Антонімія

Завдання 3.36. Дібрати до поданих слів антоніми й визначити, якими частинами мови вони виражені.

Купівля, порожній, старий, літо, тепло, світає, ранок, частина, життя, світло, голодний, пізно, успіх, тиша, гострий, шити, праворуч, рідний, опускати, починати, воля, журба, актив, без, мовчун, обмеженість, боротьба, низина, незалежність, глибочінь, гуманний.

Завдання 3.37. Виписати спочатку спільнокореневі антоніми, а потім – різнокореневі. Визначити частину мови кожної антонімічної пари. Із виділеними парами слів скласти речення.

Позичати – віддавати, повний – неповний, провина – невинність, рано – пізно, так – ні, тішитися – журитися, нехіть – бажання, ніщо – все, щастя – нещастя, низом – верхом, ніде – всюди, неповнота – повнота, неприхований – замкнутий, пасив – актив, малесенький – величенький, майбуття – минувшина, здалека – зблизька, дисгармонійний – гармонійний, героїзм – страх, вогкий – сирий, бездушний – гуманний, аналіз – синтез.

Завдання 3.38. Пригадати й записати кілька прислів’їв та приказок, побудованих на антонімії. Пояснити, з якою метою використано в них антоніми.

Завдання 3.39. Назвіть твори художньої літератури, заголовки яких побудовано на антонімії. Пошукайте антоніми в заголовках газет, випишіть заголовки, запам’ятайте їх. Спробуйте замінити антоніми й порівняйте написання.

Завдання 3.40. Списати речення, знайти в них антоніми. Перевірити за „Словником антонімів”, які з них зустрічаються в цій лексикографічній праці, а які – індивідуально-авторські.

1. Ми в дитинстві ділились На „своїх” і „чужих”. Ми „чужих” не жаліли – Йшли „війною” на них. (І. Низовий.) 2. Між розбіжним і взаємним Спілкування висота. Поміж знаним і таємним Птах поезії зліта. (А. Малишко.) 3. Ах, скільки сміху, шуму, глуму, Хто виграє, хто – програє. (А. Малишко.) 4. Нижче хати річка, а над нею кладка, А під нею місяць – золотий їжак. (С. Пушик.) 5. Так далеко і юність, і літо – Так близенько завії і лід. (С. Пушик.) 6. Пала багаття, креше іскрами У ясноту чи в темноту. (М. Чернявський.) 7. Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну міру. Коли життя сплітає у вінець В незнаній черзі віру і зневіру. (О. Теліга.) 8. Що чекає нас на твоїх просторах доля чи недоля, тиха щаслива пристань чи туманна холодна безвість? (В. Малик.) 9. Високо у весняному небі курликали журавлі – не сумовито, як восени, не прощально, а радісно, бентежно. (В. Чемерис.) 10. В оркестрі року літо і зима, Весна і осінь – сольні інструменти. (О. Білаш.)

Завдання 3.41. У поданих прислів’ях виділити антоніми та пояснити їхню структурно-організуючу роль.

1. Велика риба маленьку цілою ковтає. 2. Ситий голодного не розуміє, старий – молодого, багатий – бідного. 3. Краще правда в болоті, як неправда в золоті. 4. Радість красить, а печаль палить. 5. Знайшов – не радуйся, а загубиш – не плач. 6. Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить. 7. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – сльози ллють. 8. Хто багацько знає, той мало має. 9. Дурний дає, а розумний бере. 10. І в нещасті щастя буває. 11. Не щодня брехня, деколи й правда. 12. Розумний научить, а дурень намучить. 13. Грудень рік кінчає, а зиму починає. 14. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. 15. У червні на полі густо, а надворі пусто.

Завдання 3.42. Дібрати речення на 3 пари антонімів з творів українських письменників: І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара, М. Стельмаха, Остапа Вишні, П. Загребельного, В. Стуса, Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала. З’ясувати, які з антонімів є загальномовними, а які – контекстуальними.

Завдання 3.43. Дібрати (за зразком) пари слів, у яких антонімічними були б компоненти складних слів, і запишіть їх.

Зразок. Багатоводний – маловодний, світловолосий – темноволосий.

Яскраво... – блідо...; тупо... – гостро...; твердо... – м’яко...; поза... – внутрі...; передньо... – задньо...; одно... – багато...; нижче... – вище...; мікро... – макро...; дрібно... – крупно...; коротко... – довго...; біло... – чорно... .