ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ПРАВОВА ПІДГОТОВКА+М.ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ»

Тези лекції на тему:

Поняття, соціальна сутність та види злочину

(2 год.)

Мета лекції:

• освітня: ознайомити курсантів з основними положеннями кримінального права стосовно поняття та соціальної сутності злочину, його ознак та видів, заходів кримінально-правового впливу як правових наслідків злочину, поняття кримінальної відповідальності, її видів, підстав та форм реалізації;

• розвивальна: розвивати вміння курсантів відрізняти злочин від інших видів правопорушень та малозначних діянь, правильно визначати підстави кримінальної відповідальності;

• виховна: засвоїти розуміння злочину як діяння, вчинення якого завдає шкоду певним суб’єктам та за вчинення якого законом передбачено кримінальну відповідальність.

Зміст:

1. Поняття злочину та його ознаки. Малозначність діяння.

2. Відмінність злочину від інших правопорушень.

3. Класифікація злочинів.

4. Поняття та підстави кримінальної відповідальності, форми її реалізації.

Опорні поняття: злочин; суспільна небезпека; протиправність; малозначне діяння; тяжкість злочину; види злочинів; кримінально-правовий вплив; захід кримінально-правового впливу; кримінальна відповідальність; підстави кримінальної відповідальності.

Рекомендована література:

1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. Курс лекций (Общая часть). Издание 2-е, исправ. и доп. – Одесса, 2001. – 207 с.

2. Грищук В К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – С. 115-163.

3. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб.: Юридиче­ский центр Пресс, 2004. – 819 с.

4. Меркулова В.О. Кримінальна відповідальність: окремі теоретичні та соціально-правові аспекти: Монографія. – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – 225 с.

5. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Упор. і автор передмови М. І. Хавронюк. – К.: Юрисконсульт. – 2006. – 550 с.

1. Поняття злочину та його ознаки. Малозначність діяння.

Поняття злочину в теорії кримінального права є універсальною та фундаментальною категорією. Існує, принаймні, три визначення цього поняття залежно від того, чому більше приділяється уваги (соціальній чи правовій сутності):

– формальне визначення (відбиває юридичну природу та юридичні ознаки злочину) – злочином визнається діяння, яке передбачене законом як кримінально каране;

– матеріальне визначення (підкреслює лише соціальну сутність злочину) – злочином є суспільно небезпечне діяння;

– формально-матеріальне визначення (поєднує соціальну та правову характеристику, є найбільш повним визначенням) – злочином визнається суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (формально-матеріальне визначення).

Стосовно злочину вирізняють чотири основні його ознаки:

Перша ознака - суспільна небезпечність, тобто злочин заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або створює реальну можливість заподіяти таку шкоду.

Другою ознакою є винність (наявність вини), тобто осмислене вчинення особою злочину.

Третьою ознакою є протиправність, тобто вчинення такого діяння, яке заборонено кримінальним законом (інакше кажучи, кримінальний закон встановлює відповідальність за вчинення такого діяння).

Четверта ознака – караність – це встановлення в законі кримінального покарання за вчинення певного злочину.

Не є злочином малозначне діяння, тому що в нього відсут­ня така ознака, як суспільна небезпечність. Це положення закріплене в ч. 2 ст. 11 КК України. Малозначне діяння – це формально передбачене КК України винне діяння суб’єкта злочину, яке через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечним.

Малозначне діяння формально (за ознакою протиправності) може відноситися до категорії злочинного, коли чинним кримінальним законом передбачено відповідальність за його вчинення, але йому не властива суспільна небезпечність, хоча певну шкоду воно й спричиняє.

2. Відмінність злочину від інших правопорушень.

Слід знати, що злочин є лише одним із видів порушення права. Існують інші види порушень, наприклад, адміністративні проступки, цивільно-правові делікти, дисциплінарні правопорушення. У теорії права виділяють також такі види правопорушень як земельні, інформаційні, фінансові тощо. Тому закономірно виникає питання про місце злочину серед інших правопорушень, відмежування його від них. Правильне визначення виду правопорушення має суттєве практичне значення не тільки для реалізації охоронної функцій кримінального права, а й для захисту прав самих правопорушників.

Основними критеріями відмежування злочину як різновиду правопорушень від інших правопорушень є характер суспільної небезпечності, суб’єкт правопорушення, караність тощо.

3. Класифікація злочинів

Під класифікацією злочинів треба розуміти поділ їх на групи за певними критеріями. КК України в ст. 12 передбачає класифікацію злочинів залежно від ступеня їх тяжкості та розподіляє їх на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Така класифікація має значення, серед іншого, для індивідуалізації кримінальної відповідальності та призначення покарання.

Необхідно зазначити, що вирізняють й інші критерії класифікації злочинів, наприклад, залежно від:

а) родового об’єкта посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності, злочини проти правосуддя);

б) характеру суспільно небезпечних наслідків (наслідки матеріального та нематеріального характеру);

в) форми вини (умисні, необережні, зі змішаною формою вини й злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності);

г) суб’єкта злочину (злочини з загальним і спеціальним суб’єктами);

ґ) наявності предмета злочину (предметні та безпредметні злочини);

д) наявності потерпілого тощо.