Здоров я населення україни

Основні характеристики здоров'я української нації на сучасному етапі:

1. Депопуляція населення - скорочення чисельності та демографічне постаріння населення почалась в 90-х роках XX сторіччя внаслідок:

• низького рівня народжуваності;

• високого рівня смертності;

• масового поширення одно-, дводітних сімей;

• відкладання народження першої дитини на більш віддалені строки після шлюбу;

• зростання позашлюбної народжуваності;

• скорочування рівнів шлюбності і зниження їх стабільності;

• змінами в міграції населення - з'явилися біженці з неблагополучних країн світу, нелегальні мігранти, поширюється еміграція з України висококваліфікованих спеціалістів.

Депопуляція населення України виявляється у:

• скороченні загальної чисельності населення на 3,3 млн. чоловік за період 1989-2001 роки;

• статевій диспропорції - в популяції переважають жінки внаслідок надранньої смертності чоловіків працездатного віку;

• постарінні населення - в 2001 році населення старше працездатного віку в містах становило 21,0%, в селах -28,0%. Зменшується частка дітей до 15 років з 23% (1990 р.) до 18% (2001);

• зменшені середньої тривалості життя: в 2001 р. чоловіки -62,1 роки, жінки - 73,4 роки.

2. Зростання захворюваності населення на хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, рак, діабет, алергічні захворювання, психічні розлади, травми та отруєння, соціально небезпечні хвороби (туберкульоз, ВІЛ/СНІД, хвороби, що передаються статевим шляхом).

3. Збільшення смертності - головними причинами смертності населення працездатного віку є нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні чинники, далі ідуть⁴ новоутворення і хвороби системи кровообігу, а для літніх людей - серцево-судинні захворювання, новоутворення, хвороби органів дихання і зовнішні причини смерті.

Спосіб життя населення України характеризується:

1. Гіподинамією. В Україні на 2000 р., 90% дітей до 18 років займалися фізичною культурою хоча б один раз на тиждень і лише 30% дорослих чоловіків та 20% жінок мали таку саму частоту фізичної активності. Необхідна норма рухової активності школярів, що становить у середньому 12 годин на тиждень (близько 15 годин для молодших школярів і близько 9 годин для учнів старших класів), задовольняється лише на 16-25%. Нездоровий стиль життя властивий переважній більшості населення України. Малорухомий спосіб життя - одна з 10 головних причин смертності та інвалідності людей. Захисний ефект фізичної культури дуже різноманітний і має, насамперед, такі позитивні аспекти: на 50% знижується ризик розвитку ішемічної хвороби серця, діабету та ожиріння, на 30% - ризик розвитку артеріальної гіпертензії. Фізична активність сприяє також зниженню артеріального тиску у гіпертоників, зберігає кісткову масу, тобто є захистом від остеопорозу кісток та ін.

2. Надлишковою вагою тіла. Значна частина дорослих має надмірну вагу тіла, а в кожної 8—9-ї особи спостерігається ожиріння. Значною мірою відхилення від нормальної ваги тіла пов'язане з неповноцінним харчуванням населення. Аналіз порівняння з нормативними показниками показав, що у 2000 р. населення споживало в 2,5 разу менше м'яса і м'ясопродуктів, в 1,9 разу - молока, в 1,8 разу - яєць, в 3,1 разу - фруктів і ягід, 2,4 разу - риби, в 1,6 разу - овочів і баштанних продовольчих культур. Водночас в раціоні населення переважають хлібо--продукти (в 1,2 разу більше нормативів). Незбалансоване харчування спричинює порушення обміну ліпідів у дорослого населення - поширеність гіперхолестеринемії в українській популяції становить 25,1% серед чоловіків і 21,2% у жінок.

3. Психоемоційним стресом. Соціально-економічна неста­більність, побоювання безробіття, невизначеність перспектив на майбутньому, зловживання психоактивними речовинами є потужними стресогенними чинниками. У кожної третьої людини працездатного віку виявляється високий рівень психоемоційного напруження. Україна належить до держав з високим рівнем суїцидів (понад 20,0 на 100 тис. населення).

4. Виживання психоактивних речовин.

5. Споживання тютюнових виробів. Поширеність куріння серед чоловіків в Україні є однією з найвищих в Європейському регіоні. Поряд з Російською Федерацією, Білоруссю, Грузією, Вірменією, Казахстаном, Литвою Україна входить до групи 11 європейських країн, у яких поширеність куріння серед чоловіків перевищує 50%. У 2001 р. в Україні серед чоловічого населення у віковій групі від 14 років і більше цей показник становив 57% і перевищував середній показник для Європи (38%) в 1,5 разу. Для країн Західної Європи цей показник дорівнює 34%. Серед жінок у віковій групі від 14 років і більше курять 14%. Цей показник нижчий за середньоєвропейський, який дорівнює 24%. Найвищий показник куріння серед жінок відзначається у віковій групі 18-24 роки - 27,6%.