Зв'язок

Преса Маршаллових Островів представлена лише двома виданнями: газета «Marshall Islands Gazette» належить уряду країни і публікується один раз на місяць; журнал «Marshall Islands Journal» є приватним і видається щотижня англійською та маршаллезькою мовою. На островах працює одна AM-станція, і три FM-станції: V7AB (належить уряду Маршаллових Островів), V7AA (релігійна радіостанція), «Micronesia Heatwave» (приватна). У деяких районах країни можна спіймати сигнал радіостанції та телеканалу американських військових, що знаходяться на атолі Кваджалейн. Канал MBC TV є державним.

На островах доступні різні види телекомунікаційних послуг: телекс, телефонія, доступ до Інтернету. З іншими островами можна зв'язатися через супутниковий або радіотелефон. У 2004 році в країні в користуванні було 4500 домашніх телефонів і 600 мобільних телефонів. У 2006 році на Маршаллових Островах Інтернетом користувалося 2200 чоловік.

Туризм[

Туристичний сектор економіки Маршаллових Островів залишається у зародковому стані, оскільки кількість туристів залишається досить низькою у порівнянні з іншими країнамиМікронезії. Основний потік туристів направляється на острів Маджуро. У 2004 році острів відвідало 9007 чоловік, в 2001 році — 5444 чоловік, в 1999 році — 6116 чоловік.Архіпелаг переважно відвідують громадяни США та Японії. У 2003 році загальна кількість туристів із США зменшилася на 3%, у той час, як з Японії збільшилася приблизно на 2,5%. Основними видами відпочинку для іноземців є підводне плавання, спортивна риболовля, культурний туризм, плавання на яхті.

На розвиток туризму негативно впливають декілька факторів: надто висока вартість та тривалість польоту до Маршаллових Островів, нерозвинена інфраструктура, а також радіоактивна забрудненість регіону.

Громадяни США та їх територій, Палау, Федеративних Штатів Мікронезії, країн Форуму тихоокеанських островів, у тому числі, Австралії та Нової Зеландії не мають потреби в отриманні візи для в'їзду до країни. Громадянам Японії, Кореї, Тайваню і Філіппін при в'їзді в країну віза видається терміном дії не більше, як на 30 днів. У туристів повинен бути зворотний квиток та паспорт, термін дії якого закінчується не раніше, ніж через рік. Для громадян інших держав потрібен паспорт з в'їзною візою і зворотний квиток.

Зовнішні економічні зв'язки

Основними статтями експорту Маршаллових Островів є сільськогосподарська продукція (копра, кокосова олія, риба). Країна залежить від імпорту продовольства, промислових товарів, машин та палива. Імпорт у багато разів перевищує експорт. У 2000 році обсяг експорту склав 9,1 млн доларів, а імпорту — 54,7 млн доларів.

Основними партнерами по імпорту у 2003 році були материкова частина США (54,1%), Австралія (13,4%), Гуам (11,3%), Японія (4,9%), Нова Зеландія (3,4%) , Гонконг (3,3%),Тайвань (2,9%). Основні партнери по експорту — США, Японія, Австралія, Китай.

Грошова система і фінанси[ред. • ред. Код]

Грошовою одиницею Маршаллових Островів є долар США.

У бюджеті 2007 року витрати становили 99,9 млн, а доходи (включно з іноземними надходженнями) — 98,9 млн. Згідно з даними 2004 року, доходи бюджету складалися з наступних статей: грошові кошти за умовами Договору про вільну асоціацію з США — 31%, федеральні та інші гранти — 26%, податки — 25%, цільовий фонд з відшкодування збитку за ядерні випробування — 5%, інші джерела — 13%. Основними статтями витрат були освіта (28%), охорона здоров'я (20%), спеціальні асигнування (7%), витрати, пов'язані з вимогами щодо відшкодування шкоди від ядерних випробуваннь (6%), амортизаційні витрати (6%), транспорт і комунікації (4 %), витрати на обслуговування боргів (1%), інші витрати - 28% [110].

Внутрішня Банкова система представлена двома закордонними (Банк Гуаму в Маджуро і Банк Гаваїв в Ебейе) і одним місцевим банком (Банк Маршаллових Островів). Банк Маршаллових Островів, що нині має широку мережу філій по всій країні, було створено 8 листопада 1982 року.