Флора і фауна

Флора Самоа різноманітна (налічується близько 775 видів рослин, з яких 30% — ендеміки архіпелагу). Серед рослин зустрічаються лат. Atuna racemosa, лат. Bischofia javanica,лат. Canarium harveyi, лат. Glochidion ramiflorum, лат. Gnetum gnemon, лат. Hoya australis, лат. Macaranga harveyana. Дві третини поверхні островів займають вологі тропічні ліси, для яких характерна велика кількість деревовидних папоротей. Зустрічаються цінні породи з дуже твердою деревиною. Поширені крупнолисті миртового і орхідеї. Ліси розташовані в основному на гірських схилах, а на узбережжі переважають оброблені плантації. На вершинах найвищих гір ліса змінюють дрібнолісся і чагарники. 150 видів самоанських рослин використовуються в медичних цілях^[54].

Ліс Фалєалупо

Фауна Самоа, як і інших островів Полінезії, відносно бідна. До появи на островах людини з ссавців на суші мешкали летючі миші, а в прибережних водах — дельфіни. Стародавні полінезійські мореплавці привезли сюди собак та свиней, а європейці — велику рогату худобу і коней. Також з кораблями на острови проникнули щури, що розселилися по всьому архіпелагу.

Значно різноманітніше представлені птахи (медоноси, сміттєві кури, голуби, дрібні папуги та ін.) Всього на острові постійно мешкають 43 види птахів, з яких 8 — ендеміки, наприклад, зубчастодзьобий голуб Didunculus strigirostris. Полінезійці завезли сюди курей, а європейці — іншу свійську птицю. З плазунів зустрічаються ящірки (7 видів) і змії (1 вид). Багато комах, особливо метеликів (21 вид). На узбережжі водяться черепахи і краби^[54].

Океанські води багаті рибою, в тому числі цінними промисловими породами. Далеко від берегів водяться акули, тунці, макрель, меч-риба, на мілководді — кефаль, морські вугри. На коралових рифах живуть численні молюски.

Адміністративний поділ

Округи Самоа

Територія Самоа ділиться на 11 ітумало (округів), які сформувалися ще до появи на островах європейців. Кожен округ має свій конституційний устрій (фаавае), заснований на традиційному порядку старшинства титулів у фаалупеге(традиційному привітанні) кожного округу.

Село, що є адміністративним центром округу, веде справи округу, координуючи свої рішення з центрами інших округів. Наприклад, центром округу Аана є Леулумоега. Верховний вождь Аани носить титул ТуїАана. Рада вождів, що привласнює цей титул, — Фалеїва (Будинок дев'яти) — засідає в Леулумоегє. Аналогічно цьому ведуться справи в інших округах. Так, наприклад, в окрузі Туамасага титул верховного вождя називається Малієтоа і надається радою вождів Фалє Туамасага, що засідає в Афезі.

Уполу (включно з дрібними островами): 1. Туамасага (Афега), 2. Аана (Леулумоега), 3. Аіга-і-ле-Таї (Муліфануа),¹ 4. Атуа(Луфілуфі),² 5. Ваа-о-Фоноті (Самамеа).

Савайї: 6. Фаасалелеага (Сафотулафаї), 7. Гагаемауга (Салеаула),³ 8. Гагаїфомауга (Аопа), 9. Ваїсігано (Неїафу), 10. Сатупаїтеа (Гаутаваї), 11. Палаулі (Ваїлоа і Палаулі).

¹ включно з островами Маноно, Аполіма і Нуулопа ² включно з островами Алеїпата і Нуусафеє ³ частина округа розташована на Уполу (включно з селами Саламуму-Уту і Леауваа)

Міста

Столиця Незалежної Держави Самоа — Апіа

Єдиним містом і основним портом Самоа є столиця — місто Апіа, розташоване на північному узбережжіУполу. Його населення — 33 тис. жителів. Місто має форму розігнутої підкови на березі бухти, відокремленої від відкритого моря грядою коралових рифів. Через прохід в цій гряді в бухту заходять океанські судна. ВАпіа є лікарня, бібліотека, обсерваторія, кінотеатр, три готелі, кілька дрібних підприємств; тут розташовані урядові установи, а також контори іноземних компаній, що діють в Самоа. Центр Апіа забудований одноповерховими й двоповерховими будинками, над якими височать дзвіниці численних церков. Ближче до околиць споруди європейської архітектури змінюються традиційними і напівтрадиційними оселями. Місто розташоване на відстані 4500 км на північний схід від Канберри (Австралія), 4235 км — на південний захід Гаваїв і 2500 км — на північний схід від Окленда (Нова Зеландія).