Клімат[ред. • ред. Код]

Село на о. Маноно

Клімат Західного Самоа — вологий тропічний. Середня річна температура 26,5 °C, річна амплітуда не перевищує 2 °C.

За кількістю випадаючих опадів рік поділяється на 2 сезони: вологий (листопад — квітень), коли пасатна циркуляція часто порушуєтьсяциклонами, що приходять з північного заходу, і сухіший (травень — жовтень), в цей час на островах переважають південно-східні пасати. На рівнинах випадає 2000-3000 мм опадів на рік; кількість їх зростає з висотою і досягає 5000-7000 мм. На навітряних (південних і східних) схилах дощів випадає більше, ніж на підвітряних (північних і західних).^[55][56] Середня відносна вологість дорівнює 80%. Відносна вологість у середньому становить 80%, середня річна кількість сонячних годин — 2500.

Переважний напрямок вітрів — північно-східний, на який припадає 80% часу вологого сезону і 50% — сухого сезону. Середні швидкості вітру — близько 20 км/год з поривами до 48 км/год.

Самоа періодично піддається впливу тропічних циклонів. У 1990 і 1991 роках на острови обрушилися циклони Офа та Вал, швидкість вітру до 180 км/год.^[54] Найбільш спустошливим для країни був «ураган століття», що обрушився на Західне Самоа в січні 1966 року. Швидкість вітру досягала 200 км/год.

Геологічна будова

Пляж на острові Уполу

Сейсмографи обсерваторії в місті Апіа досить часто реєструють підземні поштовхи, але ці поштовхи поки не викликали руйнувань. Попри те, що всі острови вулканічного походження, тільки Савайї можна назвати вулканічно активним. Останнє велике виверження датується1700 роком, менші — 1904-1906 роками. Частина території острова Савайї, що покрита молодими лавами, майже позбавлена ​​рослинності. Проте в інших районах у результаті розмиву і вивітрювання давніших вулканічних порід утворилися родючі ґрунти. Особливо багато таких земель на острові Уполу.

Корисних копалин в країні не знайдено.

Водні ресурси

Село Матаваї на острові Савайї

Самоа з усіх сторін омивається Тихим океаном. Острови Уполу і Савайї розділені протокою Аполіма, в якій розташовані дрібніші островиМанон і Аполіма.

Невеликий водоспад на Уполу

Більше 3/4 населення країни має доступ до водопровідної води. Тим не менш, велика кількість води втрачається через витоки внаслідок слабкої інфраструктури та поганого збереження водопроводів.

Вулканічне походження Самоа спричинило великий вплив на місцевість, яка рясніє дрібними річками і водоспадами, крім західної частини Уполу і більшої частини Савайї. Традиційними джерелами прісної води для місцевого населення в цих районах є ґрунтові та дощові води. На Савайі для цих цілей використовують річки, попри те, що вони розташовані ближче до узбережжя. Під час сухого сезону водойми часто пересихають. У багатьох районах кількості води, що постачається, недостатньо для задоволення потреб в питті та гігієні.

У Апіа кількість і якість прісної води зменшується через непристосованість водопроводів до швидких течій річок, які є головним джерелом прісної води в столиці. Деякі райони Савайї також відчувають гостру нестачу води протягом усього року. Місцеві жителі задовольняють потреби, збираючи в цистерни дощову воду.

Незважаючи на рясні опади, майже вся вода випаровується, а також вбирається пористим ґрунтом протягом 3-6 місяців після закінчення дощового сезону^[54].

Ґрунти

Велика частина ґрунтів, розташованих в гористих районах островів, утворена з вулканічного попелу. Здебільшого він містить олівіновий базальт, при цьому бідний калієм і фосфором. Однак, часті опади і сприятливі температурні умови сприяють підвищенню родючості ґрунту.

На Самоа є відмінності між ґрунтами гір, пагорбів і рівнинних місцевостей. У гірських районах спостерігається тенденція збільшення товщини шару ґрунту з висотою, хоча, як правило, ґрунти цих районів Самоа не використовуються для потреб сільського господарства^[54].