- •Фінанси підприємств
- •Вареник Вікторія Миколаївна
- •Лекція 1. Основи фінансів підприємств
- •1.1. Поняття та види підприємств в Україні.
- •1.2. Сутність та функції фінансів підприємств.
- •1.3. Принципи організації фінансів підприємств
- •1.4. Групи фінансових відносин, які належать до фінансів підприємств.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •2.1. Сутність власних фінансових ресурсів підприємства.
- •2.2. Склад власних фінансових ресурсів підприємств.
- •2.3. Характеристика власних фінансових ресурсів підприємства.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •3.1. Сутність запозичених фінансових ресурсів підприємства.
- •3.2. Склад та характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •Склад запозичених фінансових ресурсів підприємств
- •3.3. Характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •4.1. Оцінка фінансового стану підприємств, її необхідність і значення.
- •4.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
- •Призначення основних компонентів фінансової звітності
- •4.3. Види фінансового аналізу.
- •5.1. Сутність фінансового контролю.
- •5.2. Види фінансового контролю підприємств.
- •5.3. Необхідність фінансового контролю на підприємствах.
- •6.1. Сутність грошового обороту та сфери застосування готівкових та безготівкових розрахунків.
- •6.2. Рахунки підприємств.
- •6.3. Види грошових розрахунків.
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків.
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків.
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків
- •Працюємо з готівкою (пам’ятка касиру)
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •Санкції за порушення у сфері обігу готівки
- •Оприбуткування готівки та касова книга філії
- •Ведення касової книги відокремленим підрозділом
- •Прибутковий касовий ордер
- •Заповнення прибуткового касового ордера
- •Видатковий касовий ордер
- •Порядок заповнення реквізитів видаткового касового ордера
- •8.1. Сутність безготівкової форми розрахунків.
- •8.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •Лекція 9. Грошові потоки підприємства
- •9.1. Сутність грошових потоків підприємства.
- •9.2. Структура грошових потоків підприємства.
- •Класифікація грошових потоків за видами звичайної діяльності підприємства
- •1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:
- •2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:
- •3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:
- •4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:
- •7. За безперервністю формування в розглянутому періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:
- •8. За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:
- •9.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства.
- •Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)
- •Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності
- •10.1. Сутність витрат підприємства.
- •1) Зовнішні - відноситься зміна:
- •2) Внутрішні - є зміна:
- •10.2. Види витрат підприємства.
- •10.3. Методи диференціації витрат.
- •Залежність видатків від зміни обсягів господарської діяльності
- •11.1. Визнання витрат
- •11.2. Собівартість: її склад та види.
- •11.3. Кошторис: сутність, цілі і методи складання.
- •12.1. Сутність та функції прибутку підприємства.
- •12.2. Фінансові результати діяльності підприємства
- •12.3. Звіт про фінансові результати підприємства.
- •Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
- •І. Фінансові результати
- •II. Сукупний дохід
- •III. Елементи операційних витрат
- •Іv. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •13.1. Сутність рентабельності підприємства.
- •13.2. Методи обчислення рентабельності.
- •13.3. Класифікація показників рентабельності.
- •14.1. Визначення основних засобів підприємства.
- •14.2. Склад і структура основних засобів підприємства. Класифікація основних засобів:
- •Класифікація основних засобів
- •14.3. Фінансове забезпечення ремонту основних виробничих засобів.
- •14.4. Інформаційне забезпечення основних засобів підприємства.
- •15.1. Сутність амортизації підприємства.
- •15.2. Види вартості основних засобів підприємства.
- •15.3. Методи нарахування амортизації. Методи амортизації
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки їх корисного використання (амортизації)
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •16.1. Визначення нематеріальних активів підприємства.
- •16.2. Оцінка нематеріальних активів підприємства.
- •16.3. Амортизація нематеріальних активів підприємства.
- •Строки нарахування амортизації нематеріальних активів
- •17.1. Сутність поточних фінансових потреб.
- •17.2. Визначення оборотних активів підприємств.
- •17.3. Структура оборотних активів підприємств.
