Синонімія

Завдання 3.20. Утворити синонімічні ряди слів до поданих домінант.

Прозорий, щілина, щиро, палиця, набриднути, розумний, просити, дякувати, вірний, любити, світлий.

Завдання 3.21. Скласти речення з наведеними синонімами.

1. Показати, описати, зобразити, представити, схарактеризувати, намалювати, створити образ.

2. Критикувати, обговорювати, ганьбити.

Завдання 3.22. Скласти словосполучення, поєднавши синоніми зі словами в дужках.

1. Вісті, повідомлення, відомості (з академії, з дому, з телефонного вузла, з ліцею).

2. Безтурботний, спокійний, мирний, смирний (сон, труд, характер, людина).

3. Побороти, перемогти, зламати, подолати, перебороти (хворобу, почуття страху, ворога, волю, перешкоду).

Завдання 3.23. Користуючись „Коротким словником синонімів української мови” П. М. Деркача, дібрати синоніми до поданих слів. Скласти з синонімами речення й з’ясувати, чи можлива їхня взаємозаміна. Визначити типи синонімів.

1. Чоло, подолати, тонкий, робітник.

2. Кара, рятувати, старий, працівник.

3. Сум, примушувати, малий, передплата.

4. Лихо, виднітися, розумний, підписка.

5. Безбожник, захворіти, радісний, коливання.

6. Вогонь, блищати, млявий, остання.

7. Бій, товстіти, секретний, іноземний.

8. Бідолаха, хронічний, квапитись, іншомовний.

9. Край, старий, розуміти, білет.

10. Торжество, міцний, силувати, примірник.

11. Сміливість, пристроєний, тривати, екземпляр.

12. Ватажок, тонкий, упасти, скоро.

13. Огорожа, гарний, їсти, швидко.

14. Гігант, аграрний, іти, впертість.

15. Яр, великий, кричати, наполегливість.

Завдання 3.24. Переписати. Дібрати до кожного слова синоніми й навести їх у дужках. Установити різницю в значенні синонімів.

Артист, бадилля, базікати, бджоляр, біда, бусол, вередливий, віддаль, гарний, дзбан, глум, гущавина, дзиґар, закопувати, захолонути, колодязь, корогва, кортик, легінь, ліс, льох, мельник, наговір, недолік, нишком, нудно, ослін, отетеріти, головний, праця, хоробрий, в’язниця, мета, юний.

Завдання 3.25. Дібрати за зразком синонімічні ряди до слів блукати, чорногуз, вада, ходити, їсти, використовуючи наведені слова як основи рядів.

Зразок. Благородний – великодушний, шляхетний, лицарський.

Завдання 3.26. Замінити кожне із словосполучень одним словом, записати за поданим зразком. Чи можна їх вважати синонімами?

Зразок. Пристрій для замикання дверей – замок.

Верхній шар земної кори. Заокруглена опуклість на тілі людини від удару. Маля гуски. Перший виступ артиста на сцені Подовжена загострена ротова частина у птахів. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. Ансамбль із двох співців чи музикантів. Учень дев’ятого класу середньої школи. Учасник гри.

Завдання 3.27. Визначити вжиті в художньому творі синонімічні засоби. Зверніть увагу, як влучно майстер прози добирає щирі й ніжні українські слова.

І

...Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця – наче дно річки, по якому ти йдеш, ідеш по грузькому піску, а з обох боків над тобою здибилися білі пахучі хвилі. Вони поки що застигли, вони поки що дивляться цікаво на тебе кожною своєю квіточкою, вони ніби очікують слушної миті, щоб линути донизу, в цей неприродний вакуум, і залляти його до верхів. Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи. Бо й тоді так само цвіло дерево...

II

Ще ж наче й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а проте на землі вже біліє опалими пелюстками. Й чорна земля здається від них ще темнішою, відмолодженою. І хоч криницю накривають дерев’яною накривкою, а проте у витягнутому відрі води плавають змарнілі, зводянілі пелюстинки, бо ж вишня стоїть над самою криницею. Ось ти сам нахилився – і з голови твоєї посіялось два чи три кружливих крилечка.

III

Можна стежити, як смеркає небо, повітря, – й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться; а потім і вночі, коли вийдеш на них подивитися, вони вперто не примеркають, випромінюючи хоч і коротке, хоч і зжухле, та все ж таки світло; а далі вже, під ранок, вони, ніби омившися свіжістю, починають теж розвиднятися разом із досвітком, і недавно прижухле їхнє світло займається невбитою внутрішньою снагою. І хоч як прагла погасити їх ніч, хоч як силкувалася вбити їхню чисту душу – але не вбила, й ось тепер, при сонці, всі вони раптом вибухнули ясним цвітінням, і воно таке яскраве, що затьмарює й цей день... (Є. Гуцало).

