Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
20.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
237.57 Кб
Скачать

Лекція План

  1. Державна та економічна політика. Суспільні товари. Побічні ефекти.

  1. Суспільні блага.

  2. Побічні ефекти.

  3. Методи регулювання побічних ефектів.

  4. Теорема Коуза.

  1. Розподіл податкового тягаря.

  1. Еластичність та розподіл податкового тягаря.

  2. Надлишковий податковий тягар.

  1. Суспільний вибір.

  1. Приватний інтерес в теорії суспільного вибору.

  2. Визначення рівня витрат на суспільні блага.

  3. Суспільний вибір при прямій демократії

  1. Модель представницької демократії.

  1. Представницька демократія та пошук ренти.

  2. Особистий інтерес в органах державної влади.

  1. Державна та економічна політика. Суспільні товари. Побічні ефекти.

  1. Суспільні блага.

Важливими проявами неспроможності ринку, що зумовлює державне втручання, є неможливість оптимального розподілу ресурсів щодо виробництва суспільних благ та врахування зовнішніх /побічних/ ефектів. Суспільні благає неконкурентними та невинятковими. Вони споживаються колективно і одночасно багатьма людьми. При цьому споживання однієї особи не обмежує споживання інших. Використання суспільних благ (національної оборони, громадської безпеки і т.і.) пов’язане з проблемою “зайців” (“тих, що їдуть безплатно”), тобто споживачів, які не платять за це благо, але споживають його. Внаслідок цього виникає загроза заниження випуску блага відносно потреби суспільства в ньому. Тому є потреба визначення колективного рішення щодо витрат на виробництво, щоб забезпечити оптимальні обсяги випуску та споживання суспільних благ. Схожі проблеми виникають по відношенню до “квазі суспільних” благ, до яких можна застосувати виключення зі споживання згідно принципу платності. Але суспільна користь від їхнього виробництва та споживання значно вища, ніж вигода окремих виробників. До таких благ можна віднести освіту, охорону здоров’я, виробничу та соціальну інфраструктуру і т.п.

Проблема вирішується як завдяки організації державного виробництва, так і шляхом державного регулювання приватного сектора, державних замовлень.

1.2. Побічні ефекти.

Виробництво суспільних благ значною мірою пов’язане з позитивними зовнішніми ефектами. Але вони можуть бути і негативними, зумовлювати втрату суспільної ефективності. В цілому про зовнішні /побічні/ ефекти мова йде тоді, коли дії певних осіб /домогосподарств/ або підприємств /фірм/ безпосередньо впливають на вигоди або витрати інших економічних ланок і це не знаходить відображення у ринкових цінах.

Яскравий приклад витрат переливу, тобто негативного побічного ефекту, - забруднення промисловими підприємствами довкілля. Виливаючи брудну воду в річку, підприємство не включає у свої витрати кошти, необхідні для очищення води, не враховує втрат людей, що користуються водою з ріки, тому граничні витрати на виробництво продукції на даному підприємстві будуть заниженими, а обсяги виробництва - відповідно завищеними щодо оптимальних.

Зовнішні ефекти виникають внаслідок відсутності відповідних ринків. Якщо вони стосуються великих груп людей, то доцільним є державне втручання. Але воно вимагає суттєвих витрат на регулювання.

  1. Методи регулювання побічних ефектів.

Надлишкове використання ресурсів можна компенсувати за рахунок законодавчого обмеження виробництва товару з негативним побічним ефектом або через оподаткування його виробництва. Необхідність сплати податку підвищує витрати підприємців, а відповідно і ціну товару, З рис.2. видно, що реакція споживачів зумовить скорочення продажів та прибутків. Тому підприємство має стимул переходити на технології, що не створюють негативних ефектів і таким чином, не сплачувати податку (рис.2). Для зменшення обсягів шкідливих наслідків виробництва застосовуються також стандарти, що гарантують підтримку ефективності. Наприклад, таким стандартом є межа допустимої концентрації шкідливих викидів. Так більше ніж 150 країн прийняли спільне рішення щодо обмеження викидів "парникових газів": діоксиду вуглецю, метану, закису азоту, гексафториду сірки тощо.

