Етапи планування капітальних вкладень на підприємствах

Обчислення необхідного обсягу виробничих інвестицій на розрахунковий період.

Визначення джерел фінансування капіталу.

Встановлення необхідного обсягу капіталовкладень зале­жить від економічної ситуації на ринку, яка може бути такою:

а) ринковий попит на продукцію підприємства задовіль- няється повністю і це не вимагає нарощування обсягів вироб­ництва на даному підприємстві. В цьому випадку повинно здійснюватись лише просте відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань.Необхідний розмір капі­талу визначається на основі даних про потребу в новому устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості його мон­тажу;

б) попит на продукцію підприємства є зростаючим, тому має сенс нарощування обсягів виробництва продукції з метою збільшення приросту прибутку. В цьому випадку необхідне розширене відтворення основних фондів і нарощування ви­робничої потужності підприємства шляхом реконструкції, технічного переоснащення, розширення виробництва за по­передньо розробленим проектом. Такий проект складається за розділами:

• зведені техніко-економічні показники;

• заходи по окремих напрямках технічного, технологічного та організаційного розвитку;

• потреба в устаткуванні.

Для визначення необхідного обсягу капіталовкладень в цій ситуації користуються методом прямих розрахунків за даними

130

кошторису технічного переозброєння, реконструкції або роз­ширення виробництва;

в) попит на пропоновану підприємством продукцію різко зменшився, вона втратила конкурентоспроможність. Підпри­ємство повинно модернізувати виробництво або організувати виробництво нової продукції. В цій ситуації слід здійснити докорінну перебудову техніко-технологічної бази виробниц­тва. Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень прово­дять аналогічно, як в попередній ситуації, але враховують значні розміри капітальних затрат на маркетингові досліджен­ня, можливу диверсифікацію виробництва.

II Джерелами фінансування перелічених вище заходів, тобто відшкодування капітальних затрат, можуть бути:

• власні кошти підприємства у вигляді залучення частини нерозподіленого прибутку, доходи від реалізації цінних паперів;

• довгострокові кредити банків;

• залучення закордонних інвестицій та створення спільних підприємств;

• засоби державного бюджету, тобто централізовані капі­тальні вкладення.

II Капітальне будівництво — це процес створення нових, технічного переоснащення, реконструкції, розширення дію­чих об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури під­приємства. Воно характеризується тривалим циклом, склад­ністю споруджуваних об'єктів, великими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

спорудження будівель і об'єктів виробничого та

невиробничого призначення;

монтаж устаткування;

проектно-пошукові та інші роботи;

капітальний ремонт обладнання і споруд

Підприємства, для яких створюються основні фонди і які ідійснюють для цього певні капітальні вкладення, називають­ся забудовниками.

Для управління господарською діяльністю по капітальних пкладеннях у забудовника створюється спеціальний апарат. Керівництво будівництвом нових підприємств здійснює ди­рекція новостворюваного підприємства, а на діючих підпри­ємствах створюються відділи капітального будівництва.

Капітальне будівництво може здійснюватись підрядним та господарським способом.

131

|| Підрядний спосіб передбачає виконання будівельно-мон­тажних робіт постійно діючими спеціалізованими організа­ціями на основі підрядних договорів.

Ц При господарському способі будівництво ведеться самим забудовником, роботи на об'єкті будівництва ведуться поряд із основною виробничою діяльністю власними силами та засобами. Підприємство-забудовник в цьому випадку одно­часно виконує функції керівника будівництва і виконавця будівельно-монтажних робіт.

Кінцевий результат капітального будівництва — введення в дію виробничих потужностей. Планування його обсягів здійснюється в такій послідовності:

• складають баланс виробничих потужностей підприємства;

• оцінюють можливості приросту виробничих потужностей за рахунок проведення технічного переоснащення, реконструкції;

• визначають необхідні обсяги введення в дію додаткових виробничих потужностей за рахунок розширення діючих об'єктів і будівництва нових.

