Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана

Наслідком перенесення тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності стало діагностування тестами креативності К}. При цьому, як стверджують американські психологи М. Воллах і Н. Коган, не потрібні жорсткі ліміти часу, атмосфера змагальності і єдиний критерій правильності відповіді. Дослідження і тестування творчих здібностей бажано проводити у звичайних життєвих ситуаціях, з вільним доступом людини до додаткової інформації при виконанні завдання.

Під час тестування креативності випробовуваним надавали необхідну кількість часу для розв'язання завдання, формулювання відповіді на питання. Тестування проводили у формі гри, змагання між учасниками було мінімальним, експериментатор приймав будь-яку відповідь. За цих умов кореляція креативності і тестового інтелекту наближалася до нуля.

А. Воронін, досліджуючи студентів економічного коледжу у лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської АН, отримав аналогічні результати: чинник інтелекту і чинник креативності є незалежними.

Тестуючи інтелект і креативність учнів 11-12 років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності (табл. 3.7).

Діти з високим рівнем інтелекту і високою креативністю впевнені у своїх здібностях, адекватні в самооцінках. Вони можуть здаватися маленькими, але залежно від ситуації поводитися по-дорослому. Виявляють цікавість до нового і незвичайного, ініціативні, успішно пристосовуються до вимог, зберігаючи особисту незалежність.

Таблиця 3,7

Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей

		Інтелект
		високий	низький
ШОСТІ	низькі	- віра у свої можливості; - хороший самоконтроль; - хороша соціальна інтеграція; - висока здатність до концентрації уваги і великий інтерес до нового	- постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами; - недостатня віра в себе; - острах оцінок з боку оточення
Творчі зді(	високі	- енергія спрямована на досягнення успіху в навчанні; - невдачі сприймаються як катастрофа; - боязнь ризику і висловлювання власної думки; - знижена товариськість; боязнь самооцінки	- хороша (принаймні за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволеність життям; - недостатній інтелект компенсується соціальною товариськістю або деякою пасивністю

Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть відмінних оцінок, важко сприймають невдачу, уникають ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті, дистанціюються від своїх однокласників, прагнуть зовнішнього схвалення.

Дітям з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності важко адаптуватися до шкільних вимог і однокласників. Вони відвідують різні гуртки, мають незвичайні хобі тощо. Часто тривожні, страждають від комплексу неповноцінності; учителі нерідко характеризують їх як "тупих", неуважних, оскільки вони неохоче виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

За низького рівня інтелекту і творчих здібностей добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем, мають адекватну самооцінку.

Низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю.

Креативність та інтелект взаємозв'язані у цілісний пізнавальний процес. У дослідженні (школярі 9-10 класів) було виявлено взаємодоповнюваність креативності та інтелекту при розв'язанні пізнавальних завдань (Є. Григоренко). За допомогою тестів Векслера й Амтхауера, Торранса і тестів на визначення когнітивних стилів з'ясували, що кількість гіпотез, висунутих під час розв'язання завдань, корелює з креативністю за Торрансом (для вербальної частини г = 0,43, для невер-бальної - г = 0,52). Оригінальність гіпотез до початку розв'язання мала вищу кореляцію з креативністю за Торрансом (для вербальної частини тесту г - 0,57, для невербальної - г - 0,38), кількість гіпотез під час розв'язання корелює з 1(2 за Амтхауером (0,46) і оригінальністю під час рішення тесту - з І(} за Амтхауером (0,50).

Отже, на ранніх стадіях розв'язання задачі у випробовуваних актуалізується дивергентне мислення, а на пізніх - конвергентне.