Види соціальних надзвичайних ситуацій

Соціальні надзвичайні ситуації - широко розповсюджені ситуації в державі, які загрожують здоров'ю і життю людей і пов'язані з протизаконними діями терористичного та антиконституційного напрямів. Причинами їх є:

1. фізичне насильство (терор, розбій, бандитизм, насильство, захоплення заручників);

2. психологічний тиск на людину (шантаж, шахрайство, крадіжка);

3. вживання психотропних речовин;

4. соціально-небезпечні захворювання (ВІЛ/СНІД, ЗПСІЦ туберкульоз);

5. небезпека самогубства (соціально-психологічні проблеми, наслідки участі у війнах).

Соціальні надзвичайні ситуації класифікують:

1. За своїми масштабами на:

• глобальні (світові війни);

• регіональні (війни між державами);

• локальні (громадянські війни).

2. За віком осіб, на яких діє така ситуація:

• на осіб похилого віку;

• на дітей;

• на молодь;

• на жінок.

3. За видами:

• воєнний напад (створення незаконних військових форму­вань);

• терористичний акт (захоплення важливих об'єктів; захват заручників);

• натовп (страйки, масові заворушення).

ВІЙНИ

Війна - озброєна боротьба між державами чи громадянами однієї країни. Причиною війн можуть бути:

1. Світові та регіональні війни:

• боротьба за політичну військову перевагу;

• боротьба транснаціональних сил за збереження контролю за розподілом енергоресурсів і за новий перерозподіл їх на планеті, за джерелами сировини;

• обстоювання стратегічних інтересів у деяких питаннях.

2. Локальні війни:

• перерозподіл політичної влади;

• соціальні, політичні, релігійні конфлікти між громадами;

• перерозподіл територій, ресурсів тощо.

Особливостями сучасних війн є:

1. Використання сучасного озброєння, яке:

• завдає важких та численних поранень (пулі із зміщеним центром ваги, розривні міни);

• руйнує військову техніку, не завдаючи пошкоджень людям;

• викликає метеорологічні, телуричні та тектонічні надзвичайні лиха.

2. Здійснення психологічних та парапсихологічних впливів на людей.

3. Значне порушення екологічної рівноваги внаслідок , використання озброєння із збідненим ураном.

Терористичні акти

Терористичний акт - фізичне насильство проти мирного населення, спрямоване на досягнення поставленої терористами мети. Тероризм в сучасних умовах є неоголошеною третьою світовою війною.

Об'єктами терористичних актів є:

1. навколишнє середовище;

2. об'єкти життєзабезпечення населення.

Для проведення терористичних актів можуть бути застосовані:

• сильнодіючі отруйні речовини (хлор, фосген, синильна кислота);

• отруйні речовини (зарін, заман, іприт, люїзут);

• психогенні та наркотичні речовини;

• збудники небезпечних інфекцій (сибірка, натуральна віспа, туляремія);

• природні отруйні та токсичні речовини (стрихнін, ботулотоксин, нейротоксини);

• захоплення та руйнація промислових об'єктів (гребель, атомних електростанцій, хімічних заводів), будинків, об'єктів культурного значення;

• захоплення транспортних засобів та руйнація ними будівель, споруд;

• завезення на територію населених пунктів мікро­організмів, рослин, тварин, заражених інфекційними хворобами чи таких, яких раніше не було на цій території, що порушує екологічну рівновагу.

Правила поводження при погрозі радіаційної аварії на атомних електростанціях. Одержавши повідомлення про радіаційну небезпеку, потрібно:

1. Сховатися в житлових будинках чи службових примі­щеннях (стіни дерев'яного будинку послаблюють дозу випромінювання вдвічі, а цегельного - у 10 разів); закрити кватирки, вентиляційні люки, ущільнити рами і дверні прорізи.

2. Підготуватися до організованої владою евакуації, зібрати:

• документи, що засвідчують особистість (паспорт, військовий квиток, свідоцтва про народження дітей);

• запас їжі (тривалого зберігання) і питної води на 1-2 доби;

• запас теплого одягу і предметів особистої гігієни;

• запас ліків, які ви постійно приймаєте.

3. Здійснити йодну профілактику (тільки після спеціального оповіщення!): водно-спиртовий розчин 3% йоду приймати після їжі по 5-10 крапель 3 рази на день протягом 7 діб. Крім того, протягом 7 діб один раз на день наносити на шкіру кистей рук сітку з йоду.

4. Дотримуватись правил особистої гігієни:

• вживати тільки консервоване молоко і продукти харчування, що знаходилися в закритих приміщеннях;

• перед прийняттям їжі (тільки в закритих приміщеннях) мити руки з милом і полоскати рот 0,5% розчином питної соди;

• не пити воду з колодязів і водопроводу після офіційного оголошення радіаційної небезпеки;

• уникати пересувань по забрудненій території, не ходити в ліс, не купатися у відкритих водоймах.

