6. Реферат:

Реферат – це короткий огляд певної проблеми, в якому відображається мета, основний зміст роботи, результати, практичні рекомендації.

Критерії оцінювання різних видів самостійної роботи студента:

1. Мета роботи: наскільки чітко сформульована.

1. Структура: логічність і послідовність викладення матеріалу.

2. Аргументація: обґрунтованість, переконливість, наявність позитивної оцінки і можливої критики, серйозність наукових джерел.

3. Науковий пошук: використання відповідної літератури, обсяг проведених наукових досліджень.

4. Мова роботи: зрозумілість, грамотність.

5. Творчий момент: творче відношення до добору, обробки матеріалів, наявність оригінальних висновків.

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання виконуються у формі рефератів або науково-аналітичних оглядів за темами запропонованими в додатку А.

Загальний обсяг повинен бути друкованим текстом 12-15 сторінок формату А4, виконана у строки, встановлені викладачем.

Структура індивідуального завдання:

Титульний аркуш: зазначається вид, тема індивідуального завдання, відомості виконавця – П.І.Б., телефон, електронна пошта, факультет, курс, форма навчання група тощо.

Вступ: зазначається нагальність завдання, використані правові, наукові та інші джерела.

Основна частина: розкривається тема індивідуального завдання, з посиланням на використані документи та науково-правові джерела.

Висновки: обґрунтовуються основні результати виконання індивідуального завдання.

Список використаної літератури та основних джерел: викладається перелік використаної і проробленої літератури, законодавчих актів та інших матеріалів.

Кожен студент, вибравши тему індивідуального завдання, повинен проробити законодавчу, учбову та наукову літературу, в якій розкриваються питання теми, причому, більшість цієї літератури потрібно читати в друкованих виданнях, а деякі – в мережі Internet. При написанні реферату студент повинен викладати досліджений матеріал власними словами, а не уривками або цитатами із наукових робіт чи нормативних актів. Бажано також, щоб студент викладав своє власне бачення розкриття теми реферату, знаходив свої власні відповіді на проблемні питання. Важливим при виконанні індивідуального завдання буде використання статистичних даних, таблиць, схем та інших ілюстративних матеріалів.

8. Методи навчання

Метод навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Він є сполучною ланкою між визначеною ціллю і кінцевим результатом. Мету навчання методи реалізують повною мірою, оскільки вони виконують мотиваційну, навчальну, розвивальну, виховну, організаційну функції. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати ціль і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.

1. Методи організації навчально-пізнавальної діяльності - словесні, наочні, практичні; індуктивні, дедуктивні, метод аналогій; проблемно-пошуковий, евристичний, дослідницький, репродуктивні методи (інструктаж, пояснення, тренування); самостійна робота з книгою та ін.

При викладанні дисципліни «Влада та управління» використовуються наступні методи навчання

Лекція як метод навчання має інформаційний характер, чіткий план. Структура лекції підпорядковується логіці предмета, вона не тільки стимулює конкретно-образне мислення, а й активізує логічне мислення слухачів, послідовно з'ясовує всі пункти плану. Висунені в лекції ідеї викладають на високому рівні, але з урахуванням рівня підготовки слухачів, усі поняття та терміни пояснюють, аргументують, при цьому широко застосовують наочність, активізують увагу слухачів тощо. Предметом лекції має бути вивчення складних об'єктів, явищ, подій, процесів, що мають між собою зв'язки і залежності при-чинно-наслідкового характеру.

Бесіда - (полемічна, евристична) - це розмова викладача зі студентами на підставі чіткої системи запитань, заздалегідь визначених, які підводять слухачів до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірностей. Запитання до бесіди мають сприяти цілісному сприйняттю. Найбільший розвивальний характер має евристична бесіда, яка дає її учасникам можливість самостійно знаходити можливі відповіді на проблемні питання. Бесіди застосовуються як на лекціях, так і на семінарських заняттях.

Ілюстрація - показ ілюстрованих посібників (малюнків, графіків, таблиць тощо). Ілюстрація передбачає показ матеріалів у статичному вигляді.

Частково-пошуковий (евристичний) метод навчання. Викладач організо­вує та спрямовує думки студентів до самостійного розв'я­зання проблеми, створюючи проб­лемну ситуацію та формулюючи проб­лему. Сприяє переходу знань у переконання. Формує вміння самостійно здо­бувати знання, сприяє розвитку логічного мислення, виховує інтерес до науково-пошукової діяльності.

Пошуковий (дослідний). Викладач створює проблемну ситуацію, а студенти бачать проблему, форму­люють її, самостій­но вирішують. Ця проблема відома в науці, але не відома студентам. Сприяє оволодінню методами наукового пізнання. Відбувається розвиток здібності до творчої діяльності.

Самостійна робота з книгою. Сутність цього методу полягає в організації самостійної роботи студентів над друкованим текстом. Це самостійне вивчення за підручниками, посібниками та іншими джерелами тем і розділів, визначених викладачем для самостійного опанування. Ця робота вимагає певних записів:

• складання плану;

• запис у стислій формі основних положень матеріалу, що вивчається;

• виписування цитат;

• конспектування – стислий виклад суті прочитаного;

• реферування – виклад якогось питання згідно з одним або кількома джерелами з обґрунтуванням власних міркувань;

• складання анотації прочитаного – подання стислої характеристики змісту книги, статті тощо;

• рецензування – складання критичного відгуку про матеріал, що самостійно вивчався.

2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності - пізнавальні ігри, навчальні дискусії, методи заохочення й осудження в учінні, висунення навчальних вимог.

Навчальні диспути чи дискусії як методи навчання базуються на обміні думками між студентами, викладачами та студентами. Ці методи сприяють формуванню вмінь мислити самостійно, виважено аргументувати свої думки та поважно ставитися до думок інших. Наукова суперечка не лише поглиблює знання студентів, а й викликає особливий інтерес до навчання.

3. Методи контролю й самоконтролю: усний і писемний контроль, методи самоконтролю.

Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, усні заліки.

Методи письмового контролю: контрольні письмові роботи, письмові заліки.

Методи самоконтролю: самостійний пошук помилок, уміння самостійно оцінювати свої знання, визначати пріоритетні напрями власного навчального процесу, самоаналіз і т. ін.