Тема 11. Філософія економіки

Філософія як спосіб адекватного відтворення соціумом у своїй свідомості та діяльності всієї сукупності відносин у сус­пільстві.

Філософське тлумачення економічних теорій. Філософія як методологічна основа економічного управління та господарю­вання. Людина -носій економічних відносин. Суб'єктна сут­ність економіки. Мотивація економічної діяльності як філо­софський феномен.

Ринок -необхідне середовище для вільного самовизна­чення людини. Основні моделі, суперечності та девіації пове­дінки людини в умовах ринку.

Економіка в системі суспільних відносин і комунікацій між людьми. Ринковий хаос і ринкова упорядкованість. Основні тенденції економічного структурогенезу.

Економіка в системі соціокультурних, ідеологічних, мо­рально-психологічних і релігійних відносин. Духовні компо­ненти економіки. Детермінація економічних відносин, економіч­ної поведінки формами індивідуально-суспільної свідомості. Економічний світогляд, його сутність, структура та роль в еко­номічному житті суспільства. Економічне мислення. Поняття економічної психології та економічної етики. «Економізм». Теорія культурної детермінації як засіб пояснення економічної поведінки суб'єкта. «Ното economicus».

Практична філософія підприємця. Підприємництво як еко­номічна форма реалізації людиною своєї сутності, як предмет­но-практична діяльність людини в ринковому просторі. Моти­вація підприємництва в сучасній ринковій економіці. Конку­ренція як форма вирішення суперечностей між людьми в про­цесі підприємницької діяльності. Менеджмент і маркетинг - специфічні форми підприємницької діяльності. Інтелектуальні, психологічні, соціокультурні та освітні ресурси підприєм­ництва.

Тема 12. Філософія історії

Поняття філософії історії. Історія суспільства та філософія історії. Онтологічні та гносеологічні аспекти філософії історії. Природа історії, її предмет, метод і значення. Створення нау­кової історії Геродотом.Характер греко-римської історіогра­фії: гуманізм, субстанціональність.

Вплив християнських ідей на філософське розуміння істо­ричного процесу. Середньовічна філософія історії. Поняття провіденціалізму. Історики Відродження. Картезіанська історіо­графія. Антикартезіанство: Дж. Віко, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм.

Романтизм: Й. Гердер, І. Кант та неокантіанська філософія історії. Ф. Шіллер, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель та нео­гегельянство. Марксистська філософія історії. Позитивістська історіографія. Наукова історія.

Людська природа й людська історія. Історичне уявлення. Доказ в історичній науці. Історія як відтворення минулого до­свіду. Історія та свобода.

Проблема побудови теоретичної моделі історичного про­цесу. Сучасні концепції історичного розвитку: доіндустріального, індустріального суспільства, постіндустріального сус­пільства та інформаційної цивілізації (Д. Белл); теорія п'яти стадій розвитку (У. Ростоу); теорія цивілізації А. Тойнбі та А. Тоффлера. X. Ортега-і-Гасет про маргінальність та долю в історії. Еволюціонізм та функціоналізм XX ст. Філософський зміст «теорії модернізації». Модернізм і постмодернізм як уні­версальні філософсько-естетичні ознаки станів історичного роз­витку суспільства.

Проблема варіантності суспільного розвитку. Історія: сво­бода чи необхідність? Вибір в історії. Феномен долі та інварі­антності ціннісних регулятивів. Критика історицизму КПоппером. Раціоналістична концепція «кінця історії» Ф. Фукуями. Історіософський хіліазм. К. Ясперс: сенс і мета історичного процесу. Історична творчість. Свобода та відповідальність в історії.