Тема 6: Правове регулювання спеціальних пенсій.

Лекція 2 години

МЕТА:

Навчальна: сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста на підставі вивчення поняття спеціальних пенсій, передумов їх призначення, нормативно-правових актів, що їх регулюють;

Розвиваюча: формувати й розвивати правові знання студентів.

Виховна: сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в умовах розвитку держави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість і правову культуру, професійні та особистісні якості.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: пенсія, соціальне забезпечення, пенсійні відносини, соціальна допомога, військовослужбовці, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, вислуга років, трудовий стаж, інвалідність.

План

1. Поняття й особливості призначення пенсії за вислугу років.

2. Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

3. Пенсійне забезпечення інвалідів та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тези лекції

1. Пенсії за вислугу років є найбільш близькими до пенсій за віком. Якщо особа у складних умовах працює до настання загального пенсійного віку, вона отримує пенсію за віком, а якщо втрачає здатність працювати в цих умовах до настання загальних вікових пенсійних меж, вона може отримати пенсію за вислугу років. Наявність таких пенсій пояснюється особливістю окремих професій і складними умовами праці.

Пенсія за вислугу років – це щомісячна грошова виплата, що призначається окремим категоріям громадян, установленим законодавством, у зв’язку з тривалою професійною діяльністю. Як правили, вона не залежить від віку отримувача та призначається при залишенні роботи, що дає право на цю пенсію, або по її закінченню.

Пенсії за вислугу років встановлюються відповідним категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Указана пенсія служить формою матеріального забезпечення таких осіб, які через специфічний характер своєї професії не в змозі продовжувати працювати за останньою в силу особливих вимог, що ставляться до стану їх здоров’я, або через те, що подальша робота за колишньою професією не завжди доцільна у зв’язку з деякими звичайними віковими змінами, або ж продовження роботи в даних умовах праці й за цією професією з високим ступенем ймовірності може привести до втрати або зниження працездатності, встановлення інвалідності. Мета пенсії за вислугу років – звільнити таких громадян від необхідності продовжувати свою колишню роботу, компенсувавши їм у значній мірі втрачений заробіток у зв’язку з переходом на іншу роботу, або повним припиненням трудової діяльності.

Для призначення таких пенсій обов’язково, щоб працівник: працював на певній посаді, передбаченій нормативно-правовими актами; мав тривалий стаж такої роботи; при отриманні пенсій за вислугу років залишив роботу на посаді, яка дала право на отримання пенсії за вислугу років.

Підставою для призначення такої пенсії є наявність у громадянина спеціального трудового стажу (вислуги років), що не залежить від віку і стану професійної працездатності. Тривалість стажу диференціюється залежно від виду роботи або професійної діяльності, з урахуванням чого встановлюється вказана пенсія. Порядок обчислення стажу (вислуги років) пов’язано зі специфікою здійснюваних отримувачем пенсії робіт чи професійної діяльності. Сумарне обчислення різних видів спеціального стажу, як правило, не допускається.

У деяких випадках додатковими умовами для призначення пенсії за вислугу років може бути досягнення певного віку, а також наявність загального трудового стажу. На відміну від пенсії за віком, пенсії за вислугу років призначаються чітко окресленому в законодавстві колу осіб і виплачується за умови залишення роботи (служби), за виконання якої вона стала встановлена.

Пенсія за вислугу років характеризується великою різноманітністю видів і широким колом осіб, які мають право на її отримання. Згідно із законодавством право на неї мають: а) державні службовці; б) судді; в) працівники прокуратури; г) особи, звільнені з військової служби та деякі інші особи; д) наукові та науково-педагогічні працівники; є) категорії громадян, передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» тощо.

2. Особи офіцерського складу, прапорщики й мічмани, військовослужбовці надстрокової служби й військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за наявності встановленої вислуги на службі військовій, в органах внутрішніх справ, у державній пожежній охороні, в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, в Державній кримінально-виконавчій службі, мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці й особи, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які стали інвалідами за перелічених у ньому умов, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісті, мають право на пенсію вразі втрати годувальника.

