Топологічні стихійні лиха

Зливи. Причиною злив є дощ - вода, що утворюється внаслідок конденсації водяної пари; вона випадає з хмар і досягає земної поверхні у вигляді крапель. їх діаметр коливається від 0,5 до 6 мм. Краплі, дрібніші за 0,5 мм, називаються туманом. Краплі, більші за 6 мм, сильно деформуються і розбиваються під час падіння на землю. Залежно від об'єму опадів, що випадають за певний проміжок часу, за інтенсивністю розрізнюють слабкі, помірні й сильні (зливні) дощі. Інтенсивність слабкого дощу змінюється від надто низької до 2,5 мм/год, помірного дощу - від 2,8 до 8 мм/год і сильного дощу - 8 мм/год, або 0,8 мм за 6 хв. Обложні затяжні дощі при суцільній хмарності на значній території зазвичай слабкі та складаються з дрібних крапель. Дощі, що випадають на невеликих ділянках спорадично, як правило, більш інтенсивні й складаються з більших крапель. За одну сильну грозову зливу тривалістю 20-30 хв. може випасти близько 25 мм опадів. Дощі є причиною туманів та злив, які спричиняють стихійні лиха та викликають небезпеку для діяльності людини.

Зливами називають дощ такої сили, коли за одну хвилину випадає понад 1 мм опадів. Навіть короткочасна злива часом може обернутися бідою. Особливо небезпечні зливи в горах, де дощові потоки, стрімко стікаючи зі схилів, захоплюють не тільки крихкі породи, але й великі камені та брили. При цьому можуть виникнути грязьові або грязекам'яні потоки - так звані селі. В Україні зливи часто бувають у Карпатах. Але за складних метеорологічних умов вони спостерігаються і на рівнинах. Наслідками злив є:

1. руйнування ґрунтів, зміцнення їх рельєфу;

2. зміна берегів річок, яка викликає повені;

3. руйнування доріг, захисних земляних споруд.

Снігопади (снігові замети, хуртовини). Джерелом снігопадів є сніжинки, які утворюються в холодних шарах тропосфери внаслідок конденсації вологи на частинках пилу, солей, спорах і пилку рослин, що літають у повітрі. Опускаючись на Землю через шари повітря з різною температурою і вологістю, сніжинки змінюються: ростуть, злипаються, дробляться. На поверхні Землі вони утворюють сніговий покрив, який за зиму досягає товщини понад один метр і складається з окремих шарів снігу, що виникли в різний час і за різних умов. Тому ці шари неоднакові: щільні або пухкі, з дрібнозернистого або грубозернистого снігу.

Під впливом вітрів, відлиги, сонячної радіації поверхня снігового покриву перетворюється в наст, іноді такий міцний, що витримує людину Водночас в середині сніжної товщі нижні шари снігу розпушуються і на межі з ґрунтом утворюють горизонт глибинної паморозі, що складається з великих порожнистих кристалів. Сніг має ряд важливих властивостей. Сніговий покрив відбиває понад половини променистої енергії Сонця, а найбільш чистий сухий сніг - близько 90 % сонячних променів. Це сприяє охолодженню території, покритої снігом. Сніговий покрив здатний випромінювати теплову енергію, і тому навіть те незначне тепло, яке він має, швидко піднімається в атмосферу. Водночас сніговий покрив, щільність якого зазвичай не перевищує 0,3 г/см³ має дуже малу теплопровідність. Сніг нагрівається від теплого повітря, але тільки до 0°С. Далі він починає танути, і температура його не може підвищитися.

Варто посилитися вітру, як маса снігу підіймається з поверхні й виникає завірюха. Сніг переноситься на кілька кілометрів і відкладається в нерівностях рельєфу - в ярах і улоговинах, на узліссях, на околицях селищ. Особливо сильні завірюхи бувають у тундрі й у степах, де вітри місцями здувають увесь сніг із поверхні.

Снігопади тривають кілька днів і супроводжуються морозами, сніжними буранами. Як тільки оголошено штормове попередження негайно треба обмежити пересування, особливо на власному транспорті, вдома створити певний запас продуктів, води, виконати герметизацію житла, що допоможе зберегти тепло.

Особливу небезпеку снігові замети становлять для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметена снігом дорога, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості. Під час руху на автомобілі не варто намагатись подолати снігові замети - слід зупинитись. Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не бути похованим під снігом. Двигун автомобіля - періодично прогрівати щоб уникнути його заморожування. В жодному разі не можна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад орієнтири, які, на перший погляд, здавалися надійними, через кілька десятків метрів можна загубити.

Якщо в приземному шарі повітря температура негативна, а на якійсь висоті вона близька до 0°С або трохи вища, йде дощ, а не сніг. Переохолоджені краплі дощу, падаючи на землю, замерзають, через що утворюється ожеледь. Вона найчастіше виникає перед теплим атмосферним фронтом, у тумані його формування може тривати кілька діб. Лід намерзає на стінах будинків, стовпах, на деревах. Іноді на дротах намерзає шар льоду діаметром у кілька десятків сантиметрів, причому вага льоду з одного метра дроту досягає кілограма. Ожеледь - дуже небезпечне явище: під вагою льоду обриваються дроти ліній зв'язку та електропередач, ламаються гілки дерев. Вона утруднює роботу всіх видів транспорту, позбавляє худобу підніжного корму, призводить до випрівання посівів.

Повені (затоплення). Вони викликаються:

1. величезними зливами, інтенсивним таненням снігу (паводкові), льодоходом із заторами;

2. нагнаним вітром з морів та океанів, який затримує воду в гирлі річок;

3. підводними землетрусами, виверженнями вулканів із виник­ненням цунамі (висота хвилі біля узбережжя - від 5 до 20 метрів).

Наслідки повеней:

• значне руйнування затоплених територій;

• загибель людей;

• поширення інфекційних захворювань - холери, черевного тифу.

Дії людини під час повені, зливи. Якщо отримано попередження про загрозу руйнування греблі, водосховища ГЕС або виникнення катастрофічного затоплення, слід дотримуватися установленого порядку, не зволікаючи вийти в безпечні та підвищені місця. В разі раптового прориву греблі попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення. Раптовість виникнення катастрофічного затоплення зумовлює особливі дії і поведінку населення.

Під час рятувальних робіт необхідно виявити витримку і самовладання, строго дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, кого необхідно врятувати.

Якщо є час, то слід вжити заходів щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи, дахи будинків. Про початок та порядок евакуації населення оповіщають, використовуючи місцеві радіотрансляційні мережі і телебачення, за допомогою адміністрації суб'єктів господарювання. Населенню повідомляють про місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також про особливості місцевої обстановки, очікувані масштаби лиха, час його попередження. Якщо буде можливість населення з небезпечних районів буде евакуйоване разом із майном.

В разі підвищення рівня води на першому та на інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру і піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий - зайняти приміщення на горищах. В разі перебування на роботі слід діяти згідно з розпорядженням адміністрації суб'єкта господарської діяльності. Дотримуючись установленого порядку, зайняти підвищені місця. Перебуваючи на вулиці під час раптового затоплення слід зайняти підвищені місця або дерева, застосовувати плаваючі засоби, які є під рукою або збудувати їх з колод, дошок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, що не тонуть.

Якщо людина потрапила у воду, вона повинна скинути з себе взуття і важкий одяг, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети і скористатися ними до отримання допомоги.