Паралельно запроваджено механізм торгівлі квотами, що як вважається може дати кращий підсумковий результат, ніж паушальна екологічна політика, згідно якої всі країни мають скоротити викиди на однаковий процент. Через скорочення викидів внаслідок падіння обсягів виробництва Україна має можливість продавати невикористані квоти в обсягу понад 100 млн.т вуглекислого газу1.

Поряд з цим можуть застосовуватись штрафні санкції, обмеження в землекористуванні і т.і.

  1. Теорема Коуза.

Якщо позитивні чи негативні зовнішні ефекти стосуються невеликого числа людей, розміри впливу при цьому невеликих , а прав ва власності учасників чітко визначені, то згідно теореми Коуза державне втручання є недоцільним. Проблема побічних ефектів може при цьому бути вирішена шляхом ділових переговорів та співробітництва зацікавлених сторін, яка керуються власними економічними інтересами. Згідно такого підходу, якщо одна зі сторін володіє правом власності на предмет суперечки /наприклад, на земельну ділянку/, то обидва учасники угоди мають стимул досягнути оптимального результату з найменшими витратами /жертвами зусиль та грошей/.

  1. Теорема Коуза.

Якщо позитивні чи негативні зовнішні ефекти стосуються невеликого числа людей, розміри впливу при цьому невеликих , а прав ва власності учасників чітко визначені, то згідно теореми Коуза державне втручання є недоцільним. Проблема побічних ефектів може при цьому бути вирішена шляхом ділових переговорів та співробітництва зацікавлених сторін, які керуються власними економічними інтересами. Згідно такого підходу, якщо одна зі сторін володіє правом власності на предмет суперечки (наприклад, на земельну ділянку), то обидва учасники угоди мають стимул досягнути оптимального результату з найменшими витратами (жертвами зусиль та грошей).

Крім того, сторона, що зазнає збитків, може домогтися грошової-компенсації в судовому порядку. Теорема Коуза стосується як окремих осіб, так і урядових структур. Але приватні угоди неспроможні виправити негативні наслідки крупних операцій, що стосуються великих мас людей. При цьому необхідне вирішення проблеми на державному рівні, наприклад такого втручання вимагає ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи.

  1. Розподіл податкового тягаря.

  1. Еластичність та розподіл податкового тягаря.

Важливим аспектом державного регулювання є структура оподаткування. Податки є основним джерелом державних доходів. На практиці оподаткування може відрізнятись від запланованого. Причина в тому, що, реальний розподіл податкового тягара між економічними суб'єктами залежить від їхньої реакції на зміну у витратах та цінах внаслідок оподаткування і може призводити до втрат у ефективності .

В кінцевому рахунку податковий тягар накладається не на безпосередніх платників податку, а на суб’єктів, що втрачають внаслідок оподаткування свої прибутки або корисність. Ефективність непрямого оподаткування через акцизи, податок з продажу, мита і таке інше значною мірою залежить від еластичності попиту і пропозиції на оподатковані товари.

Аналіз показує, що найбільш ефективно обкладати податками товари з найменш еластичним попитом та пропозицією. Прикладом цього є оподаткування спиртних напоїв та цигарок, що практикується всіма державами. Таке оподаткування не створює суттєвих втрат у величині надлишку виробника та споживача, оскільки майже не впливає на обсяги виробництва та споживання товару. Але забезпечує при цьому стійкі податкові надходження до державного кошторису.

Чим менша еластичність попиту на товар при постійній пропозиції, тим більшу частину податку сплачують споживачі. Приміром, така ситуація має місце при сплаті податку на бензин. На рис.4 та рис.5 площа трикутника АБВ характеризує загальний обсяг податкового тягаря. Нижня частина трикутника показує приховані /внутрішні/ втрати виробників від скорочення продажів та підвищення ціни, а нижня - втрати споживачів. З рисунків видно, що при нееластичному попиті основна частина податкового тягаря лягає на споживачів.

Поряд з цим, чим менш еластична пропозиція, тим більшу частину податку при постійному попиті сплачують виробники. Це проілюстровано на рис.6 та 7. З рисунків видно, що при нееластичній пропозиції втрати виробників набагато суттєвіші, а обсяг виробництва скорочується в меншій степені. Це характерне для оподаткування благородних металів та виробів з них.

Податок

S2

Ціна

S1

A

.

.

D

Б

.

B

Випуск

Рис.7.Податки та нееластична пропозиція

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]