А. Ацетил-КоА

В. Глюкоза

С. Амінокислоти

D. Жирні кислоти

Е. Сукциніл-КоА

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Анаплеротичне та амфіболічне значення циклу трикарбонових кислот.

2. Роль найважливіших метаболітів амфіболічних шляхів (пірувату, α-кетоглутарату, ацектил-КоА, сукциніл-КоА та ін.) в інтеграції метаболізму.

Література Основна:

1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф, Биологическая химия. – Москва: Медицина, 1998. – 701 с

2. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – Москва: Мир, 2000. – 470 с.

3. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. т. 1. – М.: Мир, 2004. – 381 с.

4. Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Особливості обміну речовин у дітей / Чернівці: БДМА, 2003. – С. 4-18.

Змістовий модуль № 8. Молекулярні основи біоенергетики.

Тема № 7. Дослідження процесів біологічного окиснення, окисного фосфорилування та синтезу АТФ.

Мета заняття: Засвоїти основні принципи організації дихального ланцюга мітохондрій. Знати роль окисно-відновних ферментів у тканинному диханні. Оволодіти методами дослідження дії оксидоредуктаз: фенолоксидази, альдегіддегідрогенази, пероксидази, цитохрому с.

Актуальність теми: Окисно-відновні ферменти забезпечують перебіг реакцій, пов’язаних з перенесенням електронів та протонів і лежать в основі утворення макроергічних сполук. Дослідження їх функціонування важливе для глибокого розуміння механізмів тканинного дихання і його ролі при різних функціональних станах організму.

Конкретні завдання:

• Пояснювати процеси біологічного окиснення субстратів в клітинах та запасання енергії, що вивільняється, у вигляді макроергічних зв’язків АТФ;

• Аналізувати реакції біологічного окиснення та їх роль в забезпеченні фундаментальних біохімічних процесів;

• Малатаспартатна та гліцеролфосфатна човникові системи транспорту відновлюваних еквівалентів гліколітичного НАДН в мітохондрії та їх значення.

• Пояснювати структурну організацію ланцюга транспорту електронів та його молекулярних комплексів;

• Трактувати роль біологічного окиснення, тканинного дихання та окисного фосфорилування в генерації АТФ за аеробних умов.

Теоретичні питання

1. Біологічне окиснення субстратів в клітинах.

2. Реакції біологічного окиснення та їх функціональне значення:

• дегідрогеназні;

• оксидазні;

• оксигеназні (моно- та діоксигеназні).

3. Піридинзалежні дегідрогенази. Будова НАД⁺ і НАДФ⁺. Їх значення у реакція окиснення та відновлення.

4. Флавінзалежні дегідрогенази. Будова ФАД і ФМН. Їх роль у реакціях окиснення та відновлення.

5. Цитохроми та їх роль у тканинному диханні. Будова їх простетичної групи.

6. Молекулярна організація ланцюга транспорту електронів (дихального ланцюга) мітохондрій:

• компоненти дихального ланцюга мітохондрій;

• послідовність переносників електронів в дихальному ланцюгу;

• роль редокс-потенціалів у транспорті електронів і протонів.

7. Надмолекулярні комплекси дихального ланцюга внутрішніх мембран мітохондрій.

8. Шляхи включення відновлювальних еквівалентів (електронів та протонів) у дихальний ланцюг мітохондрій.

9. Шляхи утворення АТФ в клітинах – субстратне та окисне фосфорилування.