- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •5. Цивільне судочинство і його стадії
- •6. Наука цивільного процесуального права
- •Лекція 2. Принципи цивільного процесу
- •1. Поняття принципів та їх значення
- •2. Загальні принципи цивільного процесуального права
- •3. Міжгалузеві цивільно-процесуальні принципи
- •4. Галузеві принципи
- •Лекція 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Лекція 4. Сторони у цивільному процесі.
- •1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •2. Процесуальна співучасть
- •3. Заміна неналежної сторони
- •4. Процесуальне правонаступництво
- •Лекція 5. Треті особи у цивільному процесі.
- •1. Поняття і види третіх осіб.
- •2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Лекция 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •3.Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Лекція 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Лекція 8. Представництво у цивільному процесі
- •1. Поняття та значення процесуального представництва
- •2. Види процесуального представництва
- •3. Повноваження процесуального представника
- •Лекція 9. Цивільні процесуальні строки
- •1. Поняття, значення і види процесуальних строків.
- •2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Лекція 10. Підвідомчість цивільних справ. Підсудність цивільних справ. Підвідомчість цивільних справ.
- •1. Поняття і виді підвідомчості
- •2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
- •Підсудність цивільних справ.
- •1. Поняття і види підсудності.
- •2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Лекція 11. Витрати по провадження цивільної справи
- •2. Судовий збір
- •3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді
- •4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Лекція 12. Санкції цивільного процесуального права
- •1.Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права.
- •2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •3. Заходи процесуального примусу
- •4. Відшкодування майнових збитків
- •Лекція 13.Докази і доказування у цивільному процесі
- •1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі.
- •2. Поняття і види доказів
- •3. Доказування
- •4. Засоби доказування
- •1. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників
- •2. Показання свідків
- •3. Письмові докази
- •4. Речові докази
- •5. Висновки експертів
- •6. Забезпечення доказів
- •Методичне видання
5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
Цивільна процесуальна правосуб'єктність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, підприємств, установ, організацій, а також окремих громадян, які захищають права інших осіб (ст. 45 ЦПК України), не має спеціальної назви, що і зумовлює неоднозначність її визначення у законодавстві, судовій практиці і теорії цивільного процесу. Статті 3, 45 визначають цих осіб як суб'єктів захисту прав інших осіб.
У судовій практиці вони називаються позивачами, захисниками, юрисконсультами, адвокатами профспілок, судовими представниками, експертами. У науці цивільного процесу суб'єкти захисту прав інших осіб визначаються: при порушенні справи — позивачами, сторонами у процесуальному розумінні, процесуальними позивачами, заявниками і скаржниками у процесуальному розумінні, представниками сторін і третіх осіб; при вступі у справу для подання висновку — компетентними органами, третіми особами, судовими представниками, експертами.
Суб'єкти захисту прав інших осіб не є позивачами, оскільки у них інше завдання і мета участі, характер юридичної заінтересованості у справі, дія законної сили судового рішення. Визначення їх сторонами у процесуальному розумінні, компетентними органами, третіми особами не тільки не відображає їхньої функціональної діяльності у цивільному процесі, але ще більше підкреслює невизначеність їхнього процесуального становища.
Поняття «державний орган — заявник, заявник у процесуальному розумінні, заявник позову» визначає відповідно діяльність або лише органу держави, або лише в позовному провадженні, не розрізняє їх участь у процесі для захисту своїх суб'єктивних прав і участь для захисту прав інших осіб, і державних і громадських інтересів.
Неправильним є ототожнення процесуального становища суб’єктів захисту прав інших осіб з представництвом сторін і третіх осіб. Як встановлено ч. 2 ст. 237 ЦК України, не є представником особа, яка діє в чужих інтересах, але від власного імені. Цивільний процесуальний представник — уповноважений особи, яка бере участь у справі, який від її імені і в її інтересах виконує процесуальні дії, залежить від її волі і не може діяти проти її інтересів. Діяльність органів держави, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій має іншу спрямованість. Вони виступають від свого імені, від їх імені (а не від імені члена профспілки) діють уповноважені, які в цивільному процесі є представниками органу держави, органу місцевого самоврядування, профспілок тощо, але не сторони і треті особи.
Цивільна процесуальна правосуб'єктність органів держави та органів місцевого самоврядування, Бюро технічної інвентаризації, органів опіки та піклування, інших суб'єктів захисту прав інших осіб, які беруть участь у справі для подання висновку, істотно відрізняється від цивільної процесуальної правосуб'єктності експерта. Експерт — незаінтересована особа, яка подає висновок щодо фактів справи. Суб'єкт захисту інших осіб подає висновок по фактах і праву спірної справи, має в ній юридичний інтерес, що визначається компетенцією, яку він виконує в державному управлінні.
Визначення процесуальної правосуб'єктності органів держави, органів місцевого самоврядування, профспілок, підприємств, установ; організацій і окремих громадян, які захищають права інших осіб, за допомогою використання назви окремих осіб, які беруть участь у справі, відображає (навіть не у всіх випадках) тільки зовнішню їх ознаку, а не суть участі у процесі. Оскільки вони виконують функцію захисту прав інших осіб, то їх можна назвати суб'єктами захисту прав інших осіб. Але такими суб'єктами є також представники сторін й інших осіб, які беруть участь у справі, прокурор. Тому, щоб підкреслити процесуальну відмінність, яка існує між ними, можна назвати їх функціонерами. Ця назва свідчить, що їх участь у справі спрямована на виконання ними компетенції, яка визначається їх функціями у державному і громадському житті. Вказана назва можлива для визначення їхньої участі у справах усіх видів провадження і відображає те, що їх діяльність має важливу соціальну спрямованість.