4. Складання звітних калькуляцій і закриття рахунків на ват «племзавод імені літвінова»

Наступним етапом підготовки до складання фінансової звітності є підведення підсумків виконання госпрозрахункових завдань підрозділами, складання звітних калькуляцій і закриття рахунків.

Вивчивши порядок калькуляції собівартості продукції, зрозуміло наступне, що на ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» собівартість одиниці продукції допоміжних виробництв визначається діленням суми витрат на об'єм продукції, при цьому фактична собівартість визначається щомісячно і за цією оцінкою відноситься на споживачів (Відомість 10-В, Відомість 10-З, Журнал-ордер 10).

Крім того, враховуючи значний об'єм послуг, наданих одним допоміжним виробництвом іншому, в господарстві використовуються такі калькуляційні розрахунки і відповідно закриття аналітичних рахунків в наступній послідовності: електрозабезпечення, водозабезпечення, ремонтна майстерня і вантажний автотранспорт; при цьому вартість послуг, віднесених на раніше закриті об'єкти витрат, оцінюються за плановою собівартістю і не коригуються.

Транспортні роботи тракторів калькулюють один раз в кінці року.

Собівартість 10квт/час електроенергії визначається (згідно Методичних рекомендацій по плануванню, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств) так: вартість електроенергії отриманою з державної мережі і витрати на електрогосподарство розділимо на кількість використаної електроенергії (без вартості електроенергії, використаної електрогосподарством). Собівартість електроенергії щомісячно списується на споживачів, виходячи з кількості відпущеною кожному з них. Витрати на утримання електрогенераторів і інших агрегатів, відносять безпосередньо на відповідні виробництва.

На ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» власна свердловина, тому визначається собівартість 1м³ води, здобутою власною водокачкою, для цього всі витрати на водозабезпечення діляться на загальну кількість води. Щомісячно собівартість відпущеної води відноситься на споживачів, виходячи з її кількості відпущеною кожному з них.

Витрати ремонтної майстерні в бухгалтерському обліку відображають по окремих замовленнях, а загальновиробничі витрати - щомісячно розподіляють між окремими замовленнями пропорційно до прямої оплати праці. При цьому зняті з відремонтованого об'єкту вузли і деталі оцінюються після їх відновлення на рівні 75 відсотків договірної вартості нових без кошторисної вартості ремонту або відновлення. На вартість знятих деталей зменшуються витрати на ремонт об'єкту.

Облік витрат вантажного автотранспорту ведеться на одному аналітичному рахунку незалежно від кількості, видів, вантажопідйомності і характеристики кузова машин.

Перевезення вантажів враховується в тонно-кілометрах, а об'єм перевезень людей - в машино-годинах, в кінці місяця перераховуються в машино-дні.

Для визначення собівартості виконаних робіт з початку розраховується собівартість машино-дня роботи вантажного автотранспорту. Для цього всі витрати на його зміст діляться на кількість машино-днів, відпрацьованих на всіх видах робіт. Це дозволяє виділити витрати, пов'язані з роботою з почасовою оплатою. Решта витрат складає собівартість робіт по перевезенню вантажів, для визначення якої ці витрати ділять на об'єм виконаних робіт в тонно-кілометрах. Калькуляційною одиницею робіт є 10т-км. Щомісячно фактичні витрати списуються на відповідні об'єкти.

Витрати на вирощування і прибирання зернових складають собівартість зерна, зерновідходів і соломи.

Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами, при цьому зерно береться за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього по коефіцієнту, який розраховується за змістом в них повноцінного зерна.

Собівартість 1ц зерна кукурудзи визначається шляхом ділення витрат на вирощування і прибирання (без вартості стебел) на масу сухого зерна повної стиглості. Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно здійснюється по фактичному виходу зерна з качанів, який визначається хлібоприйомним пунктом шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням базисної вологості зерна в качанах (14%).

Собівартість 1ц кукурудзи визначається діленням витрат на виробництво (без вартості стебел) на масу зерна.

Собівартість центнера насіння соняшнику визначається діленням загальної суми витрат на вирощування і збирання врожаю (без вартості стебел і кошиків) на фізичну масу насіння після доопрацювання.

Собівартість 1ц продукції овочівництва (відкритого ґрунту) визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну вагу основної продукції, при цьому побічною вважається продукція, яка не була реалізована і згодована худобі.

У тваринництві витрати на утримання худоби (без вартості незавершеного виробництва на кінець року і вартості побічної продукції) складають собівартість продукції тваринництва.

Продукцією вирощування і відгодівлі тварин є приріст живої ваги, отриманий в звітному періоді, і жива вага, а від тварин, які не зважуються продукція, не оприбутковується - витрати прямують на дооцінку поголів'я, виходячи з кількості кормо-днів і собівартості кормо-дня.

Приріст живої ваги молодняка ВРХ і свиней визначається як різниця між живою вагою поголів'я на кінець року і вибулих тварин і живою вагою приплоду і вагою тварин, що поступили в перебігу року в групу і тварини, які були на початок року.

Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи тваринних (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої ваги.

