Лабораторна робота №7 визначення коефіцієнта фільтрівності дизельного палива

Мета роботи. Дослідити прокачувальну здатність дизельного палива.

Завдання. Визначити коефіцієнт фільтрівності дизельного палива; зробити висновок про необхідність очистки палива від механічних домішок.

Загальні відомості

Надійність подачі дизельного палива залежить від прокачувальної здатності – можливості проходження через фільтруючі елементи системи живлення. Фільтри грубої очистки палива спроможні затримувати механічні домішки розміром більше 50…60 мкм, а тонкої – більше 2…5 мкм. У випадку їх забруднення зменшується або зовсім припиняється циклова подача палива, падає тиск впорскування палива. Головними чинниками, що впливають на прокачувальні властивості палива є його в’язкість, низькотемпературні властивості, а також забрудненість механічними домішками і водою.

З огляду важливого значення фільтрації для забезпечення чистоти палива, в стандарти на палива для швидкохідних автотракторних дизельних двигунів уведено новий показник якості – коефіцієнт фільтрівності, значення якого не повинно перевищувати трьох одиниць.

Коефіцієнт фільтрівності визначають за зміною пропускної здатності фільтра під час послідовного проходження скрізь нього певної кількості палива; він характеризує чистоту дизельного палива. Наявність в паливі смолистих з’єднань, води, нафтенових кислот погіршує цей показник.

Методика виконання роботи

Пристрій для визначення коефіцієнта фільтрівності представляє собою корпус 5 (рис. 7.1, а), в якому розміщене фільтрувальне з’єднання, що складається з оправи 4, фільтра 6, сідла 8, двох гумових прокладок 3 і 9. У металевій оправі 2 закріплена скляна градуйована трубка 1 з нанесеними на ній рискамиА, В і С, що обмежують об’єми – по 2 мл, а в корпусі 5 – трубка з одноходовим скляним краном 7. Фільтром 6 є фільтрувальний папір марки БФДТ з тонкістю відсіювання не більше 3 мкм і товщиною 0,330,03 мм.

Перед випробуванням пробу дизельного палива переміщують впродовж 2…3 хв, потім 50 мл проби наливають в ділильну лійку 13. Пристрій для визначення коефіцієнта фільтрівності складають за схемою рис. 7.1, б. Перед встановленням паперового фільтра пристрій промивають досліджуваним дизельним паливом. Далі в оправу фільтра розміщують гумову прокладку, паперовий фільтр діаметром 17 мм (світлою стороною назустріч потоку) і сідло фільтра. Зібраний пристрій і ділильну лійку 13 встановлюють вертикально за допомогою затискачів 12 в штативі 10. Під пристроєм розміщують скляний стакан 11 для відбору відфільтрованого дизельного палива. Дослідження проводять при температурі навколишнього середовища. Дизельне паливо попередньо витримують при цій температурі впродовж 15 хв.

Спочатку скляний кран 7 перекривають і заповнюють із ділильної лійки 13 скляну градуйовану трубку паливом до верхньої позначки В. Паливо витримують у пристрої 2 хв, далі відкривають скляний кран 7 і вимірюють час витікання 2 мл дизельного палива від верхньої позначки В до позначки А. Продовжуючи фільтрування, в скляну градуйовану трубку 1 заливають нову порцію палива. Його слід залити не пізніше того моменту, коли рівень палива опуститься ще на 2 мл і досягне позначки С. Після досягнення рівнем верхньої позначки В знову заміряють час витікання 2 мл дизельного палива від позначки В до позначки А. Під час визначення коефіцієнта фільтрівності проводять десять замірів.

Поточне значення коефіцієнта фільтрівності знаходять як відношення часу t_п (с) фільтрації кожних наступних 2 мл палива до часу t₁ (с) фільтрації перших 2 мл

К_п = t_п/t₁. (7.1)

Коефіцієнт фільтрівності К₁ дизельного палива першого заміру рівний одиниці.

За коефіцієнт фільтрівності досліджуваного палива приймають відношення часу t₁₀ витікання останніх 2 мл палива до часу t₁ витікання перших 2 мл

К = t₁₀/t₁. (7.2)

За результат досліджень приймають середнє арифметичне двох паралельних вимірювань.