- •Тема 1 мікроекономічна теорія як наука Методичні поради
- •1.Предмет мікроекономіки
- •Ринок ресурсів
- •2.2. Функціональна структура мікроекономічних систем та структура мікроекономичної теорії
- •3. Особливості методу мікроекономічної теорії
- •3.1. Мікроекономічні теорії та моделі
- •3.3. Зрівноважений аналіз.
- •4. Історичний розвиток мікроекономічної теорії та її основні функції.
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Словник нових термінів і понять
- •Реферати:
- •Література:
- •Семінар:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Контрольні питання
- •Висновки
3. Особливості методу мікроекономічної теорії
3.1. Мікроекономічні теорії та моделі
У мікроекономічних дослідженнях використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Кінцевим завданням таких досліджень є розробка теорій та моделей.
Мікроекономічні дослідження розпочинаються зі збирання та вивчення фактів економічного життя, узагальнення їх, виділення найсуттєвіших, дослідження причинно наслідкових зв’язків. Все це дає змогу встановити мотиви поведінки економічних суб’єктів та побудувати модель. Економічна модель - це система взаємозв'язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат. Вона використовується для передбачення того, як зміни економічних умов призведуть до зміни економічних результатів. Економічні змінні - це натуральні величини, які можуть певним чином вимірюватися, або суми грошей, що можуть набувати можливих значень.
Висновки з економічних моделей виражаються у формі гіпотез, тобто тверджень про причини і наслідки, які потребують підтвердження чи заперечення фактами.
Метою економічного моделювання є намагання допомогти зрозуміти, як функціонує той чи інший сектор економіки. Критерієм корисності економічної моделі є не ступінь її відповідності реальним економічним процесам, а відповідність отриманих за її допомогою прогнозів реальним подіям. Тому модель має бути максимально спрощена, що дасть змогу розширити масштабність та ефективність її використання.
Побудова моделі пов’язана з втратою частини інформації про об’єкт, який досліджується. Це допомагає абстрагуватися від його другорядних елементів, сконцентруватися на головних складових системи та їхніх взаємозв’язках. Відомі величини, що вводяться у модель в готовому вигляді, називаються екзогенними; величини, які отримують у рамках моделі при вирішенні поставленого завдання, називаються ендогенними.
Найпростішим видом економіко-математичного моделювання є моделювання у двовимірному просторі - за допомогою графіків. Саме цей метод найчастіше використовується у мікроекономіці.
Граничний та функціональний аналіз
Ключовою передумовою побудови економічних моделей є посилання на те, що економічні суб’єкти намагаються максимізувати свій зиск. При цьому йдеться про чистий виграш, як різницю між загальним виграшем і витратами, які були понесені для його досягнення. У побудові мікроекономічних моделей широко використовується технічний прийом, що називається граничним аналізом. Це дослідження того, яким чином кожна додаткова операція, здійснена за певний період, впливає на мету, досягти якої прагне людина. Прикладами таких граничних величин можуть бути граничні витрати (витрати, необхідні для збільшення результату на одиницю) чи гранична корисність (корисність, що її приносить споживання додаткової одиниці блага). Раціональний суб’єкт має продовжувати пошук кращих рішень до того часу, поки гранична вигода не зрівняється з граничними витратами. Саме у цьому разі він досягне максимальної реалізації своєї мети.
Велике значення у мікроекономіці має функціональний аналіз. У ході його здійснення в досліджуваному явищі виділяється характерна риса, яка нас цікавить, а потім розпочинається пошук факторів, що на неї впливають. Після встановлення таких факторів визначається спосіб їх взаємодії з виділеною характеристикою, тобто функція.