Лексика із стилістичного погляду

Завдання 3.55. Списати речення, підкреслити слова розмовної лексики. Усно назвати 10 – 15 загальновживаних слів.

1. Тута трохи вище Зустрінеться прадавнє городище. (С. Пушик.) 2. На могилах вояцьких олені рикають-ревуть, І ніколи не встануть оті гармаші, і стрільці, і мінери. (С. Пушик.) 3. – Що, знову той пустомолот умовляв тебе?.. Ніякої згоди не давай. Сьогодні ввечері сам підеш до міста. (Д. Ткач.) 4. – А ти тут працювала? – Ні. Завалила історію на філфак, то в диктори пробувалась. (О. Шеренговий.) 5. Час дорогий... ніколи тут балагурити. (І. Чендей.) 6. Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили. (Остап Вишня.) 7. До цього часу жили „на віру”. Тепер же сам [Корній] виявив бажання „обкрутитися”. (У. Самчук.)

Завдання 3.56. Прочитати речення, списати. Виділити емоційно забарвлені слова (лайливі, пестливі, просторічні, розмовні тощо).

1. Як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що – кваша, нюня, солопій, розтапша! (Григір Тютюнник.) 2. Від води холодком тягне, туманець понад кущами лепехи моститься – тепла ніч буде. (Григір Тютюнник.) 3. Отака велась розмова, Поки шляхом Лис до Львова Враз з Бабаєм дочвалав! (І. Франко.) 4. – Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало! (О. Довженко.) 5. Ой зв’язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок. (І. Манжура.) 6. Для нього [попа] кожний учень був „пеньок”, „сало дурне”, „баняк”, „халява”, „стерво собаче”, а також „йолоп”, „бовдур” і „олух царя небесного”. (О. Левада.) 7. А які цього року яблука? На кожному кутку черва зжерла цвіт, і нічого не було. (У. Самчук.) 8. – Отут, людоньки, поставлю ще нові лави, отут будуть ліжка. (У. Самчук.)

Завдання 3.57. Списати синоніми так, щоб спочатку йшло загальновживане нейтральне слово, а потім – стилістично забарвлене (застаріле, емоційно забарвлене тощо).

Горизонт – крайнебо, глибінь – глибина, жорстокосердий – безжалісний, багач – срібляник, підмурок – підмуровання, плеканець – пестун, побіда – перемога, придане – дівизна, багач – дука, даром – дурно, вражда – ворожнеча, золото – злато, дуже ‑ вельми, злодій – тать.

Завдання 3.58. Списати речення, назвати слова активного вжитку. Застарілі слова підкреслити, з’ясувати їхні стилістичні функції.

1. Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть. (Нар. творчість.) 2. Ми їм [манкуртам] протиставимо духовність, відвагу і гідність! Ми пам’яттю предків клянемося стати на прю! (С. Пушик.) 3. За козаків і за ввесь народ український голосно заступився тодішній наказний гетьман Павло Полуботок. (І. Огієнко.) 4. Блискуча упряж, наче злото, горить на гарних румаках. (Ю. Клен.) 5. Мчіться геть у степи, у степи, Де співає їй [Жанні д’Арк] вітер осанну! (Ю. Клен.) 6. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі з халабудами і без них. (В. Малик.) 7. Гей, аж лози розляглися, Як на ратищах стялися Та ударились... (І.  Манжура.) 8. [Відьма:] Постривай ти, препоганий, Скую голос, як у Ганни, Підроблю голосники, Дамсь я всім вам узнаки!.. (М. Кропивницький.)

Довідка. Румак – назва породистого верхового коня; голосник – голосова зв’язка.

Завдання 3.59. Виписати з речень історизми та стилістичні архаїзми, з’ясувати їхнє значення. До стилістичних архаїзмів дібрати відповідники з активної лексики сучасної мови.

1. Незабаром затим Козаки кошовим Його вибрали чесно на раді. 2. Аж ось чутка пройшла, Що орда уже йшла з Перекопа на рідну Вкраїну. 3. Аж ось вийшов рішенець: Несіть панові ралець, Що без чиншу та оброків Ви владали стільки років Тим, що панове було. (Із тв. І. Манжури.) 4. Там, на горі, могили у траві, Де обри лізли – у зубах кинджали. (С. Пушик.) 5. Свічадо золоте Дінця, І дівчина з очима голубими На березі в задумі тополиній. (М. Ночовний.) 6. Мій вічний боле, болю мій дитячий, До коворотів носить осінь глід. (М. Ночовний.) 7. Мріється: знов печеніг, Половці, обри, татари Встали, Скитським простором гудуть, Ясир женуть. (Ю. Клен.) 8. За обрій нас помчав скажений паротяг... (Ю. Клен.) 9. Мартин витирає чоло і витрясає рештки зерна з мішка. (У. Самчук.) 10. Січ Запорозьку вона [цариця] зруйнувала. Пограбувала не тільки срібло-злото, а й священні наші реліквії, прапори, під якими воював Богдан Хмельницький, бунчуки, клейноди, грамоти. Всю нашу історію потоптала. (І. Цюпа.)

Довідка. Коворот – ворота.

Завдання 3.60. Із словника Б. Д. Грінченка виписати 15 слів, які в сучасному мовленні сприймають як застарілі. Перевірити себе за „Словником української мови”.