Класифікація банківських ризиків

Критерії класифікації	Класифікація	Характеристика
1. З погляду джерел виникнення та можливостей управлііня	1.1 Внутрішні 1.2 Зовнішні	1.1 Виникають в результаті діяльності самих банків та залежать від проведених ними операцій 1.2 Виникають через вплив зовнішніх, що не залежать від банку, факторів
2. За масштабом ризику	2.1 Загальні 2.2 Приватні	2.1 Ризики, що стосуються клієнта, банку, банківської системи 2.2 Ризики окремих операцій (валютних, кредитних тощо)
З. За рівнем ризику	3.1 Повні 3.2 Помірні 3.3 Низькі	3.1 Припускає втрати, рівні банківським вкладенням в операцію 3.2 Виникає при неповерненні частини основного боргу або відсотків по позиці, втрати частини суми за фінансовими інструментами та іншими операціями 3.3Незначний ризик, що дозволяє банкові не лише покрити втрати, а й отримати дохід
4. За часом	4.1 Минулі 4.2 Поточні 4.3 Майбутні	4.1 Ризики за операціями уже здійсненими 4.2Повязані з операціями з видачі банківських гарантій, акцепту переказних векселів та інше 4.3Повязані з отриманням прибутків від операцій у майбутньому, через певний час
5. За характером обліку операцій	5.1 Балансові 5.2 Позабалансові	5.1Кредитний, процентний, ризик ліквідності, структури капіталу 5.2 Існує ймовірність того, що банк виявиться неспроможним відповідати за виданими гарантіями
6. За можливістю регулювання	6.1 Відкриті 6.2 Закриті	6.1 Мало піддається попередженню 6.2 Легко контролюються

Також доцільно розглянути ризики за сферою виникнення, щоб розкрити основні причини та передумови наявності ризиків у діяльності банків.

За сферою виникнення виділяють:

а) зовнішні банківські ризики - виникають у зовнішньому щодо банку середовищі і безпосередньо не залежать від його діяльності, тобто ризики, пов'язані зі станом світового фінансового ринку, розвитком національної економіки, політики тощо. До зовнішніх ризиків належать:

- політичний ризик - можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку банку, що є наслідком державної політики, політичної нестабільності в країні тощо;

- ризик країни - виникає через особливості економіки, соціального ладу та політичного устрою країни позичальника і пов'язаний з небезпекою втрат банку внаслідок того, що держава не захоче або не зможе виконати свої зобов'язання перед іноземним кредитором або інвестором з причин, що не належать до звичайних банківських ризиків, які виникають у зв'язку зі кредитуванням і інвестуванням;

- правовий ризик - виникає у разі непередбаченої зміни чинного законодавства, що регулює банківську діяльність, а також у разі відсутності законодавчого регламентування тих чи інших банківських операцій;

- соціальний ризик - випливає з нерівномірного розподілу доходів серед населення, можливих ідеологічних і релігійних розбіжностей, національних конфліктів тощо;

- економічний ризик - пов'язаний зі зміною економічної ситуації в країні, зокрема, до нього можна віднести: нестійкість валютних курсів, інфляцію, неплатоспроможність чи банкрутство клієнтів банку, зміну ціни товару після укладання контракту, помилки в документах чи оплаті товарів, зловживання клієнтів та розкрадання ними валютних коштів, виплату за підробленими банкнотами тощо;

б) внутрішні банківські ризики - виникають у внутрішній діяльності банківської установи і пов'язані з видом банківської установи, характером банківських операцій, специфікою клієнтури, професійним рівнем персоналу банку, якістю контролю за діяльністю банку тощо. До внутрішніх ризиків відносяться:

- ризики основної діяльності банку (кредитний, валютний, процентний, інвестиційний, операційний тощо);

- ризики в допоміжній діяльності банку (ризикибанківськихзловживань, втрати позицій банку на ринку, зниження банківського рейтингу, втрати репутації банку, складу його клієнтів тощо) [58, с. 345].

Зазначимо і те, що на сьогодні сфера послуг банківських установ істотно розширилась, на першому місці і надалі залишається така традиційна послуга, як надання кредитів підприємницьким структурам та фізичним особам. У кредитних відносинах важливе і досить істотне значення мають відносини між позичальником та банківською установою, а також такі важливі фактори як конкуренція. Конкурентоспроможність банку і платоспроможність позичальника тощо. У разі надання банком кредиту суб’єкту підприємництва або фізичній особі головною особливістю цього процесу та небезпекою є можливість того, що позичальник не тільки не зможе сплачувати відсотки за кредитом, але й повернути основної суми. Такі умови характеризуються процесами неповернення кредиту і мають назву кредитного ризику.

