Правила особистої безпеки

1. Перед виконанням лабораторних робіт студент повинен добре вивчити методику проведення досліду, ознайомитись з розташуванням у лабораторії протипожежного інвентарю та аптечки.

2. Студенти у верхньому одязі до виконання лабораторної роботи не допускаються. На столах із особистих речей не повинно бути нічого, крім робочих зошитів і обчислювальних засобів.

3. Роботи, які пов‘язані з виділенням отруйної пари, повинні проводитись тільки у витяжних шафах.

4. З використанням скляного посуду і нагрівальних приладів слід поводитись обережно. Категорично забороняється використовувати лабораторний посуд для пиття води або вживання їжі.

5. На робочому місці повинна бути така кількість нафтопродуктів і тільки те обладнання, які необхідні для виконання лабораторної роботи.

6. Особливу обережність слід проявляти під час роботи з етилованим бензином. Після проведення робіт треба обличчя і руки помити теплою водою з милом.

7. Під час виконання лабораторних робіт студенти повинні перебувати на своїх робочих місцях, не змінюючи їх без дозволу викладача.

Правила протипожежної безпеки

1. Легкозаймисті та горючі рідини забороняється зберігати поблизу пальників та інших нагрівальних приладів.

2. Під час виконання робіт, пов‘язаних із нагріванням легкозаймистих рідин, ні в якому разі не можна залишати прилади без догляду, навіть на короткий час.

3. Залишки зразків нафтопродуктів і розчинників забороняється виливати в раковини. Для їх зберігання використовують спеціальні місткості.

4. Ганчірки й інші матеріали для очищення приладів, забруднені нафтопродуктами, повинні зберігатись у закритих металевих ящиках.

5. Під час виникнення пожежі, при появі диму або полум‘я слід негайно прибрати не охоплені полум‘ям нафтопродукти, вимкнути нагрівальні прилади і проточно-витяжну вентиляцію та вжити заходів з евакуації людей і гасіння пожежі усіма доступними засобами.

Лабораторна робота № 1

ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ НАФТОПРОДУКТІВ І

НАЯВНОСТІ В НИХ МЕХАНІЧНИХ ДОМІШОК

Мета роботи. Вивчити способи визначення густини (питомої ваги) нафтопродуктів і зведення її до стандартних умов.

Завдання.Ознайомитись з методами дослідження густини нафтопродуктів і за допомогою нафтоденсиметра визначити густину бензину та моторної оливи. Навчитись визначати масу нафтопродуктів, які знаходяться у великих місткостях. Дослідити якісним методом наявність механічних домішок.

Загальні відомості

Маса М нафтопродукту, що зберігається у нафтосховищі, визначається з виразу:

М = Vρ, (1.1)

де V, ρ – об’єм і густина речовини.

Вимірювати густину нафтопродуктів можна при різній температурі, але для проведення порівняльного аналізу потрібно звести отримані значення до 20С за формулою:

ρ²⁰ = ρ^t + (t – 20), (1.2)

де ρ^t – густина речовини при температурі вимірювання t;

 – температурна поправка на 1С (дод. А).

Для визначення густини використовують нафтоденсиметри (аерометри) з діапазонами вимірювання в межах 0,69 – 1,0 г/см³. Нафтоденсиметром рекомендується вимірювати густину нафтопродуктів, в’язкість яких при 50С не перевищує 200 мм²/с. Більш в’язкі речовини необхідно розводити у певній об’ємній пропорції з гасом або бензином, густина яких відома.

Розраховують густину в’язкого нафтопродукту, який розводять розчинником у пропорції 1:1, за формулою:

, (1.3)

де ,– густина суміші та розчинника.

Речовини з кристалічною будовою, що містяться у паливах та інших нафтопродуктах у вигляді осаду або перебувають у зрівноваженому стані й затримуються фільтром, називаються механічними домішками, вміст яких визначають якісним і кількісним методами.

Механічні домішки можуть потрапляти в нафтопродукти з атмосфери або утворюватись в результаті окислювальних процесів і спрацювання деталей; їх наявність спричиняє забруднення фільтрів і окремих елементів систем двигуна, абразивне спрацювання деталей, збільшення статичного електризування.

Методика виконання роботи

Перед початком досліду нафтопродукт і вимірювальне обладнання (рис. 1.1) витримують при температурі навколишнього середовища впродовж 15–20 хв.

Мірний циліндр 1 діаметром 80 мм і об’ємом 250-300 мл встановлюють на підставку і заливають у нього досліджуваний нафтопродукт. Обережно опускають нафтоденсиметр 4, тримаючи його за верхню частину. Після занурення нафтоденсиметра слід дочекатись його зрівноваження. Діапазон вимірювання приладу повинен бути таким, щоб рівень нафтопродукту після занурення розташовувався поблизу середини шкали.

Під час визначення густини, спостерігачеві слід розташуватись так, щоб очі перебували на рівні лінії спостереження 3, а значення густини реєструють за верхнім краєм меніска 2; одночасно вимірюють температуру нафтопродукту. Знаючи густину ρ^t при температурі вимірювання, визначають густину при температурі 20С.

Дослід повторюють три рази; розбіжність замірів не повинна перевищувати точності шкали нафтоденсиметра. Для проведення порівняльного аналізу використовують дані дод. Б.

Відібрану пробу палива ретельно перемішують і переливають у чистий циліндр із безбарвного скла. Через 1–2 хв, коли бульбашки захопленого паливом повітря піднімуться на поверхню, розглядають досліджуваний матеріал на світлі. Паливо повинно бути прозорим і без частинок, які в речовині перебувають у зрівноваженому стані або випали на дно посуду та крапель води.

Якісну оцінку чистоти моторних та трансмісійних олив проводять візуально так, як і палива. В’язкі оливи перед проведенням аналізу розводять очищеним бензином у співвідношенні 1:4; суміш повинна відстоятись впродовж 5–10 хв. Для полегшення спостереження надають обертового руху вмісту ци- ліндра; механічні домішки осідають у центрі дна.

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Опис виконання лабораторної роботи зі зображенням схеми вимірювального обладнання.

3. Результати і висновки досліджень.

Питання для самоконтролю

1. Для чого необхідно знати густину нафтопродукту?

2. Описати способи визначення ваги нафтопродукту, що знаходиться у вертикальній циліндричній місткості з плоским дном.

3. Як звести виміряну густину до стандартних умов?

4. Пояснити особливість визначення густини в’язких нафтопродуктів.

5. Які речовини називають механічними домішками? Чому не допускається їх наявність у нафтопродуктах?

6. Які існують методи визначення наявності механічних домішок у нафтопродуктах і в чому їх особливості?

7. Проаналізувати вимоги до карбюраторних палив.

8. Описати технологію виготовлення дизельного і карбюраторного палив, охарактеризувати їх склад.

9. Вказати в яких межах змінюється густина бензину та дизельного палива.

Рекомендована література: [1, с. 32, 39, 67]; [2, с. 38-39]; [3, с. 12-14].