11 Які основні цілі зовнішньоекономічної політики держави?

- захист національних економічних інтересів;

- захист інтересів національного товаровиробника на зовнішніх ринках;

- вдосконалення структури зовнішньої торгівлі;

- національне державне регулювання, стимулювання експорту і контроль імпорту;

- протидія демпінгу з боку зарубіжних товаровиробників;

- раціональне використання транзитних можливостей країни;

-стимулювання розвитку виробництва, імпорт замінних товарів і технологій;

- посилення державного контролю і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів і суб'єктів господарювання.

12 Порівняйте два основних види зовнішньоекономічної політики (вільна торгівля, протекціонізм).

Термін «вільна торгівля» означає такі торгівельні відносини, в умовах яких будь-яка особа, група осіб або держава можуть вільно ввійти в ринкові відносини: купувати товари, продавати або обмінювати товари за вільними цінами, які автономно встановлюються контрагентами не залежно від тарифних і нетарифних бар'єрів окремого національного ринку

Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі. В економічній теорії одним із головних аргументів протекціонізму є критика теорії зовнішньої торгівлі з позицій захисту національного добробуту, що випливає безпосередньо з аналізу виграшів і втрат. У більшості країн світу проводиться державна політика культурного протекціонізму, спрямованого на захист національної мови, звичаїв, культурно-історичного надбання.

13 Яким чином держава зміцнює свої позиції на конкурентних ринках (товарів, послуг)?

14 Недобросовісна конкуренція та зростаючий імпорт.

Під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розуміється:

-здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

-здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;

здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Під зростаючим імпортом розуміється здійснення імпорту в обсягах або за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів.

15 Види і форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності

У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

- майнова відповідальність;

- кримінальна відповідальність.

16 Тарифне регулювання міжнародної торгівлі.

Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.

Митний тариф являє собою систематизований перелік митних ставок , які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

17 Функції мита

захисна – захист національного товаровиробника;

- фіскальна – джерело поповнення бюджету;

- регулююча – регулює обсяги, структуру, співвідношення між

експортом і імпортом країни.

18 Способи стягування мита.

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру пе вного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита.

19 Нетарифне регулювання міжнародної торгівлі. Навести приклади

Існують певні загальновизнані форми нетарифних обмежень, як, наприклад, квоти, антидемпінгові правила, субсидії, податки, пов'язані міжнародною торгівлею, ліцензії, митні правила й технічні вимоги.

20 Прямі та непрямі заходи нетарифного регулювання. Навести приклади.

Прямі заходи нетарифного регулювання полягають у встановленні державою кількісних обмежень при експорті та імпорті окремих категорій товарів.

Кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обороту, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту або імпорту.

Ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозвільний пакет документів, що видається державними органами на право експорту або імпорту товару в певних кількостях на певний проміжок часу.

Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеження, що ґрунтується на зобов’язанні одного з партнерів обмежити обсяг експорту

Непрямі методи опосередковано впливають на розвиток експортно-імпортних операцій.

-Технічно-нормативне регулювання – вимога дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів якості на імпортну продукцію, специфічного маркування й пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни.

-Додаткові митні формальності – вимоги надавати більш докладну інформацію, ніж та, яка міститься в митній декларації, вимоги щодо використання конкретних пунктів пропуску, шляхів переміщення окремих категорій товарів, видів транспорту і т. ін.

-Регулювання політики закупівель – установлення певних вимог щодо обмеження переліку країн-постачальниць та проведення тендера серед постачальників певних видів імпортованого товару за програмами, що фінансуються з державного бюджету (наприклад, лікарських засобів, медичного обладнання тощо).

-Регулювання обсягів виробництва – метод торгової політики держави, що законодав-

чо встановлює частку кінцевого продукту у внутрішньому товарообороті, яку має виготовити національний виробник (наприклад, обмеження посівів цукрового буряку).