- •17.4. Характеристика оборотних активів підприємств.
- •18.1. Сутність та структура виробничих запасів підприємств.
- •18.2. Оцінка вибуття виробничих запасів.
- •Оцінка запасів на дату балансу
- •19.1. Сутність та види дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.2. Оцінка дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.3. Методи розрахунку резерву сумнівних боргів.
- •20.1. Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів.
- •20.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •20.3. Види банківського кредиту та їхня характеристика.
- •Класифікація факторингових операцій
- •21.1. Порядок надання банківського кредиту
- •Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
- •Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту
- •22.1. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні.
- •22.2. Вплив непрямих податків на діяльність підприємств.
- •22.3. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
- •23.1. Сутність фінансової кризи на підприємствах.
- •23.2. Симптоми фінансової кризи.
- •23.3. Фактори, що спричиняють фінансову кризу на підприємствах.
- •Класифікація факторів, що обумовлюють появу та розгортання кризових явищ на підприємстві
- •24.1. Економічна сутність та порядок проведення фінансової санації.
- •24.2. Планування та фінансування санації підприємств.
- •24.3. Санаційний аудит.
- •24.4. Фінансові джерела санації підприємств.
- •25.1. Порядок оголошення підприємств банкрутом.
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •25.2. Задоволення претензій кредиторів.
- •25.3. Санація через реорганізацію (реструктуризацію).
- •25.4. Мирова угода.
- •25.5. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство.
- •Список використаних джерел
7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків
Прибуткові, видаткові касові ордери й видаткові відомості заповнюють чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну (3-х років). Усю готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (тобто в день одержання коштів) та в повній сумі оприбутковувати: відображати у касовій книзі за ітрибутковими касовими ордерами, у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК. Надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі за касовими ордерами і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства; кількість аркушів своїми підписами засвідчують керівник і головний бухгалтер;записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги, залишаються в касовій книзі, другі, що є відривною частиною, - є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі; за відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня - записи в касовій книзі в цей день можуть не проводитися.
ВИПРАВЛЕННЯ у касових ордерах та видаткових відомостях забороняються; у касовій книзі виправлення також, як правило, не допускають, однак, якщо вони зроблені, то повинні бути засвідчені підписами касира та головного бухгалтера (або особи, що його замішує).Ліміт каси підприємства визначають собі самостійно на підставі розрахунку, засвідченого підписом головного (старшого) бухгалтера та керівника.
Якщо на підприємстві ліміт каси не встановлено, то він вважається нульовим. Новостворені підприємства на перші три місяці роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків, потім його переглядають за фактичними показниками діяльності. Не встановлюють ліміт каси для банків та підприємців.
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Станом на 01.09.05 вона становить 10 тис гри.
Ці обмеження не поширюються на:
а) розрахунки з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) розрахунки за спожиту електроенергію;
г) використання коштів, виданих на відрядження;
ґ) розрахунки під час закупівлі сільськогосподарської продукції.
В касі забороняється зберігати готівку та інші цінності, що не належать даному підприємству. Спеціальних вимог до обладнання приміщення каси немає - керівник підприємства вирішує самостійно, як облаштувати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів.
Строки витрачання готівки:
- кошти, отримані на оплату праці, для виплати пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можна зберігати в касі понад установлений ліміт протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки;
- кошти, отримані на інші виплати, потрібно видати працівникам у той самий день або повернути в банк не пізніше наступного робочого дня, також їх дозволено залишати в касі у межах ліміту.
Якщо на підприємстві працює кілька касирів, то перед початком робочого дня старший касир видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей; а в кінці робочого дня вони зобов'язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру. При зарахуванні на роботу касира - керівник підприємства укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність. На підприємствах, штатний розпис яких не передбачає посади касира, виконувати його обов'язки може бухгалтер чи інший працівник згідно з письмовим розпорядженням керівника; з цим працівником також укладають договір про повну матеріальну відповідальність.
Правове регулювання готівкового грошового обігу
Національний банк України як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики й показників економічного і соціального розвитку України.
