Гіпоавітамінози

Ця група захворювань характеризується різними фізіологічними розладами, що виникають в результаті дефіциту в організмі риби вітамінів. Цей дефіцит викликається внаслідок недостатнього їх надходження в організм риби з кормом, чи порушення синтезу їх в органах і тканинах. Гіпоавітамінози властиві в основному молоді та видам риби, яку утримують на штучних кормах.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Багатьом гіпоавітамінозам властиві деякі загальні клінічні ознаки: відсутність апетиту, млявість і повільність рухів, зниженнячи підвищення споживання кисню, сповільнення росту і розвитку, зниження стійкості проти заразних захворювань,підвищений, а іноді масовий відхід риби.

При авітамінозі А (відсутність або нестача ретинолу) у риби, крім вище зазначених ознак, спостерігається помутніння рогівки, крововиливи на шкірі, очному яблуці, основі плавців, екзофтальм, ненормальне формування кісткової тканини, деформацію зябрових кришок, значну втрату пігменту шкіри і пошкодження шкірного покриву, ураження печінки, селезінки і підвищену смертність.

Із водорозчинних вітамінів особливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі в дієті вітамінів групи В у риб знижується апетит, виникають порушення секреції травних залоз, анемія, порушення рівноваги, крововиливи в очах, витрішкуватість очей, руйнується плавникова мембрана, порушується слизовиділення покривів, різко збільшується смертність.

Вітамін B₁ (тіамін) сприяє регуляції вуглеводного та білкового обміну. При нестачі його у риби спостерігаються нервові розлади, порушення рівноваги, потемніння зовнішнього покриву тіла, некрози, порушення руху, набряк зябер, відмову від корму і високу смертність.

Вітамін В₂ (рибофлавін) відіграє важливу роль у підтримці нормальної функції центральної нервової системи, він необхідний для правильного всмоктування, засвоєння та синтезу жирів, при гіпорибофлавіозі знижується апетит, зменшується маса, порушується обмін речовин, виникають крововиливи на зябровій кришці, у тканинах очного яблука розвивається світлобоязнь. Шкірний покрив темнішає, смертність дуже висока.

Вітамін В₆ (піридоксин гидрохлорид) відіграє велику роль в обміні амінокислот. При його дефіциті може виникнути жирова інфільтрація печінки. Піридоксин необхідний для нормального обміну глютамінової кислоти, забезпечення утримання потрібної кількості серотоніну, що дуже важливо для нормального функціонування нервової системи. При нестачі вітаміну В₆ спостерігаються нервові розлади, вигинання зябрових кришок, екзофтальм, конвульсії, асцит. При відсутності вітаміну В₆ до кінця другого тижня від початку захворювання виникає масова загибель риби.

Вітамін В₁₂ (ціанкобаламін) бере участь в регуляції білкового, вуглеводного та жирового обміну, стимулює ендокринну і кровотворну функції. При авітамінозі у риби спостерігається затримка росту, підвищена нервова збудливість, зниження резистентності проти захворювань.

При А- і В- авітамінозах в крові риб знижується вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів зменшується удвоє, збіль­шується кількість моноцитів і поліморфноядерних агранулоцитів, перероджуються клітини печінки.

Вітамін С (аскорбінова кислота) відіграє важливу роль в регуляції окисновід-новних процесів, вуглеводного та білкового обміну, ак­тивізує ферменти, перешко-джує розвитку інфекційного процесу в організмі.

П

Рис. 2 Недостача вітаміну С у лососевих. Наверху: сколіоз — бокове викривлення хребта. Внизу: лордоз — викривлення хребта випуклістю до переду

ри нестачі вітаміну Сдеформуються хребет, зябра та зяброві кришки, сповільнюється загоювання ран. На шкірі, в ділянці хвоста, черевних та грудних плавців утворюються пухлини, спостерігається екзофтальм з крововиливами навколо райдужної оболонки, в печінці, нирках, кишечнику, на зябрах з'являються білі плями (рис. 2).

При нестачі вітаміну Д (кальциферол) порушується фосфорно-кальцієвий обмін, недорозвинення зябрових кришок, викривляється тіло. Поряд з тим спостерігається сповіль­нення росту, атонія м'язів, судоми.

При Е-гіпоавітамінозі порушуються функції розмноження, печінки, дистрофія м'язів. У райдужної форелі та інших лососевих склеюються зяброві пелюстки, екзофтальм, асцит, зміни в крові і нерідко загибель.

В зв'язку з цим збалансування вітамінів в раціонах риби - необхідна умова запобігання захворювань.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак, па-тологоанатомічних змін, якісних досліджень кормів та аналізу раціону. Багато клінічних ознак гіпо- і гіперавітамінозів спостерігається і при інших хворобах, тому в кожному випадку слід виключити інфекційні та інвазійні хвороби з подібною клінікою.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Насамперед потрібно забезпечити рибу природними кормами багатими на вітаміни (живий корм, зелена рослинність у вигляді пасти та ін.). При штучному розведенні риби в корми вводять різноманітні добавки багаті на вітаміни: риб'ячий жир, сухе молоко, дріжджі, зелену масу, селезінку, печінку тварин та ін.

Для профілактики авітамінозів при штучному розведенні риби корм повинен бути збалансованим не тільки за поживністю, а і за вітамінним складом.

ХВОРОБИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ В РЕЗУЛЬТАТІ ПОГІРШЕННЯ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

Риби постійно підпадають під вплив різних факторів водного середовища. Значне погіршення умов вирощування - надмірне підвищення або зниження вмісту кисню, солей та інших хімічних речовин, різкі коливання температури води призводить до масових захворювань риби.