85.На цій стадії консультування клієнт разом із консультантом оцінює рівень досягнення мети й узагальнює досягнуті результати:

1) ідентифікація альтернатив;

2) діяльність;

3) ВІЛ-скринінг;

4) оцінка і зворотній зв'язок .

86. Метод покарання, який застосовує консультант у роботі з клієнтом, особливостями якого є те, що підкреслюються, осуджуються негативні риси, дії, слова клієнта у порівнянні з опорою на позитивне в людині, показом шляхів розв’язання проблеми:

1) регламентування;

2) інструктування;

3) критика;

4) інформування.

87.Позитивне мислення ─ це :

1) тактика;

2) написання сценарію розв’язання проблем;

3) стратегія;

4) критика.

88.Застосування організаторських положень, необхідних для успіху консультування (час на роботу, на міркування, на зустріч):

1) нормування;

2) інформування;

3) інструктування;

4) регламентування.

89.Ця техніка використовується в тих випадках, коли клієнти довгий час не можуть вибрати один варіант із двох можливих, або інші, не парадоксальні техніки, виявилися неефективними. В цьому випадку терапевт досить аргументовано переконує клієнтів в тому, що їм не слід поспішати з прийняттям рішення:

1) парадоксальний лист;

2) рекомендована діяльність;

3) ілюзія альтернатив;

4) симуляція симптому.

90. Ця техніка використовується в роботі з дітьми, причиною порушень у поведінці яких можуть бути батьківські конфлікти чи погане поводження з дитиною. Дитина сприймає техніку як гру, що допомагає проектувати свої почуття:

1) завершення речення;

2) поведінкові завдання;

3) намалюй сон;

4) подружня конференція.

91.Молода сім’я – це сім’ї, у якій вік чоловіка і дружини:

1) більше 28 років;

2) не перевищує 30 років;

3) не перевищує 28 років;

4) не перевищує 35 років.

92.Ототожнення сімейних ритуалів зі змістом сімейних стосунків, спроба керуватися установками батьків, а не своїми потребами і рішеннями:

1) осудження автономії;

2) психологічна залежність молодої сім’ї від батьків;

3) незгода батьків на шлюб;

4) матеріальна залежність молодої сім’ї від батьків .

93.Ефективний прийом у консультативній роботі, який сприяє усвідомленню молодим подружжям наданої інформації і чіткого розуміння власних інтересів достатнього для прийняття рішень, що неможливість узгоджено діяти обумовлена не прагненням до взаєморозуміння, а пробами вирішувати проблему, що виникла, одне за одного, а не спільно:

1) метод "сімейної ради";

2) ділове обговорення конкретних сімейних питань;

3) методика "дні турботливого спілкування";

4) метод "позитивного контакту".

94. Досить часто члени сім’ї, що конфліктують, втрачають здібність до щирого, відвертого спілкування, оскільки створені стереотипи спілкування заважають розуміти один одного. Відновити цю здібність допомагає:

1) метод "сімейної ради";

2) методика "дні турботливого спілкування";

3) ділове обговорення конкретних сімейних питань;

4) метод "позитивного контакту".

95. Сприяє усвідомленню мотивів поведінки членів сім’ї і набутті ними навичок співробітництва:

1) метод "сімейної ради";

2) методика "дні турботливого спілкування";

3) ділове обговорення конкретних сімейних питань;

4) метод "позитивного контакту".

96. Відволікання сім’ї від інтелектуальних обговорень, рішень, цінностей і образів, і , одночасно, зоорієнтовування її на символічну (але також і реальну) взаємодію, яка наочно представляє поведінку у сім’ї:

1) метод "позитивного контакту";

2) ділове обговорення конкретних сімейних питань;

3) завдання на основі виборів;

4) методика "дні турботливого спілкування".

97. За даними Л.Н. Юр’ївої, рівень тривожності та індекс життєвої задоволеності корелюють із належністю поколінь. Так, нормальний рівень тривожності і високі показники життєвої задоволеності, що є свідченням благополуччя психоемоційної регуляції та життєвого оптимізмі у осіб:

1) 31-55 років;

2) до 30 років;

3) 55-66 років;

4) 67 і більше.

98.Мережа служб при обласних, районних, міських ЦССМ (працює у напрямку підготовки до сімейного життя), завдання яких допомагати абонентам вирішувати особисті проблеми у спілкування, культурі поведінки, створенні власного іміджу:

1) клуби для молодої сім’ї;

2) відео-лекторії;

3) індивідуально-психологічні консультації;

4) служби знайомств.

99. Ефективна форма роботи з молодою сім’єю у напрямку по стабілізації сімейних стосунків, що являє собою самодіяльне об’єднання, яке створюється відповідно до бажань та інтересів його членів; характерною особливістю роботи є демократичність, довірлива атмосфера, взаємостосунки партнерства, поваги один до одного:

1) служби знайомств;

2) клуби для молодої сім’ї;

3) індивідуально-психологічні консультації;

4) школи подружнього життя.

100. Одним з напрямків роботи з молодою сім’єю є :

1) робота по набуттю автономності молодим подружжям;

2) робота з позбавлення психологічною залежності від батьків;

3) сімейна психотерапія;

4) допомога у вихованні старшим поколінням молодої сім’ї.