Рух основної маси готівки через каси банку складається, з одного боку, з видач готівкових коштів суб'єктам господарювання для виплати заробітної плати, дивідендів, оплати сільськогосподарських продуктів, закуплених у населення, розрахунків по пенсіях, стипендіях, допомогах, забезпечення інших господарських потреб, з другого — з надходжень грошової виручки від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, сплати податків, зборів і з інших джерел.
Оскільки через каси підприємств, установ і організацій проходить переважна маса готівкових коштів, правильна організація їх обороту має важливе значення, безпосередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей. Для регулювання сфери готівково-грошового обігу Національний банк України використовує ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ).
Відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні усі суб'єкти розрахункових відносин, які мають рахунки в установах банків, зобов'язані зберігати свої кошти на цих рахунках.
Наприкінці кожного дня підприємства, організації та установи можуть залишати в своїх касах готівку лише в межах ліміту. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється щорічно протягом першого кварталу. У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціативи банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа — заявки-розрахунку остання має бути розглянута банком, і за умови її обгрунтованості встановлений раніше ліміт каси переглядається.
Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття основного поточного рахунку з огляду на режим та специфіку роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів.
Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і в строки, встановлені установою банку для зарахування їх на рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, то вся наявна готівка його в касі наприкінці дня має бути здана до банку.
Для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати її до банку або на пошту щоденно наприкінці робочого дня, ліміт залишку готівки в касі встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи вранці наступного дня. Для виробничих підприємств, а також для організацій і установ, які не мають постійної грошової виручки і одержують готівку в банку, ліміти залишку каси встановлюються в межах середньоденного витрачання готівки, крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, стипендії, премії.
Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки (далі — колективні сільськогосподарські підприємства) самостійно визначають обсяги готівки, що постійно знаходиться в їх касах, як це передбачено ст. 17 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» з відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків. Готівка понад визначені обсяги має здаватися ними до банків і вільно одержуватися у касах банків на цілі, зазначені у чеку.
Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються суто виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, а також фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності.
Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних у містах рад мають право зберігати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана у банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, коштів на відрядження, дивідендів; колективні сільськогосподарські підприємства, підриємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад — протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Після закінчення цього строку суми готівки, не використані за призначенням, мають бути повернуті до банку не пізніше наступного робочого дня.
Для встановлення лімітів залишків готівки в касах установи банків одержують заявку-розрахунок від підприємств, організацій і установ встановленої форми. Поряд з лімітом залишку готівки в касі підприємством плануються і банком затверджуються порядок та строки здавання виручки до банку.
Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватись ними для забезпечення господарських потреб (за винятком випадків, коли вони мають заборгованість, за наявності якої виплати, пов'язані з оплатою праці, здійснюються виключно за рахунок коштів, одержаних в установах банків). Виручка підприємств та індивідуальних підприємців, які не мають податкової заборгованості, може використовуватися ними і на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій.
Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Особи, які одержали готівку під звіт, зобов'язані подати звіт Про витрачені суми до бухгалтерії. Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернута до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту — протягом 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного робочого дня після видачі її під звіт. Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань, то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.
Організація касових операцій на підприємстві регламентується розділом 2 Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Касові операції оформляються документами, типові форми яких затверджено наказом Міністерства статистики України за № 51 від 15 лютого 1996 р., і мають застосовуватися на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.
Прийом, зберігання і витрачання готівки підприємствами здійснюється через касу.
Касові операції на підприємстві проводить касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження готівки і за можливі втрати у зв'язку з неправильним збереженням цінностей. Касир — службова особа, яка безпосередньо виконує касові операції. Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний ознайомити його з Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні, після чого з касиром укладається договір на повну матеріальну відповідальність. Касир не має права передовіряти виконання своєї роботи будь-яким іншим особам.
Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковими касовими ордерами (ф. КО-1), підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Видача готівки проводиться за видатковими касовими ордерами (ф. КО-2) або за належно оформленими платіжними відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах є дозвільний напис керівника підприємства, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
Касові ордери до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.
