- •2. Відкриття мікроорганізмів а. Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок л. Пастера та р. Коха в мікробіологію.
- •5. Основні відміни прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій за дефектом синтезу клітинної стінки, протоплатси, сферопласти. L-форми бактерій.
- •7. Морфологія і класифікація найпростіших. Морфологія та будова спірохет.
- •8. Класифікація і морфологія грибів. Дріжджі та дріжджеподібні гриби роду Candida. Нитчасті (плісняві) гриби.
- •9. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини, прості та складні методи фарбування.
- •11. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом.
- •13. Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.
- •16. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
- •17. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій та її ідентифікації.
- •21. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду. Інфравидові варіанти.
- •23-24. Вчення про генетику МіО. Організація генетичного матеріалу бакт. Генотипові мінливість, мутація, рекомбінація. Дисоціація бакт.
- •25. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів.
- •27. Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29-30. Роль Флемінга о., Чейна е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •1) Метод серійних антибіотиків в мПб
- •33. Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •34-36. Фази розвитку інфекційного процесу. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.
- •37. Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •42. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.
- •43. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Методи визначення репродукції вірусів.
- •44.Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне використання.
- •50.Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.
- •52.Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.Інтерферони. Вірусні інгібітори.
- •53.Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.
- •55.Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.
- •56.Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.
- •58.Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.
- •59.Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.
- •60.Імунна система організму, її органи.Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія т-, в-лімфоцитів .
- •61.Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.
- •62.Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.
- •63.Взаємодія клітин в імунній відповіді. Антигенрепрезентуючі клітини, т- та в-лімфоцити. Інтерлейкіни.
- •64.Клітини імунної системи. Порівняльна характеристика т- та в-лімфоцитів. Антитілопродукуючі клітини.
- •65.Центральні та перифер. Органи імунної ситеми. Імуномодулятори.Імуностимулятори та імуносупресори.
- •66.Типи алергічних реакцій. Механізми розвитку гіперчутливості негайного та сповільненого типу.
- •67.Антигени,їх хім. Природа. Повноц. І неповноц. Антигени.Практичне використ. Аг мікроорганізмів. Аутоантигени.
- •68.Антигени, умови антигенності, будова. Види антигенної специфічності. Антигенна структура вірусів.
- •69.Антиг.Гістосумісності (мнс, hla), хімічна природа, розташування. Пухлиноасоційовані антиг. Cd-антигени.
- •70.Антитіла, їх природа. Класиф. Імуноглобулінів. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.
- •71.Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.
- •72.Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.
- •73.Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використ. В медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •74.Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її механізм, практичне використання.
- •75.Реакції з мічен.Ат або аг. Практичне використанняРіф, імуноферментного (іфа) та радіоімунного аналізу (ріа).
- •76.Клітини імунної системи: макрофаги, т-лімфоцити, в-лімфоцити, їх популяції. Роль в імунній відповіді організму.
- •77.Форми і типи імунного реагування. Гуморальна імунна відповідь та її етапи.
- •78.Первинна та вторинна імунна відповідь. Взаємодія клітин імунної системи в процесі імунної відповіді.
- •79.Реакції імунної відповіді, їх характеристика. Клітини імунної системи, їх функції.
- •81.Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.
- •82. Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.
- •83. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •84.Вакцини. Історія одержання. Класиф. Вакцин. Корпускул. Хім. Синтетичні, генноінженерні і анти ідіотипові.
- •85. Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо» вакцини.
- •86. Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •87. Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
21. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
Питання про походження вірусів і їхній природі є предметом численних досліджень і теоретичних дискусій. Одні вчені розглядають віруси як нащадки стародавних неклітинних форм живих паразитичних систем, функціонально тісно зв'язаних із кліткою хазяїна, але які розвиваються самостійно і генетично незалежно від них. Думають, що наявність різних нуклеїнових кислот відбиває еволюцію вимерлих доклітинних форм від односпіральної РНК до двухспиральной ДНК. Інші вважають, що віруси виникли з одноклітинних організмів, що у результаті регресивної еволюції втратили білоксинтезуючі системи і стали строгими внутрішньоклітинними паразитами. Треті дослідники затверджують, що віруси відбулися з клітинних елементів, що стали автономними системами. Ця гіпотеза пояснює розмаїтість генетичного матеріалу вірусів, тому що серед складових частин клітки виявляються всі структури, яким можуть бути родинні віруси (ДНК, РНК, мітохондрії, плазміди і т.д. ).
Прокаріоти-доядерні, одноклітинні, найпростіші форми життя, які не мають ядерної мембрани і високоорганізованих органел. Це бактерії, актиноміцети, мікоплазми, рикетсії, спірохети, хламідії, ціанобактерії. За класифікацією Берді основні таксони: царство, відділ, клас, порядок, родина, рід, вид, інфера. Виділяють 4 відділи у бактерій: грацилікути, фірмікути, тенерикути, мендозикути. Головна таксономічна одиниця-вид (species)-сукупність споріднених організмів,що мають загальний корінь походження і на даному етапі еволюційного розвитку характеризується певними загальними морфофізіологічними власт і які пристосовані до певного середовища та умов існування.
22. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду. Інфравидові варіанти.
Мікроби – це найбільша за кількістю та дуже різноманітна за рівнем організації частина організмів, які населяють біосферу Землі. Об'єднують їх тільки малі розміри, тому систематизувати їх дуже складно. Збудники захворювань є серед неклітинних (віруси та пріони) і клітинних організмів. Останні поділяють на 2 великі групи: прокаріоти (доядерні) та евкаріоти (ядерні). Патогенні мікроорганізми зустрічаються серед бактерій (прокаріоти), грибів і найпростіших. Загальновизнаною та найбільш поширеною є класифікація бактерій Д. Берджі. Бактерії поділяють за будовою клітинної стінки та забарвленням за Грамом на такі відділи: Gracilicutes – тонкошкірі (грамнегативні); Firmicutes – товстошкірі (грампози-тивні), Tenericutes – не мають клітинної стінки (мікоплазми), Mendisicutes – архебактерії (вони непатогенні).
Найбільше практичне значення серед грамнегативних бактерій мають:
спірохети; аеробні (мікроаерофільні); аеробні (мікроаерофільні); факультативно-анаеробні палички (45 родів, 3 родини); анаеробні палички; анаеробні коки; родини рикетсій, хламідій і бартонел; грампозитивні коки; аспорогенні палички; коринебактерій; родина мікробактерій; актиноміцети, непатогенні; мікоплазми.
Основною номенклатурною та таксономічною одиницею є вид. Визначення виду мікроорганізмів (ідентифікацію) проводять за морфологічними, тинкторіальними, фізіологічними, антигенними та молекулярно-біологічними та іншими ознаками.
Мікроорганізми, що відрізняються незначними спадковими властивостями, називаються варіантами.