- •Напрями дослідження[ред. • ред. Код]
- •Вимоги науки до системи освіти[ред. • ред. Код]
- •Ціннісна структура в науці[ред. • ред. Код]
- •Дослідження науковців - суб'єктів наукової діяльності[ред. • ред. Код]
- •Етика наукової діяльності[ред. • ред. Код]
- •Соціологія науки в Україні[ред. • ред. Код]
- •Держава та наука[ред. • ред. Код]
- •Головні парадигми і напрямки сучасної соціології
- •Оняття суспільства
- •Суспільство є системою.
- •Системно-механічне уявлення.
- •8.1. Поняття та ознаки соціального інституту
- •Поняття соціальної структури
- •Соціальна група
- •Основні підструктури соціальної структури суспільства
- •5.2. Соціальна стратифікація
- •Чинники соціальних змін.
- •Рівні та характер соціальних змін.
- •1. Поняття "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість" і їхній взаємозв'язок
- •5.2.1. Поняття масової поведінки
- •5.2.2. Форми масової поведінки
- •Історія[ред. • ред. Код]
- •Протосоціологічний етап[ред. • ред. Код]
- •Класичний етап[ред. • ред. Код]
- •Становлення соціології політики[ред. • ред. Код]
- •Сучасний етап[ред. • ред. Код]
- •Предмет[ред. • ред. Код]
- •Методологічні підходи[ред. • ред. Код]
- •Детерміністичні підходи[ред. • ред. Код]
- •Конструктивістські підходи[ред. • ред. Код]
- •Основні поняття[ред. • ред. Код]
- •Політична соціалізація[ред. • ред. Код]
- •Політична культура[ред. • ред. Код]
- •Політична комунікація[ред. • ред. Код]
- •Суспільний рух[ред. • ред. Код]
- •Політична партія[ред. • ред. Код]
- •Соціологія праці
- •15.1. Предмет, об'єкт і функції соціології праці
- •Об'єкт і предмет економічної соціології
- •6.6.2. Базові елементи економіки та економічний устрій
- •Економічний устрій.
- •Доіндустріальна економіка.
- •Історія науки[ред. • ред. Код]
- •Основи[ред. • ред. Код]
- •1. Розробка проблематики.
- •Анкета — інструмент отримання емпіричних даних
- •Функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •Партійні системи.
Чинники соціальних змін.
Серед найбільш вагомих чинників, які викликають зміни у поведінці людей, а також у культурі та структурі суспільства, виділяють такі:
Фізичне середовище. Людина взаємодіє з навколишнім середовищем, виробляючи при цьому певну технологію і соціальну організацію (наприклад, суспільство землеробів чи скотарів). Зі зміною довкілля, люди змушені виробляти нові типи адаптації, реагувати новими технічними винаходами і формами соціальної організації. Так, скажімо, предки нинішніх угорців були кочовим народом і основним їхнім заняттям було скотарство. Переселившись наприкінці IX ст. на територію сучасної Угорщини де не було місця для ведення кочового способу життя і, опинившись в оточенні землеробських народів, угорці також змінили свій спосіб життя на осілий.
Населення. Різке збільшення кількості населення чи навпаки, "старіння" суспільства, або різке зростання кількості міського населення чи міграції до інших країн — призводить до змін у культурі та соціальній структурі суспільства.
Конфлікти навколо ресурсів і цінностей. Для досягнення своїх цілей різні групи мобілізують свої ресурси і можливості, відмовляючись від звичного способу життя ("Все для фронту, все для перемоги"). Перемога однієї із сторін, як, втім, і досягнення компромісу, передбачають появу нових інституційних структур, диктують необхідність пристосування до нових умов.
Інновації. Термін "інновація" включає в себе два поняття: відкриття і винахід.
Відкриття — це сприйняття людьми нових, раніше невідомих аспектів реальності. Людина відкриває теорію відносності чи періодичну систему Менделєєва. Відкриття примножує знання, воно завжди додає до культури щось нове.
Винахід — це нова комбінація вже відомих елементів, наприклад, комбінація парового двигуна і візка привела до винаходу паротяга.
Відкриття і винаходи приводять до появи нових технічних нововведень (радіо, телебачення, двигун внутрішнього згорання тощо), або нематеріальних ідей (виборче право для жінок, право націй на самовизначення тощо), які викликають зміни у поведінці людей, а також у культурі та структурі суспільства.
Дифузія — це процес, під час якого культурні характеристики поширюються від однієї соціальної системи до іншої (поширення абетки, християнства чи інших світових релігій. У сьогоднішньому світі — поширення так званого американського способу життя). Дифузія можлива тільки у тих суспільствах, які контактують між собою. Часто групи навмисне збільшують кількість контактів, щоб посилити дифузію (наприклад, посилають спеціалістів навчатися за кордон). А буває й так, що суспільство намагається уникнути дифузії і зменшує кількість контактів, як, наприклад, СРСР, який відгородившись від Заходу, намагався уникнути впливів небажаної ідеології.
Конкретні умови існування суспільства визначають які фактори є прийнятними, які можна сприйняти у дещо змінених формах, а які є абсолютно неприпустимими. Наприклад, іслам у багатьох регіонах Африки приймався охочіше, ніж християнство переважно через те, що він не сприймався як релігія білих людей — експлуататорів і чужинців, а також через те, що дозволяв полігамію, яку переважно практикували африканці.
Зрозуміло, що всі ці фактори найчастіше діють не поодинці, а разом, проте соціологічний аналіз допомагає виявити основний чинник змін, який детермінує усі наступні процеси.