Зазвичай, масове неповернення позичених коштів призводить до того. Що банк не в змозі вести подальшу банківську діяльність і може стати банкрутом. Кредитний ризик, як вважають автори Фінансового словника [69, с.340], - це ймовірність невиконання позичальником своїх зобов’язань щодо кредитора – банківської установи. Варто зауважити, що кредитний ризик досить істотно залежить від організації кредитного процесу, який охоплює кілька важливих етапів, починаючи від розгляду заяви на отримання кредиту і закінчуючи його поверненням та сплатою відсотків. У кредитному процесі особливо важливим є вивчення платоспроможності позичальника та оцінювання ризику за його позичкою [27, с.78].

Як вже зазначалося вище, кредитний ризик належить до банківських ризиків, які мають однобічну дію на цінову політику комерційного банку, тобто є характерним виключно для кредитних операцій. Він може як збільшувати ціну банківського кредиту, так і зменшувати її залежно від платоспроможності позичальника, його кредитної історії, сумлінності та виду забезпечення, яке надається ним у заставу. Зниження кредитного ризику тягне за собою відповідне зниження ціни позичкових коштів.

Крім кредитного ризику, у своїй діяльності банківські установи мають остерігатися відсоткового ризику, який характеризується небезпекою фінансових витрат через коливання ринкових процентних ставок та зміну вартості кредитів. Відсотковий ризик виникає у випадках, коли не співвідносяться терміни повернення наданих у кредит коштів та залучених коштів, або ж, коли відсоткові ставки за активними та пасивними операціями встановлюють із використанням різних способів, тобто фіксованих ставок – квоти плаваючих і навпаки.

У особливо значних обсягах відсотковий ризик проявляється у банківських установах, які ставлять перед собою мету отримання спекулятивного прибутку. Істотно завищуючи відсоткові ставки, а також ті, які не приділяють достатньої уваги до формування відповідних змін відсоткових ставок, залежно від ситуацій, що складаються на ринку позичкових капіталів.

Важливу роль у банківській діяльності відіграє валютний ризик – це небезпека валютних,курсових втрат, пов’язаних із зміною курсів іноземних валют стосовно національної валюти, а також від зміни якості доходів, отриманих за кордоном, внаслідок їхньої конвертації у основну валюту.

Працюючи з менш стабільною, неконвертованою валютою, банк бере на себе ризик її можливих коливань, які призведуть до додаткових курсових витрат, і, як наслідок, збитковості такої діяльності.

Своєю чергою, банківський інвестиційний ризик - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

Інші види ризиків теж є дуже важливими у банківській діяльності, проте найбільше проявляється на практиці кредитний ризик, який і найбільше впливає на практичну діяльність банківської установи.

Отже, на сучасному етапі розвитку банківські установистикаються з різними видами ризиків, які необхідно швидко ідентифікувати і вжити заходів для зниження негативних наслідків їхнього впливу. Сьогодні збільшується кількість та посилюється інтенсивність дії банківських ризиків. Всі види ризиків мають безпосередній вплив на ефективність діяльності банку, та відсутність контролю над ними може призвести до збитковості банку, його банкрутства і в результаті цього до кризи всієї банківської системи.

Необхідно відмітити, що незалежно від різновидів та класів банківських ризиків їх дія переважно проявляється у фінансових втратах банку, які зумовлюються порушенням ритмічності та збалансованості надходження та видатків у структурі його фінансових потоків за всіма видами діяльності. Тобто, на відміну від економічних ризиків в цілому, як основну сутнісну ознаку банківського ризику можна виділити саме специфічний характер механізму його виникнення – через зміну обсягових, просторових та часових характеристик руху грошових коштів у фінансових потоках банківської системи.

Отже, специфіка банківських ризиків тісно пов’язана з сутністю банківської діяльності, яка переважно обумовлюється виконанням функцій фінансового посередництва на грошовому ринку. Банківська діяльність передбачає істотний рівень соціальної відповідальності, оскільки банки при здійсненні активних операцій переважно ризикують грошовими коштами клієнтів. З іншого боку, трансформація банками параметрів грошових коштів (валюта, строк, ставка і т.д.), у процесі їх перерозподілу, обумовлює ризиковий характер більшості банківських операцій.

Таким чином, банки повинні формувати комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала ефективну ідентифікацію, оцінку, регулювання та моніторинг всіх видів банківських ризиків. Дана система повинна враховувати взаємний вплив різних видів ризиків, а також вирішувати проблему забезпечення оптимального співвідношення між прибутковістю та ризиковістю окремих банківських операцій та банківської діяльності у цілому.