Тема 4: Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

Лекція 2 години

МЕТА:

навчальна: закріпити знання щодо поняття організаційно-правових форм сучасного соціального забезпечення в Україні, навчити застосовувати набуті знання при розв’язанні практичних ситуацій;

розвиваюча: формувати й розвивати правові знання студентів, вміння аналізувати нормативно-правові акти;

виховна: сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в умовах розвитку держави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість і правову культуру, професійні та особистісні якості.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: соціальна допомога, житлова субсидія, сім’я, інвалід, малозабезпеченість, пенсія, реабілітація, безробітний, пільга, зайнятість населення, соціальна послуга, бездомний, безпритульний.

План

1. Поняття організаційно-правових форм соціального забезпечення.

2. Соціальне страхування як організаційно-правова форма соціального забезпечення.

3. Соціальний захист безробітних.

4. Соціальна допомоги та пенсії.

1. Правова форма в системі соціального забезпечення – це спосіб організації здійснення права громадян на соціальне забезпечення. Кожна форма є специфічною в силу кола забезпечуваних засобів і механізму джерел їх фінансування, за рахунок чого здійснюються соціальне забезпечення, а також видів забезпечення й органів, які його здійснюють.

Організаційно-правові форми соціального забезпечення – це способи його фінансування і здійснення.

Система соціального забезпечення включає такі організаційно-правові форми:

Соціальне страхування за рахунок обов’язкових страхових внесків до відповідних фондів загальнообов’язкового соціального страхування та добровільних внесків до них або до недержавних страхових фондів,

Державне забезпечення та надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету,

Соціальна допомога й соціальна підтримка непрацездатних громадян за рахунок державного або місцевих бюджетів.

2. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є одним з механізмів реалізації конституційного права на соціальне забезпечення.

Залежно від страхового випадку передбачено такі види страхування: пенсійне; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням; медичне; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; на випадок безробіття.

Суб’єктами правовідносин з соціального страхування є страхувателі (ті, хто сплачує страхові внески, роботодавці), страховики (ті, кому сплачуються страхові внески та які здійснюють страхові виплати, відповідні фонди) та застраховані особи (ті, кого страхують, працівники). Об’єкт страхування – страховий випадок. Страхове відшкодування – те, що страховик повинен надати застрахованій особі у разі настанні страхового випадку. Страховий стаж – це період, протягом якого особа повинна бути застрахована та за неї сплачувалися страхові внески.

3. Соціальний захист безробітних регламентується Законом України «Про зайнятість населення».

Безробітні – працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають доходу із-за відсутності підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості та дійсно знаходяться у пошуку роботи.

Основні державні гарантії безробітним:

Безоплатна допомога у пошуку підходящої роботи та працевлаштування,

Безоплатне навчання безробітних новим професіям,

Виплата безробітним допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги членам сім’ї, які знаходяться на їхньому забезпеченні,

Включення періоду перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних суспільних роботах, а також отримання допомоги по безробіттю до загального трудового стажу.

Особливі гарантії надаються працівникам, що звільнені за п.1. ст.. 40 КЗпП України.

На загальних підставах допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації у службі зайнятості і до вирішення питання працевлаштування у розмірі, що співвідноситься з розміром мінімальної заробітної плати.

4. Соціальна допомога – це встановлені законодавством види матеріального забезпечення, які надаються громадянам за певних обставин та у визначених розмірах за рахунок державного бюджету.

Вона надається:

На виховання дітей,

При народженні дитини й догляду за нею до досягнення 3-річного віку;

На дітей одиноким матерям,

Батька, зайнятим доглядом за дитиною-інвалідом,

Інвалідам і громадянам похилого віку, які з поважних причин не набули права на пенсію чи інші види допомоги,

Непрацездатним малозабезпеченим громадянам,

Як соціальна підтримка громадян похилого віку й інвалідів,

Як соціальне обслуговування дітей-сиріт, пенсіонерів, інвалідів, одиноких осіб,

Як соціальне обслуговування людей похилого віку та інвалідів у будинках-інтернатах та ін.

Види соціальних допомог: соціальна підтримка (піклування), матеріальна допомога, соціальне обслуговування, надання пільг, тощо. Пенсія – це регулярна грошова виплата у випадку втрати працездатності або втрати годувальника за рахунок коштів пенсійного фонду. Види пенсій, порядок їх нарахуванні та виплати регламентується, в основному, Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до закону передбачені пенсії трудові та соціальні.

Трудові пенсії бувають:

• За віком,

• По інвалідності,

• У випадку втрати годувальника,

• За вислугу років.

Пенсійна система в Україні на теперішній час солідарна, однак, реформується та має відбутися перехід на накопичувальну систему.