Б. Зарубіжна

1. Красиков Ю. А. Субъективная сторона преступления. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1996.

2. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения. – М.: Наука, 1991.

3. Лунеев В. В. Субъективное вменение. – М.: Спарк, 2000.

4. Миненок М. Г., Миненок Д. М. Корысть. Криминологические и уголовно-правовые проблемы. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001.

5. Назаренко Г. В. Вина в уголовном праве: Монография. – Орел: ОрЮИ МВД РФ, 1996.

6. Нерсесян В. А. Неосторожные преступления: проблемы и реше­ния. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1991.

7. Нерсесян В. А. Ответственность за неосторожные преступления. – СПб: Изд-во «Юридический Центр Пресс», 2002.

8. Панченко П. Н. Случай, вина и ответственность в уголовном праве // Правоведение. – 1995. – № 1. – С. 36-45.

9. Рарог А. И. Субьективная сторона и квалификация преступлений. – М.: Правообразование, 2001.

10. Скляров С. В. Вина и мотивы преступного поведения. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.

11. Якушин В. А. Субъективное вменение и его значение в уголовном праве. – Тольятти: ТолПИ, 1998.

До теми 10 а. Вітчизняна

1. Дрьомов С. В. Виявлення наміру: кримінально-правова харак­теристика та роль у виконанні завдань щодо запобігання злочинам // Кри­мінальне право України. – 2006. – № 5. – С. 30-34.

2. Дурманов Н. Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1955.

3. Иванов В. Д. Ответственность за покушение на преступление. – Караганда: Караганд. ВШ МВД СССР, 1974.

4. Караулов В. Ф. Стадии совершения преступления. – М.: ВЮЗИ, 1982.

5. Кузнецова Н. Ф. Ответственность за приготовление к преступ­лению по советскому уголовному праву. – М.: МГУ, 1958.

6. Маслак Н. В. Підстава кримінальної відповідальності за готу­вання до злочину // Кримінальне право України. – 2006. – № 4. – С. 3-9.

7. Навроцький В. О. Злочини, при вчиненні яких замах неможливий // Концепція формування законодавства України: ІІ міжрегіональна науково-практична конференція, (листопад 1997 р.). Наукові статті та доповіді. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, юридичний факультет. – 1998. – С. 134-138.

8. Панько К. А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1975.

9. Тер-Акопов А. А. Добровольный отказ от совершения преступ­ления. – М.: Юрид. лит., 1982.

10. Тихий В. Готування до злочину (коментар статті 14 Кри­мінального кодексу України) // Вісник Конституційного Суду Ук­раїни. – 2004. – № 3. – С. 70-72.

11. Тихий В. Добровільна відмова від злочину (коментар статті 17 КК України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 5. – С. 117-120.

12. Тихий В. Закінчений та незакінчений злочин (коментар статей 13, 16 Кримінального кодексу України) // Вісник Консти­туційного Суду Ук­раїни. – 2004. – № 2. – С. 104-109.

13. Тихий В. Замах на злочин (коментар статті 15 Криміналь­ного кодексу України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 4. – С. 91-94.

14. Тихий В. Стадії злочину як інститут кримінального права // Тер­нопільська Академія народного господарства. Актуальні проб­леми право­знавства: Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Вип. 4. – Тер­нопіль, 2002. – С. 232-237.

15. Тихий В. П. Питання застосування норм Кримінального ко­дексу України щодо стадій злочину // Законодавство України. – 2002. – № 1. – С. 69-73.

16. Тихий В. П. Відповідальність за незакінчений злочин // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 6. – С. 128-136.

17. Тихий В. П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. – Х.: НЮАУ, 1996.

18. Тишкевич И. С. Приготовление и покушение по советскому уголовному праву. (Понятие и наказуемость). – М.: Госюриздат, 1958.

19. Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 5-6.