Касир повинен видавати гроші тільки особі, зазначеній у видатковому ордері або документі, що його замінює. В окремих випадках можлива видача грошей за дорученням, оформленим у встановленому порядку.
Оплата праці, виплата допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, стипендій і премій здійснюється касиром за платіжними відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. Аналогічно може оформлятися також видача депонованих сум. Депонування коштів (лат. деропеге — відкладати, здавати на зберігання) — внесення грошових сум (наприклад, невиплаченої заробітної плати, допомоги, стипендії) на збереження до установи банку, де підприємство має рахунок.
Приймання та облік готівки підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні розрахунків з населенням проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Порядок реєстрації та застосування ЕККА визначається Державною податковою адміністрацією України.
Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма (КО-4) якої затверджена наказом Міністерства статистики України за № 51 від 15 лютого 1996 р.
Правила використання і ведення товарно-касової книги підприємствами та індивідуальними підприємцями, а також порядок здійснення контролю за дотриманням ними цих правил регламентується Порядком реєстрації та ведення товарно-касової книги при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим наказом Міністерства фінансів України і Міністерства статистики України за № 48/53 від 25 лютого 1997 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 123/1926 від 14 квітня 1997 р.
Касова книга — це книга встановленої форми, яка застосовується для обліку руху грошей у касі, в якій фіксуються операції з готівкою.
Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства.
У разі, якщо підприємства — юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою і які розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, чи мають ці підрозділи самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів ці підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформляється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам.
Записи в касовій книзі ведуться у двох примірниках; другі примірники аркушів мають бути відривними, вони є звітом касира.
Контроль за правилами ведення касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.
Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане, ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівник підприємства зобов'язаний обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також під час доставки їх з установи банку та здачі до установи банку і несе за це відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Приміщення каси має бути ізольоване, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнуті зсередини. Доступ до приміщення каси особам, які не причетні до її роботи, забороняється.
Уся готівка і цінні папери на підприємствах зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать даному підприємству, забороняється.
Банки укладають з підприємствами договори на касове (розрахунково-касове) обслуговування.
Касове обслуговування банком підприємств включає два основних види операцій:
— переведення в готівку платіжних коштів шляхом списання коштів з розрахункового рахунка підприємства і видача йому відповідної суми готівкою;
— переведення готівки у безготівкові платіжні кошти — зарахування на рахунки коштів, одержаних від підприємства готівкою.
Установа банку забезпечує прийом готівки від підприємства і вчасне зарахування її на його рахунок. Банк за наявності ліцензії на здійснення інкасації організовує збір інкасаторами грошової виручки підприємства.
Видача готівки з установ банків здійснюється за грошовими чеками та іншими документами.
Грошовий чек — письмове розпорядження підприємства — власника рахунку установі банку, яка обслуговує його, видати готівкою певну суму грошей уповноваженим особам — касирам. Гроші видаються особі, яка зазначена в грошовому чеку, під її підпис на звороті чека. Крім інших реквізитів, у грошовому чеку клієнт зазначає, з якою метою він одержує готівку. Чек дійсний протягом 10 днів, не рахуючи дня його видачі. Ніякі виправлення у тексті чека неприпустимі, якщо вони є, то чек недійсний.
Готівка має забезпечувати поточні потреби банку в грошах для готівкових виплат — видачі грошей з рахунків, розміну грошей, надання позик у готівковьій грошовій формі, оплати видатків банку, виплати заробітної плати банківським службовцям тощог Банк повинен мати такий запас купюр і монет, щоб задовольнити вимоги клієнтів.
Для касової роботи в банку організовується спеціальне приміщення для збереження коштів — грошове сховище.
Касова робота комерційного банку передбачає: касове обслуговування клієнтів, перевезення грошових знаків, їх збереження, визначення платоспроможності грошових знаків, заміну пошкоджених і вилучення зношених банкнот тощо.
В установах банків безпосередня касова робота виконується відділом касових операцій, відділом грошового обігу, операційним відділом, підрозділом інкасації.
