- •1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- •1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- •Предмет і завдання диференціальної психології
- •Зародження науки про індивідуальні відмінності
- •1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- •Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- •Методи теоретичного аналізу
- •Психогенетичні методи
- •Історичні методи
- •Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- •Математичні методи і продуктивність їх застосування
- •Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- •Канали отримання інформації про індивідуальність
- •1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- •Теорії про вплив середовища і спадковості
- •Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- •1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- •Організм як чинник індивідуальності
- •Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- •Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- •Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- •Спеціальна теорія індивідуальності
- •2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- •2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- •Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- •Конституційні теорії темпераменту
- •Організмічна типологія к.Сіго
- •Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- •Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- •Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- •Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- •Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- •Факторні теорії темпераменту
- •Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- •Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- •Психологічні теорії темпераменту
- •Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- •2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- •Стать у структурі індивідуальності
- •Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- •Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- •Етологія статі
- •Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- •Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- •2.3. Диференціація характеру
- •Характер у структурі індивідуальності
- •Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- •Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- •Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- •2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- •Особистісні типи
- •Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- •2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- •Теорія рис г.-в. Олпорта
- •Факторна структура особистості
- •Теорія рис г.-ю. Айзенка
- •П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- •3. Диференціальна когнітологія
- •3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- •Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- •Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- •Індивідуальні параметри сприйняття
- •Диференціація уявлень і уяви
- •Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- •Стильові характеристики мислення
- •3.2. Диференціальна психологія здібностей
- •Сутність і характеристики здібностей
- •Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- •Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- •Типи інтелектуальних здібностей
- •Конвергентні здібності
- •Дивергентні здібності (креативність)
- •Пізнавальні стилі
- •Типи інтелектуальної обдарованості
- •Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- •Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- •Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- •Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- •Геніальність як прояв обдарованості
- •Розумова відсталість і деменція
- •Тестування здібностей особистості
- •3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- •Сутність інтелекту як психічної реальності
- •Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- •Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- •Багатофакторні теорії інтелекту
- •Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- •Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- •Освітній підхід до вивчення інтелекту
- •Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- •Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- •Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- •Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- •Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- •Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- •Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- •Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- •Якісне зростання
- •Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- •Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- •Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- •Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- •3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- •Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- •Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- •Теорія психологічної диференціації
- •Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- •Полезалежність - поленезалежність
- •Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- •Вузькість - широкість категорії
- •Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- •Толерантність до нереалістичного досвіду
- •Вузькість - широкість сканування
- •Загострювання - згладжування
- •Імпульсивність - рефлективність
- •Конкретна - абстрактна концептуалізація
- •Когнітивна простота - складність
- •Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- •Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- •3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- •Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- •Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- •Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- •Основні концептуальні підходи до креативності
- •Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- •Механізми і чинники креативності
- •Інтуїція як механізм творчості
- •Діагностування креативності
- •4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- •4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- •Критерії відмінностей між соціальними групами
- •Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- •Вплив статусного рівня на інтелект
- •Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- •4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- •Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- •Специфіка крос-культурних досліджень
- •Культурні відмінності і їх вияви
- •Література
Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
Сімейне середовище нерідко залежить від соціально-економічного статусу - у сім'ях, що мають вищі показники CEC, батьки (чоловіки) схильні частіше бувати вдома, брати активну участь у шкільному житті дітей і їх подальшій професіоналізації.
Рівень освіти матері і батька, професійний статус батька (показники CEC) пов'язані з оцінюванням батьківської турботи про дітей. Кожен індикатор позитивно пов'язаний зі ступенем благотворного впливу на сім'ю, розвитку в дитині незалежності та індивідуальної своєрідності. Матері з високим освітнім статусом заохочували ці якості в дочках, однак пов'язаність їх статусу з характеристиками синів незначна. Неприйняття дитиною батька негативно позначається на вираженості всіх трьох показників.
Низькостатусні батьки більш авторитарні, матері З-5-літніх дітей із сімей з низьким статусом частіше обмежують свободу.
Деякі ефекти соціально-класових відмінностей впливають на емоційне життя і пов'язану з ним поведінку. Представники середнього класу частіше переживають почуття провини і схильні власну агресію спрямовувати на себе, що виявляється, наприклад, у кількості суїцидів. Представники нижніх прошарків проявляють агресію у формі фізичних дій, вчинених щодо інших. Дітям з низькостатусних сімей властива висока змагальність як можливість демонструвати свою перевагу, із середніх верств - прагнення до досягнень.
Сім'ї з різних прошарків суспільства відрізняються ціннісними орієнтаціями, цілями і стилями взаємодії. Відповідно формуються відмінності між дітьми, а потім - дорослими. Згідно зі шкалою градації соціальних класів можна охарактеризувати найважливіші особистісні особливості, що залежать від CEC:
1) "неблагололучні" (подружжя емоційно й соціально ізольовані; акцентування обов'язків жінки; нездатність чоловіка виконати маскулінну роль; прямий розподіл обов'язків за статевою належністю; усвідомлення неконтрольованості свого життя);
2) "блакитні комірці" (сильні статеві розмежування; жінки ізольовані, пасивні, підпорядковані, прив'язані до домівки. Сучасна тенденція виявляється у прагненні до більшої рівності в розподілі обов'язків, прийнятті рішень, сексуальних стосунках);
3) "білі комірці" (надмірне зосередження на респектабельності; сильні сімейні зв'язки; статус дружини як молодшого помічника чоловіка);
4) "вище середнього" (орієнтація на кар'єру, особливо серед чоловіків; фінансова незалежність і стабільність; соціальний престиж; дружина часто займається самовдосконаленням для допомоги чоловікові в його кар'єрі);
5) "високий рівень" (безтурботне життя, фінансова стабільність; дотримання традицій, зокрема у професії; повна "ідентифікація" дружини з чоловіком).
Відповідно до цих базових життєвих установок батьки виховують дітей. Підлітки із сімей з високим і середнім соціоекономічним становищем частіше продовжують освіту після закінчення вищої школи і прагнуть досягнути високого рівня особистих і соціальних успіхів, адже батьки надають їм економічні ресурси, часто недоступні для малозабезпечених дітей.
Прагнення до досягнень пов'язане з самооцінкою, комплексом мотивів індивіда, очікуваннями оточення, зумовленими рівнем CEC Учителі по-різному будують свої взаємини з дітьми, від яких чекають неоднакових успіхів у навчанні. Учнів, від яких сподіваються високих досягнень, частіше хвалять за правильну відповідь, рідше критикують. Такий тип взаємодії посилює прагнення до вищих досягнень дітей, на яких сім'я покладає великі очікування, знижує мотивацію у тих, від кого особливих здобутків не чекають.
За інтеракціоністською моделлю людських відмінностей на індивідуальні особливості однаково впливають спадкова схильність, специфіка внутрісімейної взаємодії, зумовленої параметрами CEC. Важлива і суб'єктивна детермінація цих явищ, виражена у життєвому досвіді як системотвірному чиннику формування людської індивідуальності.