Етнічний склад

Абсолютну більшість населення Маршаллових Островів становлять маршальці. Це - мікронезійський народ, який поділяється на дві етнографічні групи: райлік і рахтак (у географії використовується трохи інша вимова — ралік і ратак: так називають два острівні ланцюги країни).

Частка іноземців, які проживають у країні, становить усього 2,3% - це найнижчий після Північних Маріанських островівпоказник серед тихоокеанських держав^[70]. Найбільшою немаршальскою етнічною групою є народ косрае з острова Кусаіе у складі Каролінських островів^[71]. На Маршаллових Островах також проживає невелика група американців і філіпінців.

Мови[

Окрім англійської, офіційною мовою Маршаллових Островів є маршалезька мова, котра відноситься до мікронезійських мов. Загальна чисельність її носіїв у 1979 році становила близько 43 900 чоловік^[72].

У мові використовується латинський алфавіт, доповнений діакритичними знаками. Він складається з 22 приголосних (плюс один задньопіднебінний звук, що не відображається в написанні) і чотирьох голосних звуків, кожен з яких має по кілька алофонів. Орфографія маршалезької мови вкрай нестабільна. Існує кілька прийнятих варіантів орфографії, однак написання в кожному з них непослідовне.

Релігійний склад

Пануючою релігією на Маршаллових Островах є християнство, розповсюджене на архіпелазі місіонерами в XIX столітті. Першими з них були конгрегаціоналісти з Бостона, які висадилися на атолі Ебон у 1857 році^[73]. Перші католицькі місіонери з'явилися на Маршаллових островах у 1899 році, згодом побудувавши на атолі Джалуіт церкву^[73].

У 2008 році частка протестантів становила 54,8%, послідовників Асамблеї Божої — 25,8%, католиків — 8,4%, мормонів — 2,1%^[5].

Суспільство Охорона здоров'я

Система медичних установ Маршаллових Островів включає дві лікарні, що розташовані в містах Маджуро та Ебеє, і 49 центрів здоров'я на віддалених островах^[74]. Лікарня Маджуро має 97 ліжок, а також обладнання, необхідне в загальній медицині, хірургії, ортопедії, акушерстві, гінекології, педіатрії, офтальмології та стоматології. Лікарня Ебеє обслуговує населення Кваджалейну та прилеглих островів, має 43 ліжка^[74].

Останніми роками в країні відзначено покращення в системі охорони здоров'я (наприклад, зниження дитячої смертності, збільшення тривалості життя). Тим не менше, через високий приріст та щільність населення, зросла кількість людей з такими захворюваннями, як туберкульоз і лепра^[75].

В окремих районах Маршаллових Островів послуги в галузі охорони здоров'я відрізняються низькою якістю, що негативно позначається на здоров'ї місцевого населення. Відповідно до проведеного дослідження, що тривало з 1995 по 1999 рік, 27% дітей віком до п'яти років не отримували достатньої кількості поживних речовин, а 57% населення у віці від 18 до 50 років страждали від ожиріння^[76].

Заходи уряду Маршаллових Островів з профілактики захворюваності здійснюються досить повільно^[76]. Більшість грошових ресурсів, що виділяються для охорони здоров'я, йдуть на проведення різних програм з боротьби з захворюваннями, які пов'язані з неправильним способом життя, як то діабет, гіпертонія, серцево-судинні захворювання і рак. Часто хворі змушені лікуватися за межами країни, наприклад, у Гонолулу (Гаваї, США) або Манілі (Філіппіни)^[76].

Багато громадян Маршаллових Островів страждає від ракових захворювань, захворювань щитовидної залози і різних пухлин, викликаних радіацією, причиною якої стали ядерні випробування на атолах Бікіні та Еніветок^[76].