При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва. Вона є ціною на спорудження об'єкта і розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами, розцінками на будівельно- монтажні роботи.

|| Титульний список — це плановий документ, в якому зазначені :

• перелік об'єктів, включених в план капітального будівництва підприємства,

• строки будівництва,

• по­тужність об'єктів,

• витрати на будівельно-монтажні роботи,

• інші дані.

Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою показників їх абсолютної та по­рівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.

Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:

1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Е_р):

Е_р = , або Е_р = , 1 /рік,

132

де ∆П— приріст прибутку підприємства у випадку вкла­дення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне пере­оснащення, грн.;

П — загальна сума прибутку для новостворюваних об'єк­тів, грн.;

К— загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчис­лити також через ефективність використання виробничих фондів:

Е_р= .

2. Строк окупності капіталовкладень (Т_р), який є оберне­ним показником до Е_р:

Т_р=, років.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Е_р повинен порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Е_н, який встановлюється Міністерством еко­номіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Е_н =0.15. Якщо Е_Р>Е_н, то вкладення капіталу вважають доцільними.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва

Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (З_прив):

З_прив =

де С_і – собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн.

К_і – капіталовкладення по і-му варіанту, грн.

З_прив можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.

Той проект вважається найкращим з економічної точки зору, при якому сума приведених витрат є мінімальною.

Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Ток.р) по певному варіанту обчислюється:

133

Де К₁ , К₂ — сума капіталовкладень по першому і другому варіантах, грн.;

С₁ , С₂— собівартість річного випуску продукції по пер- шому'і другому варіанту, грн.

Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного співставлений зазначених величин.

Е_р, відповідно, обчислюється:

При Т_{ок р}< Т_{ок н} або Е_р>Е_н кращим вважається більш

капіталомісткий варіант; якщо Т_{ок р} > Т_{ок н} або Е_р , то кращим є менш капіталомісткий варіант.

Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об'єкту і реконсрукщєю діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефі­цієнта економічної ефективності капіталовкладень (Е_р):

де С_д С_р,С_н - відповідно собівартість річного обсягу про­дукції до реконструкції, після реконструкції діючого підпри­ємства і на новому підприємстві, грн.;

К_н,К_р — капітальні вкладення відповідно у нове будівниц­тво і реконструкцію, грн.

Якщо Е_р<=Е_н, то ефективна реконструкція, якщо ж Е_Р>Е_н, то ефективним є нове будівництво.

II Економічніш ефект від прискореного введення в дію основ­них виробничих фондів і виробничих потужностей (Е_приск) розраховується:

Е_приск = Е_н× К_ф× (Т_норм - Т_факт), грн.,

де К_ф — вартість основних фондів, достроково введених в дію, грн.; .

Т_норм — нормативний (або плановий) строк будівництва,

років;

Т_факт — фактичний строк будівництва, років.

Порівнювані варіанти виробничих інвестицій часто від­різняються один від одного розподілом загальної суми капіта­ловкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з врахуванням фактору часу.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх "заморожування". 134

Капітальні витрати, які визначені з врахуванням строку їх "заморожування" і недоотриманою у зв'язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (Кприв). Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень ():

= (1 + Е_пр )^t’,

Де Е_пр — норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0.1 (ставка дисконту);

t' — кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.

Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом множення на :

де К_t - капітальні витрати у t-ому році їх освоєння, грн.;

Т — загальний термін освоєння капіталовкладень, років.

Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на :

К_прив визначають по кожному із можливих варіантів роз­поділу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому К_прив є мінімальними.

Співставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом врахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.

Тривалість будівельного лагу (Л_б) обчислюється за форму­лою:

Л_б= а₁ ×Т+ а₂ х (Т - 1) + ... + а_t , років,

де а₁, а_г. ... а_t — доля капітальних вкладень в процентах до кошторисної вартості за 1,2... Т-ийрік загальної тривалості будівництва.

Визначення економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку повинно враховувати притаманні рин­ковій економіці рівень інфляції та ступінь ризику.

135