101. Особистісне утворення у дружини алкоголіка, яка розвивається внаслідок тривалої концентрації на проблемах того, хто п’є, і характеризується само відторгненістю, ігноруванням своїх обов’язків щодо дітей, що призводить до деградації морального обличчя, порушення емоційної, психологічної, соматичної сфери:

1) залежність;

2) спізалежність;

3) коалкоголізм;

4) девіантна поведінка.

102. Особисті етапи, під час лікування та реабілітації хворих на алкоголізм та наркоманію:

1) карта Річмонда;

2) карта Лисенка;

3) анонімні наркомани;

4) карта Джелінека.

103. Прийняття рішення звернутися до лікування, детоксикація, прийняття концепції хвороби алкоголізм, розуміння факту втрати контролю над вживанням алкоголю та над своїм життям, усвідомлення фактів особистої залежності, характерне для етапу:

1) реабілітація;

2) самореалізація;

3) лікування;

4) тверезість.

104. Відчуття потреби у тверезому способі життя, реалістичне мислення, зменшення страхів перед майбутнім, покращення емоційного контролю, поява нових інтересів і т.д. характерне для етапу:

1) реабілітація;

2) самореалізація;

3) тверезість;

4) лікування.

105. Психотерапевтичне співтовариство взаємопідтримки родичів залежних на алкоголь осіб, що у своїй життєдіяльності сповідують принципи "Дванадцяти кроків", "Дванадцяти традицій":

1) Алатін;

2) Анонімні діти алкоголіків;

3)Анонімні алкоголіки;

4) Аланон.

106. Тривала реабілітація з алкоголезалежними сім'ями не передбачає такі організаційні етапи:

1) створення умов для перешкоди впливу несподіваних стресових факторів;

2) усунення наслідків стресових факторів, які призвели до кризової ситуації;

3) контроль за споживанням алкоголю на робочих місцях;

4) усунення причин, які призвели до кризового стану.

107. Ступінь можливостей особистості включитися в нові умови соціального середовища, а також ті умови, що перебувають у постійних змінах це:

1) адаптаційний потенціал людини;

2) адаптивна підготовка особистості;

3) активність індивіда в процесі адаптації;

4) дезадаптація людини.

108. Пошук і налагодження взаємодії з фахівцями вдома, у школі, підготовка документації:

1) безпосередня реабілітація;

2) підготовка передачі об’єкта до супроводу;

3) корекція;

4) становлення адекватної самооцінки.

109. Експлікаційна допомога це:

1) прогнозування життєвого шляху об’єкта реабілітації;

2) розтлумачення вихованцю з боку вихователя в конкретній діяльності з метою її регулювання;

3) залучення об’єктів реабілітації до навчальної, трудової, пізнавальної, дозвіллєвої діяльності;

4) відновлення позитивного ставлення до життя.

110. Ігнорування своїх обов’язків щодо дітей :

1) залежність;

2) спізалежність;

3) коалкоголізм;

4) девіантна поведінка.

111. Теорія насильства в сім’ї, зміст якої полягає в тому, що процес соціальної взаємодії являє собою послідовну зміну заохочень і покарань і кожна людина у процесі взаємодії з іншими прагне збільшити частину винагород та зменшити частину покарань:

1) ситуаційна теорія;

2) теорія символічних взаємодій;

3) теорія соціальних змін;

4) психологічна теорія.

111. Підхід до захисту прав людини, який полягає у щоденній роботі з безпосереднього захисту прав: "нам потрібні вчинки, що пошановували б ті слова, поважали б ті зобов’язання, відповідали б тим законам":

1) політико-економічний;

2) силовий;

3) інформаційний;

4) діяльнісний.

111. Підхід до захисту прав людини, запропонований А.Сахаровим, який полягає у готовності до творення кращого, людянішого суспільльства, досконалішого світового порядку через реформи, а не революції, через захист жертв, а не повалення чи засудження режимів, через здітність тверезо розмірковувати, берегти знання та досвід, розвиток зв’язків з іншими соціальними системами з метою вибору кращого для життя людей:

1) інформаційний;

2) виважений;

3) діяльнісний;

4) християнський.

111. Модель втручання соціального працівника в життя особистості, яка опинилася в кризовій ситуації, у США, полягає у навчанні особистості жити з тим, що сталося; тут широко залучаються мотивація, здібності, потенціал людини, її включають до активної діяльності:

1) медична;

2) реабілітаційна;

3) сімейна;

4) соціальна.

111. Сфера, де має місце насильство в сім’ї, лімітизує власницькі права чоловіків щодо жінок, забезпечуючи сім’ю і громаду правовою основою для подальшого дотримання таких відносин:

1) сім’я;

2) громада

3) робота

4) держава

111. Один з циклів сімейного насилля, який полягає у тому, що жертва сподівається, що насилля більше не буде, деякі обіцянки, які давалися під час примирення виконуються, інцидент забуто, немає ніякого насилля:

1) заспокоєння

2) примирення

3) випадок

4) посилення напруги

111. Один з різновидів сімейного насилля, систематична нездатність чи небажання забезпечити основні потреби залежного члена родини (дитини, інваліда, старого) у їжі, одязі, медичному догляді, захисті і прихильності, що може призвести до погіршення фізичного чи психічного здоров’я, затримки або порушення розвитку й у підсумку кваліфікуються як порушення права людини:

1) психологічне насильство;

2) сексуальне насильство;

3) зневага;

4) фізичне насильство.