Завдання 3.28. Дібрати синоніми до поданих слів. Найчастіше вживані ввести в речення.

Линути, застигати, очікувати, залляти, зм’якшувати, опалий, відмолоджені, зводянілі, кружливі, похмурий, пригаслий, випромінений, прижухлий, вибухнути, затьмарювати, зайнятися, змарнілий, омитий, розвиднятися.

Завдання 3.29. Серед поданих слів знайти синоніми й об’єднати їх у синонімічні ряди (гнізда).

1. Хвацько, важко, недавно, брудно, нітелень, нещодавно, неохайно, скрутно, ні пари з уст, неакуратно, навкруги, по-молодецькому, навколо, трудно, довкола, навмання, тяжко, наосліп, хоч-не-хоч.

2. Невідомий, занедбаний, закурений, рябий, неважливий, закостенілий, правильний, незвичайний, нерушимий, незнайомий, задимлений, перистий, небувалий, незначний, незнаний, запущений, строкатий, вірний, непорушний, занехаяний, задубілий, слушний.

3. Бити, квапитись, гаряче, багато, високоповажний, брутальний, дубасити, сила, високошановний, духопелити, сила-силенна, шановний, лупцювати, яр, безліч, гатити, завзято, яруга, прірва, вельмишановний, провалля, товкти, безодня, нетрі, кволість, обачний, поспішати, запально, тьма, хаща, обережний, зухвалий, хапатись, слабосилля, обачливий.

Завдання 3.30. Дібрати синоніми до наведених слів:

1. Хоробрий, бідний, робота, живопис, турбота, нісенітниця, мудрий, радісний, великий, робити, говорити, бити, гнобити, гарно, радісно, сміливо, в’яло, зухвало.

2. Прогрес, дефект, оратор, фальсифікація, біографія, лексичний, секретний, аграрний, індустріальний, декламувати, асимілювати, стимулювати, фантазувати, експлуатувати.

Завдання 3.31. Списати речення, виділити загальномовні й контекстуальні синоніми.

1. Так і буде, повір, і на мить не знекрилиться, Не стьмяніє, не зблякне, не згасне повік. (І. Муратов.) 2. Вечірня радість – мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна. (М. Рильський.) 3.  І я вже не знаю, чи я вже вмер, чи живу, чи живцем помираю, бо вже відбриніло, відквітло, відіграло навкруг. (В. Стус.) 4. Ряснію, множусь, дихаю травою. (А. Малишко.) 5. Розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало на деревах, по квітках і по річці. (Леся Українка.) 6. Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, ‑ але те, що робиться, коли – гол! – цього описати не можна. (Остап Вишня.) 7. Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить. (Т. Шевченко.) 8. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо. (М. Коцюбинський.) 9. В пізню добу Микола побудив товаришів; всі вони рушили з лісу і потяглися на місто. (І. Нечуй- Левицький.)

Завдання 3.32. Пояснити, з якою метою в художніх творах уживають наведені до поданих слів синоніми-архаїзми.

Говорити (ректи), поет (піїт), битва (брань), життя (живіт), перемога (вікторія), рибалка (рибар), майбутній (грядущий), губи (уста), іду (гряду), військо (рать).

З трьома (на вибір) архаїзмами скласти речення, довести доречність виростання застарілих слів.

Завдання 3.33. Прочитати речення, списати, виділити синоніми. Чим вони відрізняються: стилістичним забарвленням, інтенсивністю дії або ознаки? Яка мета вживання синонімів (уточнюють сказане, підсилюють думку, емоційно забарвлюють текст тощо)?

1. Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги – аж лящить. (В. Стус.) 2. Стань і вдивляйся: скільки тих облич довкола виду твого, ніби німби. (В. Стус.) 3. Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває. (П. Тичина.) 4. Безперервно пролітають силуети машин, проскакують на шалених швидкостях. (О. Гончар.) 5. Тепер не знаю і не відаю, Де був я, за якою даллю. (Д. Павличко.) 6. Пливе, нуртує, б’ється і шумить... Мій урожай. (А. Малишко.) 7. Бринить поезією світ, Лунає музикою всесвіт. (І. Муратов.) 8. Душа горить. Палає лютий розум. (В. Симоненко.) 9. Віє легіт полудневий, Плеще струмінь опалевий, 3 вітром носяться листки. (Г. Чупринка.) 10. Яке це славне слово – хлібороб, що жартома ще звуть і гречкосієм! (М. Рильський.)

Завдання 3.34. Замінити слово чистий відповідним синонімом.

Чисте небо, чиста вода, чисте повітря, чистий сніг, чисті руки, чиста совість, чисті помисли.

Завдання 3.35. Замінити кожне із словосполучень одним синонімічним словом.

Учасники протесту, лікарня для військових, лікарня для спеціального лікування й відпочинку, вивіз товарів за кордон, очний лікар, шкільна сумка, учасники акції.