Класифікація та склад фінансової звітності за звітним періодом

Періодичність звітності	Форми фінансової звітності
Щоденна	Баланс
Місячна	Баланс 2. Звіт про прибутки та збитки
Квартальна	Балансовий звіт Звіт про фінансові результати Примітка «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках»
Річна	Балансовий звіт Звіт про фінансові результати Звіт про рух коштів Звіт про власний капітал Примітки

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Зверніть увагу:на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми — балансу.

Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом.

Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки (їх усього 32). Слід зауважити, що левова частка суттєвої та детальної фінансової інформації щодо банку розкривається в примітках. За відсутності доступу до такої інформації об’єктивна та правдива оцінка фінансового стану і результатів діяльності банку неможлива.

Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов’язані оприлюднювати річну та квартальну фінансову звітність. Такі публікації дають змогу громадськості певною мірою контролювати банки. Квартальна фінансова звітність підлягає публікації протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річний фінансовий звіт банк мусить оприлюднити протягом п’яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності.

Річна банківська звітність підлягає обов’язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи повною мірою фінансові звіти та примітки до них відображають фінансовий стан і результати діяльності банку. Наявність аудиторського підтвердження фінансової звітності банку дає громадськості додаткові гарантії щодо її правдивості.

Найбільш наочно процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті.

Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів:

1. Закриття рахунків доходів і витрат банку (шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати»).

2. Визначення чистого фінансового результату діяльності банку за звітний період (записи на рахунку 5040 «Прибуток чи збиток звітного року, що очікує затвердження»).

3. Підтвердження залишків на рахунках активів, зобов’язань та капіталу через їх інвентаризацію (першого класу «Казначейські і міжбанківські операції», другого класу «Операції з клієнтами», третього класу «Операції з цінними паперами, інші активи і зобов’язання», четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи» і п’ятого класу «Капітал банку»).

4. Внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації).

5. Складання звіту про фінансові результати, балансу та інших форм фінансової звітності.

6. Коригування показників звітності та формування приміток щодо подій після дати балансу.

7. Перевірка узгодженості показників звітності.

Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень за рік. Банки — юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та надання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.

Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком.