- •Етимологія назви
- •Історія
- •Полінезійська культура
- •Європейці на островах
- •Самоа в XX столітті
- •Політичний устрій[ Державний лад
- •Законодавча влада[
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Виборчі округи
- •Місцеве управління
- •Політичні партії[ред. • ред. Код]
- •Зовнішня політика
- •Географія Географічне положення
- •Клімат[ред. • ред. Код]
- •Геологічна будова
- •Водні ресурси
- •Флора і фауна
- •Адміністративний поділ
- •Посилання[ред. • ред. Код]
- •Примітки
Виборчі округи
Країна розділена на 41 виборчий округ, які називаються фаїпуле (самоан. faipule). Вони не виконують будь-яких адміністративних функцій. Виборчими правами наділяються всі громадяни Самоа, які досягли 21 року.
Раніше тільки матаї (вожді) мали право голосу. Загальне виборче право було введено в 1991 році[49], але досі тільки матаї можуть балотуватися до парламенту. У країні більше 25 000 мату, близько 5% з них — жінки[50].
Місцеве управління
На місцевому рівні селами і округами управляють матаї. Село населяє кілька аінг (громад). Голова найбільшої знатної аінгі є матаї всього села. Він засідає в сільській раді (Фоно) разом з главами інших громад. Десять — дванадцять сіл складають округ. У гостьовому будинку найвпливовішого села збирається окружне фоно, в якому беруть участь глави всіх сіл.
Округом (ітумало) управляє окружний вождь, при цьому в кожному ітумало він носить свій титул, наприклад:
Аана — Туї Аана
Аіга-і-ле-Таї — Леїатауа
Атуа — Туї Атуа
Ваа-о-Фоноті — Таламаївао
Палаулі — Ліломаїава
Сатупаїтеа — Тонумаїтеа
Туамасага — Малієтоа
Політичні партії[ред. • ред. Код]
Основними політичними партіями країни є Демократична об'єднана партія Самоа (раніше — Національна партія розвитку Самоа — SNDP) і Партія захисту прав людини(HRPP). Діють також Партія Самоа, Прогресивна політична партія Самоа і Християнсько-демократична партія.
У 1991 році HRPP зайняла 39 з 40 місць в Фоно, на виборах у квітні 1996 року — 34 з 49 місць. На виборах у березні 2001 року HRPP зайняла перше місце, посівши 24 місця в Фоно, але не отримала парламентської більшості (SNDP отримала 13 місць, об'єднані незалежні кандидати — 11). У березні 2006 року HRPR отримала 33 місця, Демократична об'єднана партія Самоа — 10 місць, об'єднані незалежні кандидати — 6 місць[51].
Зовнішня політика
Самоа є членом Співдружності Націй, Організації Об'єднаних Націй (ООН) і її спеціалізованих агенцій, Азійського банку розвитку, Форуму тихоокеанських островів, Міжнародного валютного фонду, Світової організації торгівлі (в якості спостерігача) та інших міжнародних організацій.
Дипломатичні відносини між СРСР і Західним Самоа були встановлені в 1976 році[52].
Дипломатичні відносини між Україною та Самоа встановлені у вересні 2013 року шляхом підписання Спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин Постійними представниками в ООН.[53]
Рельєф
Складається з островів Савайі й Уполу, плюс два невеликих тропічних острови й острівці; на більшості островів гірські хребти, сліди потоків лави на Савайі;
Географія Географічне положення
Карта Самоа
Країна розташована в західній частині архіпелагу Самоа між 171°20’ і 172°50’ з.д. і між 14°10’ і 13°20’ пд.ш. Загальна площа суші становить 2935 км² і включає два великих острови — Савайї (1825 км²) і Уполу (1100 км²) — і шість дрібних, з яких заселені лише Манон і Аполіма. У володінні Самоа — 130 000 км² виключної прибережної економічної зони і 23 100 га рифів і лагун (глибиною не більше 5 м).[54] Країна межує з Токелау — на півночі, Американським Самоа — на сході, Тонга — на півдні, островами Уолліс і Футуна — на південному заході,Тувалу — на північному заході.
Рельєф
Matavanu виверження вулкана на острові Савайї, 1905.
Рельєф островів, що входять до складу Самоа, переважно гористий, оскільки острови є продовженням підводного хребта вулканічногопоходження. Найвищі точки — Сілісілі (Савайі) (1 857 м) і Фіто (1 115 м) (Уполу). Вершини на двох великих островах прорізані глибокими ущелинами, в яких розташовані широкі долини. Схили, що виходять до моря, в основному, круті і обривисті. Берегова смуга — вузька, порізана лагунами і кораловими рифами. Саме в низинній прибережній смузі між гірськими масивами і морем зосереджені селасамоанців.
Російський мореплавець О. Є. Коцебу, який відвідав Самоа в 1824 році, писав про «щедрість тутешньої природи, що одягає в зелене вбрання навіть обривисті скелі». [7]