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття № 8-9 Тема: Соцiальний супровiд сiмей, члени яких мають проблеми із залежністю від психоактивних речовин
- •Рекомендована література:
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Індивідуальні завдання
- •Тематика індивідуальних завдань (теоретична частина)
- •Питання до екзамену з курсу «соціальний супровід сім’ї»
- •Тестові завдання з курсу «соціальний супровід сім’ї»
- •18.Соціально-педагогічний захист дитинства:
- •19.Усиновлення:
- •25.Віктимна поведінка щодо насильства в сім’ї:
- •26.Згідно економічної моделі інвалідності:
- •28.Дитячі будинки змішаного типу:
- •29.Правова культура складається з:
- •30.Правова поведінка:
- •31.Первинне обстеження клієнта не включає:
- •32.Соціальними працівниками не використовується такі види діяльності та групи послуг:
- •42. Несамостійність дитини, вироблена на основі сімейного досвіду. До конструктивних симптомів належать:
- •85.На цій стадії консультування клієнт разом із консультантом оцінює рівень досягнення мети й узагальнює досягнуті результати:
- •132. Соціально-економічна категорія, яка виражає ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб країни (окремого регіону), класів, соціальних груп, індивідів, забезпечення соціальними благами:
- •136. Формами роботи з багатодітною сім’єю не є :
- •141.В роботі з неповними сім’ями не використовують такі напрямки роботи:
28.Дитячі будинки змішаного типу:
1) для дітей, що мають фізичні або розумові вади;
2) для розумововідсталих дітей;
3) для дітей дошкільного та шкільного віку;
4) для здорових дітей.
29.Правова культура складається з:
1) правосвідомості та правової поведінки;
2) правового навчання та правового виховання;
3) ознайомлення людини з основними положеннями правознавства;
4) знання законів України.
30.Правова поведінка:
1) цілеспрямований процес щодо озброєння людини правовими знаннями;
2) усвідомлена законослухняна діяльність людини у всіх сферах її життя;
3) знання людьми своїх юридичних та моральних прав та обов’язків;
4) знання законів України.
31.Первинне обстеження клієнта не включає:
1) відвідування помешкання, огляд умов проживання, складання акту обстеження;
2) робоча нарада з метою вирішення питання про належність чи неналежність клієнта до категорії сімей, з якими працює служба, та взяття чи не взяття сім’ї під супровід на основі проведеного соціального інспектування;
3) затвердження плану-угоди;
4) бесіда з клієнтом, роз’яснення мети та завдань діяльності ЦССМ.
Приймаючи направлення клієнта від іншої установи/ особи, соціальний працівник має дотримуватися певного порядку. Який пункт використаний поза чергою:
1) заповнити анкету-направлення
2) повідомити при першій можливості тих, хто надіслав звернення, про рішення щодо направлення;
3) повідомити того, хто звернувся до ЦССМ, про те, коли і як ЦССМ відреагує на звернення;
4) обговорити звернення на робочій нараді.
32.Соціальними працівниками не використовується такі види діяльності та групи послуг:
1) психолого-педагогічна робота з родиною;
2) сприяння навчанню та розвитку;
3) сприяння відновленню контактів між батьками і дітьми, які перебувають в інтернатах;
4) спостереження за родиною.
Психолого-педагогічна робота з родиною не включає:
1) посередництво в конфлікті;
2) психологічна підтримка;
3) представлення інтересів дитини перед органами державної та місцевої влади;
4) залучення батьків до груп взаємопідтримки.
Сприяння відновленню контактів між батьками і дітьми, які перебувають в інтернатах, не включає:
1) вишукування коштів для оплати проїзду до дітей;
2) сприяння у оформленні державних допомог, пенсій, пільг;
3) допомога родичу дитини в оформленні опіки;
4) сприяння влаштуванню на виховання в прийомну сім’ю.
Завданнями супервізії не є:
1) обговорення при свідках з директором ЦССМ або керівництвом служби особистих проблем соціального працівника, які можуть впливати на ефективність спільної роботи;
2) керівництво та підтримка соціального працівника директором ЦССМ;
3) оцінка ефективності роботи соціальним працівником та його компетентності;
4) узгодження планів з особовими справами сімей та затвердження їх підписом директора ЦССМ.
Оцінка якості індивідуальної роботи з клієнтом не відбувається шляхом:
1) безпосереднього спілкування з соціальним працівником і обговорення випадків і планів підтримки клієнтів;
2) вивчення детальних звітів про індивідуальну роботу з клієнтами;
3) дотримання термінів та форм звітності;
4) контрольних візитів у підопічні сім’ї.
У щоденнику соціальний працівник не фіксує:
1) коли і з ким зустрічався;
2) не фіксуються всі телефонні та письмові контакти щодо даного випадку;
3) короткий зміст розмови або/і вчинені дії;
4) підсумок або висновок стосовно подальших дій.
Затвердження і оцінка проведеної роботи не включає:
1) заповнення оціночної форми «Показники виконання», що вимагає 2-3 відвідувань сім’ї та партнерських установ;
2) надання клієнту інформації про соціальну підтримку, якою сім’я може скористатися в майбутньому;
3) заповнювання клієнтом оцінювальної анкети;
4) контороль за використанням наданої матеріальної допомоги.
Оцінку і моніторинг якості роботи соціальних працівників не здійснює на місцевому рівні директор ЦССМ:
1) шляхом супервізії;
2) через вивчення документів на фінансування ЦССМ, узагальнених регіональними центрами ССМ;
3) через вивчення квартальних звітів соціальних працівників;
4) через спілкування з клієнтами.
Яка з рис не характерна для дітей-одинаків:
1) сфера спілкування її з дорослими збільшена порівняно з дітьми з неоднодітних сімей;
2) більше , ніж інші спілкується з однолітками;
3) для таких дітей характерним є підвищений рівень егоцентризму;
4) діти мають переважно середній та вищий за середній рівень розвитку творчих здібностей, однак нічим не відрізняються від інших розвитком емпатії.