4. Форма підсумкового контролю успішності навчання

Семестровий (академічний) контроль передбачає проведення іспиту (екзаменів), під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виставляється як середня за результатами підсумкового модульного контролю та екзамену.

Якщо студент приймав активну участь у поза навчальній науковій діяльності (олімпіадах, конференціях, наукових публікаціях), нараховуються «бонусні» бали за поточну успішність – не більше 10 балів. При цьому загальна максимальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

Екзамен з навчальної дисципліни є обов'язковим для студента. Загальний результат складання студентом екзамену як сума балів оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. У разі, якщо відповіді студента на екзамені оцінено менш ніж у 50 балів, від отримує за екзамен незадовільну оцінку, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці за навчальну дисципліну и загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Незадовільна оцінка за екзамен передбачає його повторне складання.

Співвідношення поточної та підсумкової успішності визначається як 50% на 50%. Ця оцінка може визнаватися як остаточна за навчальну дисципліну.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Принципи організації діагностики і контролю за навчальною діяльністю студентів:

1. Об'єктивність, яка забезпечується науково обґрунтованим змістом діагностичних тестів (завдань, питань), діагностичних процедур; рівним ставленням до всіх студентів; точним, адекватно установленим критерієм оцінювання знань, умінь. Об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки збігаються незалежно від методів і засобів контролювання.

2. Систематичність, регулярність проведення діагностичного контролю на всіх етапах процесу навчання. При цьому комплексно використовуються різні форми, методи і засоби контролювання, перевірки й оцінювання, що вилучає універсальність окремих методів і засобів діагностування.

3. Гласність, що полягає в проведенні відкритих випробовувань усіх студентів за тим самим критерієм. Рейтинг кожного студента й бали оголошуються і мотивуються.

Використовуються такі форми контролю:

- фронтальна,

- групова,

- індивідуальна,

- комбінована,

- самоконтроль.

Фронтальна форма контролю використовується під час проведення лекцій з метою залучення групи до обговорення (розв’язання дискусії), що дозволяє поєднати перевірку знань з повторенням і закріпленням матеріалу.

Групова форма організації контролю використовується на семінарських заняттях під час роботи студентів малими групи над кейсами (практичними ситуаціями), бізнес-ігор.

Індивідуальний контроль застосовується під час проведення екзамену, модульних контролів, оцінювання індивідуального завдання згідно теми магістерської роботи. Проводиться під час проведення індивідуальних занять та консультацій.

Комбінована форма контролю поєднує індивідуальний контроль з фронтальним і груповим. Використовується під час проведення лекційних та семінарських занять (поточний контроль), захисту індивідуальних завдань.

Самоконтроль проводиться студентами та дозволяє оцінити ступень оволодіння знаннями, перевірити правильність виконання вправ шляхом зворотних дій, оцінити практичне значення результатів проведених дослідів, виконаних вправ, завдань тощо.

Для здійснення індивідуального контролю використовуються тести поточного та підсумкового контролю успішності.