- •1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- •1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- •Предмет і завдання диференціальної психології
- •Зародження науки про індивідуальні відмінності
- •1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- •Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- •Методи теоретичного аналізу
- •Психогенетичні методи
- •Історичні методи
- •Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- •Математичні методи і продуктивність їх застосування
- •Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- •Канали отримання інформації про індивідуальність
- •1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- •Теорії про вплив середовища і спадковості
- •Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- •1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- •Організм як чинник індивідуальності
- •Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- •Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- •Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- •Спеціальна теорія індивідуальності
- •2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- •2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- •Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- •Конституційні теорії темпераменту
- •Організмічна типологія к.Сіго
- •Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- •Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- •Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- •Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- •Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- •Факторні теорії темпераменту
- •Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- •Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- •Психологічні теорії темпераменту
- •Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- •2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- •Стать у структурі індивідуальності
- •Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- •Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- •Етологія статі
- •Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- •Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- •2.3. Диференціація характеру
- •Характер у структурі індивідуальності
- •Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- •Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- •Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- •2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- •Особистісні типи
- •Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- •2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- •Теорія рис г.-в. Олпорта
- •Факторна структура особистості
- •Теорія рис г.-ю. Айзенка
- •П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- •3. Диференціальна когнітологія
- •3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- •Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- •Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- •Індивідуальні параметри сприйняття
- •Диференціація уявлень і уяви
- •Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- •Стильові характеристики мислення
- •3.2. Диференціальна психологія здібностей
- •Сутність і характеристики здібностей
- •Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- •Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- •Типи інтелектуальних здібностей
- •Конвергентні здібності
- •Дивергентні здібності (креативність)
- •Пізнавальні стилі
- •Типи інтелектуальної обдарованості
- •Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- •Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- •Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- •Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- •Геніальність як прояв обдарованості
- •Розумова відсталість і деменція
- •Тестування здібностей особистості
- •3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- •Сутність інтелекту як психічної реальності
- •Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- •Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- •Багатофакторні теорії інтелекту
- •Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- •Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- •Освітній підхід до вивчення інтелекту
- •Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- •Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- •Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- •Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- •Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- •Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- •Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- •Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- •Якісне зростання
- •Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- •Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- •Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- •Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- •3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- •Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- •Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- •Теорія психологічної диференціації
- •Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- •Полезалежність - поленезалежність
- •Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- •Вузькість - широкість категорії
- •Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- •Толерантність до нереалістичного досвіду
- •Вузькість - широкість сканування
- •Загострювання - згладжування
- •Імпульсивність - рефлективність
- •Конкретна - абстрактна концептуалізація
- •Когнітивна простота - складність
- •Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- •Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- •3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- •Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- •Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- •Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- •Основні концептуальні підходи до креативності
- •Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- •Механізми і чинники креативності
- •Інтуїція як механізм творчості
- •Діагностування креативності
- •4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- •4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- •Критерії відмінностей між соціальними групами
- •Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- •Вплив статусного рівня на інтелект
- •Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- •4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- •Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- •Специфіка крос-культурних досліджень
- •Культурні відмінності і їх вияви
- •Література
Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
Майже у всіх дослідженнях беруть до уваги чинник статі, тому накопичено багато даних про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок. Зокрема, досліджено наявність варіацій у здібностях. Ще А.-Л. Гезелл виявив, що у хлопчиків порівняно з дівчатками краще розвинена велика моторика, а в дівчаток - дрібна. Порівняння інтелекту і здібностей довело, що жінки володіють більшим словниковим запасом, вищою швидкістю і чіткістю мовлення. Це не обов'язково детерміновано біологічно, бо матері більше розмовляють з дочками, ніж із синами. Загальний показник інтелекту (К}) у чоловіків дещо вищий. Досягається це завдяки присутності у вибірці чоловіків з фемінною статеворольовою ідентичністю, тоді як у маскулінних чоловіків інтелект не відрізняється від інтелекту жінок.
Сприйняття й увага до зміни деталей також краще розвинені у жінок, але вони частіше помиляються в оцінці просторових відношень і неправильно реагують на просторові стимули. Технічні здібності раніше розвиваються і краще виражені у чоловіків, вербальні - у жінок; дівчатка швидше засвоюють читання. Дислексія і дисграфія - нездатність читати і писати - частіше спостерігаються у хлопчиків.
