- •2. Відкриття мікроорганізмів а. Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок л. Пастера та р. Коха в мікробіологію.
- •5. Основні відміни прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій за дефектом синтезу клітинної стінки, протоплатси, сферопласти. L-форми бактерій.
- •7. Морфологія і класифікація найпростіших. Морфологія та будова спірохет.
- •8. Класифікація і морфологія грибів. Дріжджі та дріжджеподібні гриби роду Candida. Нитчасті (плісняві) гриби.
- •9. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини, прості та складні методи фарбування.
- •11. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом.
- •13. Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.
- •16. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
- •17. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій та її ідентифікації.
- •21. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду. Інфравидові варіанти.
- •23-24. Вчення про генетику МіО. Організація генетичного матеріалу бакт. Генотипові мінливість, мутація, рекомбінація. Дисоціація бакт.
- •25. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів.
- •27. Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29-30. Роль Флемінга о., Чейна е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •1) Метод серійних антибіотиків в мПб
- •33. Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •34-36. Фази розвитку інфекційного процесу. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.
- •37. Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •42. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.
- •43. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Методи визначення репродукції вірусів.
- •44.Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне використання.
- •50.Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.
- •52.Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.Інтерферони. Вірусні інгібітори.
- •53.Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.
- •55.Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.
- •56.Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.
- •58.Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.
- •59.Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.
- •60.Імунна система організму, її органи.Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія т-, в-лімфоцитів .
- •61.Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.
- •62.Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.
- •63.Взаємодія клітин в імунній відповіді. Антигенрепрезентуючі клітини, т- та в-лімфоцити. Інтерлейкіни.
- •64.Клітини імунної системи. Порівняльна характеристика т- та в-лімфоцитів. Антитілопродукуючі клітини.
- •65.Центральні та перифер. Органи імунної ситеми. Імуномодулятори.Імуностимулятори та імуносупресори.
- •66.Типи алергічних реакцій. Механізми розвитку гіперчутливості негайного та сповільненого типу.
- •67.Антигени,їх хім. Природа. Повноц. І неповноц. Антигени.Практичне використ. Аг мікроорганізмів. Аутоантигени.
- •68.Антигени, умови антигенності, будова. Види антигенної специфічності. Антигенна структура вірусів.
- •69.Антиг.Гістосумісності (мнс, hla), хімічна природа, розташування. Пухлиноасоційовані антиг. Cd-антигени.
- •70.Антитіла, їх природа. Класиф. Імуноглобулінів. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.
- •71.Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.
- •72.Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.
- •73.Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використ. В медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •74.Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її механізм, практичне використання.
- •75.Реакції з мічен.Ат або аг. Практичне використанняРіф, імуноферментного (іфа) та радіоімунного аналізу (ріа).
- •76.Клітини імунної системи: макрофаги, т-лімфоцити, в-лімфоцити, їх популяції. Роль в імунній відповіді організму.
- •77.Форми і типи імунного реагування. Гуморальна імунна відповідь та її етапи.
- •78.Первинна та вторинна імунна відповідь. Взаємодія клітин імунної системи в процесі імунної відповіді.
- •79.Реакції імунної відповіді, їх характеристика. Клітини імунної системи, їх функції.
- •81.Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.
- •82. Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.
- •83. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •84.Вакцини. Історія одержання. Класиф. Вакцин. Корпускул. Хім. Синтетичні, генноінженерні і анти ідіотипові.
- •85. Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо» вакцини.
- •86. Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •87. Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
16. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
Ферменти – специфічні біокатаклізатори білкової природи, які беруть участь у метаболізмі. Відомо близько 2000 ферментів які поділяються: за зв'язком із клітиною виділяють екзоферменти (виділяються з клітини) та ендоферменти; виділяють конструктивний (постійний) та адаптивний ферменти;ферменти патогенності. Класифікація ферментів: за типом хімічних реакцій 1. оксидоредуктази - окисно-відновні ферменти 2. трансферази- переносять окремі радикали та атоми від одних сполук до інших 3. ліази відщеплюють від субстратів хімічні групи не гідролітичним шляхом 4. ізомерази перенесення або поворот молекул 5. гідролази-розщеплення 6. лігази – прискорюють синтез складних сполук з більш простих. До ферментів патогенності відносять (гіалуронідазу, колагеназу, дезоксирибонуклеазу, нерамінідазу, лецитовітелазу ін) Різниця у ферментному складі використовується для ідентифікації МіО, так як вони визначають їх різні біохімічні властивості: схаролітичні, протеолітичні та інші, що виявляються за кінцевими продуктами розщеплення Ферменти МіО викор у генній інженерії (рестриктази лігази та ін) для отримання біолог акт спол, оцтової молочної лимонної інших кислот, молочнокислих продуктів у виноробстві та інших галузях.
17. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
Ріст-формування структурно-функціональних компонентів клітин та збільшення самої бактеріальної клітини. Розмноження-збільшення особин МіО в популяції. Бактерії розмножуються шляхом бінарного поділу навпіл. Рідше шляхом брунькування. Актиноміцети розмножуються шляхом фрагментації ниткоподібних клітин. Бактерії, що засіяні в певний об'єм поживного середов., що не змінюється, розмножуючись, споживають поживні елементи що призводять до виснаження поживного сер-ща та зупинки росту бактерій. Це періодичне культивування. Культура-періодична. Якщо умови культивування підтримуються шляхом безперервної подачі свіжого поживного культивування-безперервне, культура-безперевна. Ріст періодичної культури підрозділяють на декілька фаз: вихідна адапційна (1-2год), лаг-фаза (2год), фаза логарифмічного росту (5-6 год), від'ємного прискорення (2год), фаза стаціонарного росту (мах концентрації бактерій), фаза прискорення загибелі бактерій, логарифмічної загибелі (5-6год), зменшення швидкості загибелі. Бактерії що ростуть на плотних поживних сер-щах утворюють ізольовані колонії різноманітної консистенції та кольору, розділяють R та S форми колонії. S-круглі вологі блискучою гладкою поверхнею, рівними краями R-колонії неправильної форми сухі з зазубреними краями, нерівною шероховатою поверхнею. Способи культивування анаеробів: 1.Використання анаеростатів-герметично замкнених порожнин, з яких повітря видаляється висмоктуванням, хім поглинанням і витисненням інертним газом. 2.Використання спец середовищ: а) редуктовані сер-ща-рідкі, містять фрагменти, які поглинають кисень: Кітта-Тароцці (готують на основі бульйону Хоттінгера, до якого додають шматочки бичачої печінки або м'яса) б) використовують диференційно діагностичні сер-ща (Вільсон-Блера) – тверде сер-ще, посів на яке проводять у розплавленому стані, містить FeCl3. Анаероби при рості виділяють сірководень, утвор сульфід заліза чорного кольору.3. використання спеціальних методів посіву: а) посів уколом у стовпчик агару, б)посів на поверхню агару ……..вазелінової олії або гліцерину. в) конкурентний метод Фошнера: на половину чашки Петрі сіють аероби, на другу анаероби. Чашку герметизують парафіном, аероби ростуть, використовують кисень і гинуть, натомість розвиваються анаероби. г) метод Перетця: в чашку Петрі кладуть 2 сірники, зверху предметне скельце. Матеріал змішують з розплавленим агаром і заливають в чашку. Колонії ростуть під склом куди не проникає кисень.