Види пенсій для осіб, звільнених з військової служби, є: довічна пенсія за вислугу років; пенсія по інвалідності; пенсія вразі втрати годувальника.

Право на пенсійне забезпечення мають звільнені зі служби особи:

Офіцерського складу, прапорщики й мічмани, військовослужбовці надстрокової служби й військової служби за контрактом;

Начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ України, начальницького складу податкової міліції, начальницького й рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, начальницького й рядового складу органів цивільного захисту;

Із числа військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

начальницького й рядового складу державної пожежної охорони, начальницького й рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, а відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби і членами їх сімей та які мають право на пенсії нарівні з офіцерським складом, військовослужбовцями надстрокової служби і військової служби за контрактом і членами їх сімей;

із числа військовослужбовців строкової служби і члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом у передбачених ним випадках.

Пенсія, що призначається на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залежить від статусу особи й суми грошового забезпечення за кожен рік вислуги. Особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на військову пенсію, та членам їх сімей, може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсії враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на військову пенсію, перед звільненням зі служби.

Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця. Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції тощо, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Виплата пенсій здійснюється за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця. Оподаткуванню пенсії не підлягають.

3. Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», людям з фізичними вадами гарантовано рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в усіх сферах життя суспільства, створення необхідних умов, що надають можливості інвалідам вести повноцінний спосіб життя відповідно до індивідуальних здібностей та інтересів.

Пенсії по інвалідності – це щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду України, зумовлені працею в минулому або на даний час, що призначаються громадянам, визнаним у встановленому порядку інвалідами в передбачених законом випадках.

Інвалідність - це соціальна недостатність (дезадаптація) внаслідок обмеження життєдіяльності людини, викликана порушенням здоров’я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту та допомоги. Обмеження життєдіяльності - неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в об’ємі, звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.

Розрізняють дві основи інвалідності: професійна – повна чи значна втрата професійної працездатності, під якою розуміють здатність працівника до трудової діяльності за своєю професією і кваліфікацією чи за іншою адекватною професією; непрофесійна – істотні порушення життєдіяльності людини, пов’язані не лише з її трудовою діяльністю.

Інвалідність визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). При цьому враховується характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний і трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації й соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта і професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.

За ступенем обмеження життєдіяльності встановлюють 1,2,3 групи інвалідності. Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності певного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією відповідно до законодавства.

Пенсія по інвалідності залежно від групи призначається в таких розмірах: 1 група – 100% пенсії за віком, 2 група – 90% пенсії за віком, 3 група – 50% пенсії за віком. Пенсія призначається на весь строк установлення інвалідності.

Громадяни України, які зазнали, а в деяких випадках продовжують зазнавати наслідків масштабної виробничої аварії на Чорнобильській атомній електростанції, є спеціальними суб’єктами права соціального забезпечення.

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це фізичні особи, які набули особливого правового статусу, оскільки зазнали шкоди від наслідків аварії на ЧАЕС внаслідок виконання своїх трудових функцій або військового обов’язку, народження, проживання, навчання на певних територіях тощо, а також отримали посвідчення встановленої форми. Правове регулювання зазначеної категорії громадян здійснюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до зазначеного Закону, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи слід поділити на 2 групи: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – громадяни, які брали участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи – громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону, розділяють на 4 категорії. Залежно від віднесеної категорії особам надаються відповідні компенсації і пільги.

Особливим об’єктом правового регулювання є пенсійне забезпечення осіб, віднесених до 1-4 категорії. Вони мають право на отримання пенсії: державної зі зниженням пенсійного віку, або по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, або у зв’язку із втратою годувальника, а також додаткової за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, є диференційованим. Критеріями диференціації є категорія осіб, стан інвалідності, її група, вік, факт захворювання на променеву хворобу, факт втрати працездатності тощо. Доказом наявності спеціального статусу є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і довідка про період участі в ліквідації, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.