5. При виході із зони зараження прийміть душ, одягніть чистий одяг. Увесь забруднений одяг потрібно випрати з ; порошком 2-3 рази (під контролем наявності його радіаційного зараження).

Правила поводження при погрозі хімічної аварії на виробництві.

1. На відкритому повітрі:

• прикрийте рот і ніс носовичком (бажано - вологим);

• рухайтесь швидко в напрямі, перпендикулярному вітру, але не біжіть і не піднімайте пилу;

• уникайте проходу через тунелі і лощини, де можливий застій токсичних речовин.

2. При виході із зони зараження:

• робіть глибокі подихи, щоб очистити органи дихання;

• в разі появи хоча б легких ознак ядухи прочистіть легені за допомогою кисневої суміші чи частого і глибокого дихання;

• добре промийте очі і відкриті ділянки тіла чистою водою;

• випийте. якнайбільше чаю, кави, теплого молока чи мінеральної, кип'яченої води;

• при підозрі на враження токсичними речовинами уникайте фізичних навантажень і негайно зверніться до лікаря.

3. Якщо аварія застала вас у будинку на роботі:

• негайно роздягніться (заражений одяг краще викинути);

• щільно закрийте вікна і двері, щілини заклейте скотчем чи лейкопластиром;

• вимкніть кондиціонери і вентиляційні прилади; відключіть електроенергію, погасіть полум'я на газовій плиті (гази і пари можуть бути вибухонебезпечними);

• не спускайтеся в льох чи підвал: токсичні гази важчі ніж повітря, і тому накопичуються на поверхні землі.

Одним із видів тероризму є захоплення заручників.

Захоплення заручників - це насильницьке захоплення і утримання людей із певною метою (шантаж, домагання викупу, виконання політичних і кримінальних вимог тощо).

Для попередження захоплення заручників потрібно:

• зміцнити і ретельно закрити входи на горище й у підвали;

• створити добровільні дружини з мешканців, найняти охорону для спостереження за територією навколо будинку, а також за горищами і підвалами;

• звертати увагу на великовантажні автомобілі, які тривалий час перебувають у безпосередній близькості від житлового будинку, організації, школи тощо;

• цікавитися розвантаженням мішків і шухляд у підвал чи на перші поверхи будинку;

• не відчиняти двері незнайомим людям;

• ніколи не залишати маленьких дітей одних у будинку на тривалий час;

• звільнити сходові клітки і коридори будинку від предметів, що захаращують їх;

• мати в квартирі та на території підприємства сторожового собаку;

• закрити вікна на крайніх поверхах металевими ґратами;

• ідучи, зачиняти вікна, кватирки; увечері - завішувати їх щільними шторами чи жалюзі;

• вставити у двері вічка.

Основні правила поведінки при захопленні в заручники:

1. У заручники краще не попадати. Відправляючись у подорож чи ділову поїздку, враховуйте політичну обстановку в регіонах. Насамперед уникайте країн з нестабільними режимами і країн, де різні угруповання ведуть політичну - боротьбу непарламентськими методами. Відмовлення від поїздок у зони конфліктів значно зменшує ризик бути захопленим у заручники.

Захоплення заручників - улюблений засіб ісламських угруповань і сепаратистів усіх мастей. Перш ніж їхати в Індію, Ліван, Югославію, Ізраїль та інші неблагополучні в цьому відношенні країни, подумайте, чи так необхідна для Вас ця поїздка.

2. Якщо ви потрапили у заручники - не слід починати яких-небудь дій, здатних викликати у терористів роздратування. Не робіть опору, не реагуйте на дії терористів щодо інших заручників. Що б не відбувалось, тримайтеся спокійно. Спроби вступати з терористами у дискусії на морально-етичні теми не рекомендуються. Не задавайте їм зайвих запитань, виконуйте їхні вимоги і намагайтеся не виказувати свого страху. Терпіть нестатки без скарг, стогонів і образ.

3. Не слід намагатися яким-небудь чином повідомити про себе на волю. У разі провалу терористи розцінять це як опір; в кращому разі це призведе до погіршення умов вашого існування. Намагайтеся виявити терористам повну лояльність у дотриманні режиму існування - це, у свою чергу, може сприяти його пом'якшенню. Будучи в заручниках, варто розуміти, що такий стан може тривати досить довго (історія знає приклади, коли заручники перебували в полоні протягом багатьох років). Ваше основне завдання - зберегти життя і здоров'я. Погано, якщо вас захопили для політичного шантажу. У таких випадках уряди більшості країн відмовляються від переговорів, щоб не давати приводу для повторення подібних акцій. Але якщо вас захопили з метою одержати викуп, вам пощастило.