Дівчатка, як правило, раніше починають малювати і роблять це охочіше, ніж хлопчики, уміють висловлювати тонкі думки про мистецтво. Ці відмінності нерідко пов'язують з особливостями виховання. Стверджують, що темпи розвитку мовлення обумовлені особливостями гри дівчаток, які переважно моделюють спілкування; змінюючи традиційні "об'єктні ігри" хлопчиків у машинки, конструктор тощо, можна простимулювати їхній мовний розвиток, однак при цьому ймовірніше спотворення статеворольової ідентичності. У сфері музичних здібностей різниці не виявлено. Ці особливості зберігаються і в дорослих (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Статеві відмінності в період дорослості
Параметри розвитку |
Характер відмінностей | |
Фізичний розвиток |
Тривалість життя Клімакс |
Жінки живуть довше, ніж чоловіки" Чоловіки набагато довше зберігають здатність до репродукції |
Когнітивний розвиток |
Просторова візуалізація Математична логіка Вербальна логіка |
Чоловіки продовжують краще справлятися з цими завданнями. Чоловіки досягають вищих показників, ніж в юності. За більшістю показників домінують жінки |
Соціальний розвиток |
Агресивність і домінантність Доброзичливість і близькість Сімейні ролі Професійні ролі |
Чоловікам притаманний вищий рівень вияву цих ознак. Жінки мають більше близьких друзів, але чоловіки виявляють більшу схильність до близьких стосунків, ніж у молодості. Жіноча роль більше пов'язана з турботою про дітей і доглядом за чоловіком. Ставлення чоловіків до роботи є більш прогнозоване, а професійний статус відіграє центральну роль у чоловічій самоідентифікації |
У структурі темпераменту також спостерігаються відмінності: у жінок вищі показники соціальної пластичності, емоційності, соціальної емоційності, а в чоловіків - ергійності (здатності виконувати роботу за несприятливих умов - шум, некомфортна температура тощо), пластичності та індивідуального темпу. Соціальна ергійність і соціальний індивідуальний темп зі статтю не пов'язані.
Отже, чоловіки характеризуються ширшою сферою діяльності, гнучкістю мислення, прагненням до активної роботи, високою швидкістю виконання операцій при здійсненні предметної діяльності, а жінки - легкістю вступу в соціальні контакти, підвищеною чутливістю до невдач на роботі й у спілкуванні, турботливістю, невпевненістю.
Згідно з теорією В. Геодакяна, у сфері темпераменту еволюція була завершена за такими ознаками, як соціальна ергійність і соціальний темп, надалі в жінок підвищується значення ергійності й пластичності, знижується соціальна пластичність, емоційна чутливість.
Щодо емоційної сфери дослідники відзначають більшу сенситивність (чутливість до впливів) дівчаток порівняно з хлопчиками. Невротичні відхилення дівчаток частіше полягають у появі страхів, хвилювання, шкідливих звичок аутоагресивної природи (кусання пальців, гризіння нігтів тощо), у хлопчиків поширеніші проблеми поведінки. Відмінності у системах цінностей виявляються в дітей до підліткового віку і згладжуються серед дорослих. Дівчатка більше орієнтовані на особисту привабливість, сімейне благополуччя, а в професійній сфері - на набування нового цікавого досвіду й розширення кола спілкування. Хлопчики прагнуть до взаємодії з "великим соціумом", хочуть влади, незалежності, вигоди.
Аналіз особистісних проявів згідно з п'ятифакторною теорією показав, що за всіма факторами, крім відкритості до досвіду, спостерігаються відмінності між чоловіками і жінками. Екстраверсія, що включає домінантність і пошук відчуттів, більше виражена в чоловіків, доброзичливість - у жінок. Психотизм властивий переважно чоловікам.
Уявлення про особливості жіночої і чоловічої психології, їх призначення і спрямування модифікуються під впливом соціального й економічного розвитку, зміни світогляду, утвердження тендерних відносин тощо. Однак міжстатеві відмінності неможливо ігнорувати, тому що вони позначаються на всіх індивідуальних особливостях.
Психологічні особливості взаємопов'язані з еволюційним і культурним призначенням кожної статі. Оскільки біологічно вони рівноправні, то інтерпретувати особливості і визначати стратегію самоактуалізації слід з урахуванням етологічних підстав.