3.2 Банківські ризики та їх вплив на ефективність діяльності банку

Як свідчить практика, ризик є невід'ємною складовою у будь-якій сфері економічної діяльності, особливо у діяльності банківських установ. Тобто для функціонування банківських установ ризик є постійною притаманною складовою і будь-яке рішення у банківській діяльності, що заслуговує на увагу, обтяжене ризиком, оскільки фінансова сфера взагалі, а банківська справа зокрема є дуже чутливою не лише до різноманітних соціально-економічних чинників, а й до політичних, природно – кліматичних тощо. Отже, у банківській діяльності йдеться про те, щоб взагалі уникнути ризику, а головне завдання полягає у тому, щоб раціонально управляти банківськими ризиками і якомога правильніше та ефективно оцінювати структуру та рівень ризику, здійснюючи ту чи іншу банківську операцію, прагнучи знизити ступінь ризику до мінімального рівня.

Незважаючи на те, що банківським ризикам присвячено багато наукових праць, сьогодні не існує єдиного визначення цього поняття.

Вчені по-різному трактують поняття ризику. Наприклад, Л.І. Донець [36, с.247] визначає ризик як діяльність, що пов’язана з подоланням не визначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якого є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнення передбаченого результату, невдачі і відхилення від мети. Л.А.Останкова, Н. Ю. Шевченко [69, с.134] стверджують, що ризик – імовірність події чи групи споріднених випадкових подій, які спричинюють збитки об’єкту, який володіє даним ризиком. В. В. Ковальов [31, с.309] визначає ризик як рівень фінансової втрати, що виражається: а) у можливості не досягти поставленої мети; б) у невизначеності прогнозованого результату; в) у суб'єктивності оцінки прогнозованого результату. Л. Примостка [45, с.237]визначав ризик як ймовірність недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх чи внутрішніх чинників.

З даних трактувань можна зробити висновок, що ризик – це ситуація, що є наслідком або варіантом свідомо прийнятого управлінського рішення, яка може привести до матеріальних або інших втрат певного розміру.

Важливо зазначити,що основними причинами виникнення ризиків у сучасній банківській діяльності є:

• невизначеність цілей банку чи їхньої пріоритетності, суперечливість окремих стратегічних завдань;

• моменти випадковості у діяльності банку або відсутність аналізу закономірностей розвитку явищ;

• обмеженість у часі для об'єктивної оцінки ситуації, в якій перебуває той чи інший банк;

• наявність неповної інформації щодо тенденцій розвитку діяльності банку чи можливих змінфінансового стану його клієнтів.

Тобто ризики банківської діяльності можуть бути зумовлені як неправильно обраною стратегією чи незадовільним рівнем керівництва, так і неефективністю внутрішньобанківського контролю за здійсненням операцій,

недостатнім рівнем підготовки банківських фахівців. Важливим джереломбанківських ризиків є ще й так звані "зони конкуренції", тобто можливі сфери зіткнення інтересів банку з іншими контрагентами на ринку.

З метою ефективного управління банківськими ризиками необхідно правильно їх класифікувати, тобто проводити їх розподіл на чіткі групи за відповідними ознаками та давати їм відповідну характеристику. Такий підхід дає змогу чітко визначати певне місце кожного виду ризику в загальній класифікаційній системі та створює можливості щодо ефективного застосування відповідних заходів зі зниження кожного окремо визначеного ризику. У банківській практиці банківські ризики прийнято класифікувати на окремо визначені групи.

Банківські ризики класифікуються в залежності від наступних критеріїв на види (табл. 3.1 )

Таблиця 3.2.