Телуричні стихійні лиха

Зсуви - йорушення природної рівноваги залягання шарів гірських порід із розривом їх суцільності й переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони виникають під час горотворення, внаслідок зволоження ґрунту, а також діяльності людини (техногенні - під час гірничих та будівельних робіт та ін.). Очікувані зсуви - це зсуви, які визначаються попередніми розрахунками згідно з календарними планами розвитку гірничих робіт.

Розрізняють такі стадії розвитку зсуву: прихована - від початку мікрозсування до появи видимих ознак формування зсуву (тріщин на земній поверхні, випирання порід в основі борту кар'єру тощо); швидкість просування наприкінці прихованої стадії - 1-10 мм/доб; початкова - з моменту появи видимих ознак до переходу в сталу чи активну стадію; стала - в цей період просування характеризується постійною швидкістю; виявляється на пологих бортах лежачого боку, може спинитися до переходу в активну стадію; активна - період, коли швидкість переміщення безперервно збільшується; затухання - період, коли швидкість просування зсунутих мас зменшується до повної їх зупинки. Зсуви спричиняють руйнування доріг, мостів, будівель тощо.

Попередження зсувів проводиться за допомогою утворення технічних споруд - водозбірних колодязів, дренажних галерей, напірних канав, штоль, будівництва підпірних стінок тощо.

Під час зсуву перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням щодо умов проходження зсуву та можливої небезпеки для людей. Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло та елект­роприлади. Це допоможе запобігти пожежі.

Необхідно надати потерпілому першу допомогу, вивести свою сім'ю (інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації та ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем.

Осипи та обвали - розвиваються на крутих схилах. Найбільш небезпечні в сейсмічних областях та там, де часто бувають зливи.

Селеві явища. Сель (від араб, сейль - бурхливий потік) -грязьові або брудокам^’яні потоки, що раптово виникають у річищах гірських річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням, виверженням вулкана та іншими причинами. Селі можуть спричиняти великі руйнування. Боротьба з ними ведеться переважно шляхом закріплення ґрунтового і рослинного покриву, будівництвом спеціальних і гідротехнічних споруд. Селі утворюються високо в горах після випадання незвичайно сильних дощів або під час швидкого танення гірських снігів і льодовиків і зі швидкістю 10-14 км/год мчать по долинах. Після виходу з ущелин на передгірські рівнини висота передових валів цих потоків досягає декількох метрів. Сила їх така велика, що вони можуть переносити кам'яні брили вагою в десятки й сотні тонн, перекидати залізничні потяги тощо. На Україні селі трапляються в Карпатах і в Кримських горах. Селі руйнують будівлі, знищують сади, поля, ліси. Для попередження селів здій­снюються технічні роботи: перепинення греблями, створення водосховищ, насадження дерев на схилах та ін.

Лавини - падіння або сходження маси снігу з крутих схилів гори. Руйнують дороги, будівлі.

Інші процеси: яружна ерозія, абразія берегів, заболочення, замулення.