4. Не скупіться на обіцянки. Але при цьому візьміть до уваги, що якщо вас захопили заради викупу, то це означає що терористи непогано інформовані про ваші справи. Тому не давайте нереальних обіцянок. Рано чи пізно може настати, момент, коли все, в тому числі і життя, буде непотрібним і безглуздим. Тоді необхідно зосередитися на своєму фізичному і психічному стані. Не дозволяйте собі падати духом. Використовуйте будь-які можливості поговорити із самим собою про свої надії, про родину, що чекає на вас. Перебуваючи у неволі, дуже важливо дотримуватися особистої гігієни і, якщо дозволяє ситуація, робити зарядку, заспокоюватися і розслаблюватися за допомогою медитації, вирішувати уявну проблему, намагатися згадати вірша, що учили в школі. Віруючим допомагає релігія. Багато важать також оптимізм і почуття гумору, що допомагають справитися з апатією і депресією.

Все пережите може сильно вплинути на психіку заручника: почуття провини і сорому за своє поводження з терористами, утрата самоповаги через нераціональне поводження, нічні кошмари, критика з боку тих, хто не зазнав цього, складності в сексуальних і міжособистісних стосунках, падіння праце­здатності, острах усього. Знайте, що це - типова реакція і буде потрібно чимало часу, щоб ви прийшли в норму.

НАТОВП

Натовп - короткочасне, щільне скупчення великої кількості людей на значній території, які пов'язані між собою «колективною душею».

Причинами натовпу можуть бути:

1. спортивні та культурні заходи;

2. демонстрації, мітинги;

3. страйки.

Різновиди натовпу:

1. випадковий - велика група людей, чию увагу привернула незапланована подія (дорожньо-транспортна аварія);

2. експресивний - велика група людей, об'єднаних бажанням разом виявити свої почуття - радість, горе, протест, солідарність (весілля, похорони, мітинги, маніфестації);

3. конвенційний (за угодою) - велика група людей, учасників масових змагань, розваг (спортивні змагання, дискотека);

4. діючий натовп:

• агресивний - самосуд розгніваної групи людей над пійманим злочинцем;

• панічний - масова втеча людей від раптових надзвичайних ситуацій;

• корисливий - захоплення великою кількістю людей якихось цінностей та благ (мародерство);

• повстанський - сформований як прояв справедливим гнівом проти влади.

Феномен натовпу - це стан людини, яка стає частиною натовпу, який виявляється у втраті індивідуальних соціально-психологічних особливостей і підкоренню її діям, які б вона самостійно ніколи не зробила. Вникає внаслідок:

1. емоційного навіювання (загальні емоції у натовпі);

2. зняття індивідуальної відповідальності за скоєні дії;

3. повного психологічного підкорення лідеру натовпу.

Натовп має свої особливості мислення, які характеризуються:

• спрощенням того, що можливо спростити (інтелекту);

• підсиленням того, що може бути підсилено (емоції, почуття, переживання).

Натовп - це особливий біологічний організм, який абсолютно не турбується про свої окремі складові. Ним керують три закони:

1. істеричність;

2. швидкий рух;

3. стрімка зміна настроїв.

Зупинити натовп майже неможливо доти, поки він самостійно не виснажиться. Основним методом зупинки натовпу є задоволення його потреб та його фізичне роздроблення.

Неконтрольованим натовп стає під час паніки. При цьому він поводиться таким чином:

• його панічна втеча завжди спрямована в бік, протилежний від небезпеки, при цьому не має спроб вплинути на саму небезпеку;

• напрямок втечі завжди відповідає маршруту відомому натовпу чи напряму масового руху людей;

• втеча є асоціальною (мати кидає дитину, люди йдуть по тих, хто впав), люди стають джерелами небезпеки один до одного;

• людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обставини вкрай небезпечні;

• людина, охоплена панікою, погано мислить, але її думки не є нерозумними, вона не шукає альтернативних рішень, не бачить подробиць свого рішення (стрибок із сьомого поверху під час пожежі).

Правила поведінки у натовпі.

1. Намагайтесь не потрапити в натовп. Уходьте з масових заходів раніше від усіх. Чи затримайтесь, поки всі вийдуть.

2. Як що ви потрапили у натовп, намагайтесь вийти з нього. Не йдіть проти нього. Оберіть як шлях перпендикулярне поступове зміщення з центру натовпу до його периферії. Вийшовши з натовпу, не користуйтесь шляхами його міграції, шукайте альтернативні шляхи (підземні переходи, під'їзди, двори).

3. У натовпі поводьтесь обережно, не штовхайтесь, намагайтеся дотримуватися дистанції. Застебніть одяг, сховайте зайві предмети. Руки складіть на грудях.

4. Намагайтеся не впасти. Як що ви впали, намагайтесь піднятися, закривши голову і обличчя руками.