Касові приміщення в установах банку мають бути ізольовані і обладнані таким чином, щоб була виключена будь-яка можливість спостереження і вивчення сторонніми особами розташування грошових сховищ та приміщень касового вузла. Дя* перерахунку грошових купюр і монет каса банку має бути оснащена лічильно-грошовими і лічильно-підсумовуючими машинами, пресами для в'язання грошей тощо.
Важливою ділянкою касової роботи в установах банку є формування і пакування грошових білетів і монет. У всіх банках України застосовується єдиний порядок формування готівки. Кожні 100 листів грошових білетів одного номіналу формуються в корінці і обандеролюються. Бандеролі для пакування банкнот повинні мати такі реквізити: штамп з найменуванням установи банку, сума і кількість листків вкладення, номінал банкноти, дата упаковки, підпис та іменний штамп (код) касира, який проводив сортування і перерахування банкнот. На бандеролях зношених білетів, крім того, проставляються штампи «зношені» і найменування установи банку, яка відправляє ці пачки в Цен-ральне сховище при Національному банку України.
Придатна до обігу монета розфасовується касирами в пакети за номіналом. Пакети з монетою одного номіналу пакуються в стандартні мішки.
Кожного дня в установі банку підбиваються підсумки касової роботи. Після звірки касових оборотів з касовими журналами операційних працівників касири здають завідувачу каси сформовані в установленому порядку залишки грошей, які в них є, разом із касовими документами.
Ревізія грошових білетів, монет та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах установ банків, а також перевірка порядку їх зберігання проводяться: за розпорядженням керівника установи банку не рідше одного разу на півріччя, та щорічно за станом на,1 січня нового року, а також при зміні керівника, головного бухгалтера або завідувача каси; за тимчасової зміни службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей.
Видача готівки підприємствам (організаціям, установам) має забезпечуватися установами банків насамперед за рахунок поточних надходжень грошей до каси банку. Якщо поточних над~ ходжень недостатньо для покриття видатків, установи банків звертаються до територіальних управлінь Національного банку України за підкріпленням операційної каси.
Установи комерційних банків укладають з територіальними управліннями Національного банку України договір про здійснення касового обслуговування банку. Головним предметом цього договору є регламентація порядку підкріплення операційної каси установи банку, здачі готівки операційної каси установи банку до оборотної каси управління Національного банку України та оплата послуг касового обслуговування.
Установи Національного банку України при підкріпленні комерційних банків встановлюють плату за касове обслуговування відповідно до тарифів банківських послуг, затверджених постановою Правління Національного банку України за № 381 від 17 листопада 1997 р, «Про внесення змін і доповнень до постанови Правління Національного банку України за № 147 від 12 травня 1997 р. «Про затвердження Переліку і Тарифів банківських послуг, що надаються установами та регіональними управліннями Національного банку України за операціями (послугами), пов'язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспонден-тів, Національного банку України».
Національний банк України витрати на касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин і видачу готівки комерційним банкам для виплати пенсій через підприємства зв'язку передбачає у власному кошторисі витрат на відповідний рік централізовано. Установи Національного банку України у зв'язку з цим такі операції здійснюють безкоштовно.
Плата з комерційних банків, що здають в установи Національного банку надлишки кас, зношені банкноти і банкноти, що вилучаються з обігу, не стягується. Комерційні банки також не стягують плати за приймання готівки від клієнтів.
У разі постійного здавання комерційними банками надлишків готівки (банки, які мають сальдо операцій з вилученням готівки з обігу) Національний банк в межах зданих сум видає підкріплення готівкою комерційним банкам безкоштовно.
Підкріплення комерційних банків розмінною монетою незалежно від сум здійснюється безкоштовно.
Обмін зношених, пошкоджених банкнот та монет на платіжні проводиться банками безкоштовно.
Підкріплення операційних кас установ банків і здача надлишків готівки проводяться з одночасним відображенням цих операцій (списанням і зарахуванням коштів) на кореспондентських рахунках. При касовому підкріпленні установа банку надсилає до операційного відділу відповідного управління Національного банку України платіжне доручення для сплати готівки з кореспондентського рахунку.