111. Науковці Т. Сафонова, Є. Цимбал, Л. Оліференко, І. Дем’яненко виділяють ряд вікових особливостей психічного стану та поведінки дитини, які дозволяють запідозрити насильство щодо них. Для цього періоду характерна депресія, низька самооцінка, втечі з дому, кримінальна чи антигромадська діяльність, вживання алкоголю, наркотиків, чи загрози спроби самогубства, сексуалізована поведінка, скарги на болі у животі і т. п.:

1) молодший шкільний вік;

2) вік від 3-6 років;

3) молодь;

4) підлітковий вік.

111. Один з індикаторів, які проявляються в переживаннях і поведінці дітей з сімей, де практикують насильство, і проявляється в виправдання матерями насильницьких дій батьків, дитина часто починає відчувати, що вона теж "заслуговує", щоб її били, може дійти висновку, що бути улюбленим означає випробовувати фізичний біль:

1) залучення в боротьбу батьків;

2) захист матері;

3) суперечливі почуття стосовно батька;

4) почуття виправданої жорстокої поведінки.

111. З метою попередження насильства в сім’ї є доцільним використання різні напрями захисту прав членів сім’ї. Одним з них є такий, що полягає у забезпеченні статистичних даних та фактажу для ряду видів діяльності:

1) просвітницькі компанії;

2) законодавчі та політичні компанії;

3) громадський захист;

4) пошук факторів та підготовки звітів.

121. Модель діяльності, що практикується педіатричними службами, центрами соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, а межах якої можуть надаватися різні види освітньої, психологічної, посередницької допомоги, дає змогу мобілізувати сім’ю на подолання проблем у природних умовах і може продовжувати досить тривалий час:

1) супровід;

2) корекція;

3) патронаж;

4) реабілітація.

122. Стійке порушення (зниження чи втрата) загальної чи професійної працездатності внаслідок захворювання, травми, каліцтва:

1) травма;

2) хвороба;

3) обмежені можливості;

4) інвалідність.

123. Модель, яка передбачає більш повне розуміння людей в контексті існуючої дійсності і використання знань, щоб допомогти клієнту розвивати і посилювати свій потенціал:

1) кризоінтервертна модель;

2) психоціальна модель;

3) проблемно-орієнтована модель;

4) тренінгова модель.

124. Модель роботи з клієнтом, що передбачає надання допомоги безпосередньо в кризовій ситуації:

1) кризоінтервертна модель;

2) психоціальна модель;

3) проблемно-орієнтована модель;

4) тренінгова модель.

125. Крайня форма порушень емоційно-вольової сфери дитини, що характеризується замкнутістю, відсутністю потреби в спілкуванні:

1) ідіотія;

2) суїцид;

3) дебільність;

4) аутизм.

126. Діти, які мають гострі психічні й фізичні вади (сліпота, глухонімота, розумова відсталість):

1. важкі діти;

2. асоціальні діти;

3. дефективні діти;

4. занедбані діти.

127. Модель взаємодії, яка відноситься до короткотермінової стратегії роботи (не більше 4 місяців) і передбачає близько 10-12 контактів з клієнтом, має на меті вирішення чисто практичних питань, тобто зосередження лише на тій проблемі яку усвідомить клієнт ,над якою він готовий працювати. Саме у цей період клієнт переходить до вирішення ряду питань самостійно ,що свідчить про результат роботи спеціаліста:

1) психологічна;

2) проблемно-орієнтована;

3) допомога соціальна;

4) психо-соціальна.

128. Визначилися і почали отримувати все більшого поширення нові підходи у ставлення до людей з обмеженими можливостями з ____:

1) початку 1970-х рр.;

2) кінця 1970-х рр.;

3) середини 1970-х рр.;

4) кінці 1960-х рр..

129. _________ компонент культури сім’ї включає різноманітні вміння і навички (психогігієнічні, комунікативні, педагогічні, соціальної адвокатури, лікувальні):

1) когнітивний;

2) праксіологічний;

3) аксіологічний;

4) медичний.

130. Будь-яка втрата чи аномалія психічної чи фізіологічної функції, елементів анатомічної структури, що утруднює будь-яку діяльність:

1) обмежені можливості;

2) травма;

3) хвороба;

4) інвалідність.

131. До поліпшення умов життєдіяльності багатодітних сімей не належить:

1) створення при центрах служб для молоді центрів сім’ї "Родинний дім", батьківських шкіл, сімейних клубів і т.д.;

2) забезпечення патронажного обслуговування дітей з малозабезпечених сімей;

3) сприяння першочерговому оздоровленню дітей з малозабезпечених багатодітних сімей;

4) збирати передовий досвід роботи в окремих областях для створення статистичного звіту.