Собівартість живої ваги молодняка тварин на відгодівлі всіх вікових груп визначається виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості тварин, які були в групі на початок року і поступили з основного стада або іншого підприємства і вартості приплоду (без вартості загиблих тварин).

Кількість живої ваги складає вага тварин, які реалізовані, забиті, переведені в інші групи і залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої ваги тварин визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої ваги.

ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» займається молочним скотарством, де розраховують собівартість 1 ц молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується як вартість 60 кормо-днів утримання корови.

Собівартість одного кормо-дня розраховується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів.

Для визначення собівартості 1 ц молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду і побічної продукції) розділити на кількість центнерів отриманого молока.

Одночасно з калькуляцією продукції відбувається закриття рахунків.

Рахунок вважається закритим тоді, коли немає залишку. На рахунку 23 "Виробництво" враховують витрати ( по дебіту) і вихід продукції (по кредиту). Продукція основного виробництва оприбутковується протягом року за плановою собівартістю. В кінці року розраховують фактичну собівартість продукції і доводять планову собівартість до фактичної. В результаті списання калькуляційних різниць здійснюється аналітичних рахунків по обліку виробництва.

Закриттям рахунків завершується бухгалтерська робота за рік. Необхідність закриття рахунків в сільському господарстві, технологічні особливості якого впливають на методику визначення собівартості продукції, списання і розподіл витрат між окремими об'єктами і періодами. Звітним періодом є календарний рік, а витрати можуть одночасно відноситься на поточний рік і під урожай майбутніх років.

Щоб звести до мінімуму умовності при закритті рахунків, необхідно дотримувати наступний принцип: в першу чергу закривають рахунки виробництв, які мають максимальну кількість споживачів і мінімальні розміри зустрічних витрат.

На ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» закриття рахунків відбувайся в певній послідовності . По дебіту рахунку 39 "Витрат майбутніх періодів" враховують витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв, споруд, оплатою авансом орендних платежів, передоплата за газети і журнали. Ці витрати відносяться на об'єкти обліку при настанні відповідного облікового періоду: дебіт рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративних витрати" і кредит рахунку 39. На початок 2008 року був дебетовий залишок в сумі витрат, який був списаний в перебігу року.

До загальновиробничих витрат, які враховують по дебіту рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", відносять виробничі накладні витрати на організацію виробництва, управління бригадами основного і допоміжного виробництва . Вони розподіляються пропорційно до суми прямої оплати праці.

Продукція рослинництва протягом року оприбутковується за плановою собівартістю, тому в кінці року визначають відхилення між фактичною і плановою собівартістю і списують їх згідно каналам руху продукції рослинництва.

На суму коригування роблять запис по кредиту рахунку 23 і дебіту рахунків 27 і 26. При цьому запис робиться звичайним, якщо фактична собівартість продукції вище планової, або методом "червоного сторно" - в протилежному випадку.

Для розрахунку собівартості і визначення суми коригування складається відомість.

Закриття рахунків по тваринництву роблять після калькуляції собівартості по рослинництву і списання калькуляційних різниць, оскільки в тваринництві використовують корми власного виробництва поточного року. Перед цим закривають також аналітичні і рахунки на яких закривають і враховують переробку продукції рослинництва і виробництво кормів.

На послідовність закриття аналітичних рахунків по тваринництву впливає внутрішній оборот: отриманий приплід від молочного стада використовують для довирощення і відгодівлі, молоко - для випоювання телят.

Рахунки по обліку в тваринництві закривають на підставі розрахунку фактичної собівартості .

Починають закриття рахунків по обліку в тваринництві з основного молочного стада. Визначають собівартість молока і приплоду і списують калькуляційні різниці. Їх відносять: молоко - по каналах руху; приплід - в дебіт рахунку 21.

Потім визначають собівартість приросту живої ваги тварин ВРХ і свиней, і суму коригування списують в дебіт 21 рахунку. Після за даними рахунку 21 калькулюють собівартість живої ваги тварин і списують калькуляційні різниці з рахунку 21 в дебіт рахунку 90, коректуючи також вартість тварин основного стада.

Рахунок по обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв закривають паралельно з рослинництвом і тваринництвом.

В кінці року, коригування з рослинництва, що відносяться на промислове виробництво, і тваринництва, які відносяться на переробку власної продукції.

Рахунки класу 9 "Витрат діяльності" закриваються щомісячно в кореспонденції з рахунком 79 "Фінансових результатів". Тому в кінці року по цих рахунках списують в дебіт рахунку 79 тільки обороти за грудень. Рахунок 90 в грудні закривають тільки після перенесення на нього сум коректування, які відносяться до реалізації продукції власного виробництва.

Рахунки класу 7 "Доходів і результати діяльності" закривають щомісячно, тому в кінці року їх закриття здійснюється тільки на суму оборотів за грудень. Доходи списують на фінансові результати: дебіт рахунків класу 7 в кредит рахунку 79.

Визначений по рахунку 79 фінансовий результат переносять на рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)".

Після цього в господарстві робиться систематизований запис - додаткові проводки до річної звітності. За даними залишків на не закритих рахівницях складається баланс на 31 грудня.