Практичне заняття №26 (2 год.) Публічний виступ, його жанри

Питання:

1. Публічний виступ. Підготовка до виступу: стадії підготовки, джерела підготовки.

2. Конспект, види конспектів. План виступу, тези.

3. Композиція виступу. Вимоги до оратора, його мовлення.

4. Жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція, огляд, бесіда, диспут.

5. Пряма мова, цитата, епіграф. Розділові знаки при них.

Завдання:

1.Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Назвати і схарактеризувати стадії підготовки до виступу.

3.Дати визначення конспекту. Схарактеризувати техніку конспектування. Назвати види конспектів, пояснити їх особливість.

4.Пояснити призначення планів і тез доповідей.

5.Подати розгорнуту характеристику структури (композиції) виступу (зачин, виклад, кінцівка). Схарактеризувати дедуктивний та індуктивний методи викладу матеріалу під час виступу. Якому методу надається перевага, чому?

6.Назвати і схарактеризувати вимоги до поведінки оратора (природність, доброзичливість, зосередженість тощо). Сформулювати вимоги, які, як на вашу думку, висуваються до мовлення справжнього оратора.

7. Пояснити висловлювання К.Станіславського: „На слухача впливають не тільки думки, уявлення, образи, пов’язані з проказуваними словами, а й звукове забарвлення слів – інтонація й красномовне мовчання, яке договорює недоказане словами. Інтонація й пауза самі по собі, без слів, мають силу емоційного впливу на слухачів ”.

8. Пригадати яку-небудь промову (виступ) політичного діяча (по телевізору, радіо). Назвати позитивні й негативні елементи у виступі промовця. Сказати, що особисто ви вкладаєте в поняття „мистецтво публічного виступу ”.

9. Схарактеризувати поради Д. Карнегі (див.:11). Запропонувати свої зміни і доповнення до порад Д.Карнегі.

10.Назвати види доповідей, охарактеризувати їх. Підготувати доповідь на тему: „ Якщо ви оберете мене президентом, то я …”.

11. Дати визначення промови. Назвати види промов, їх найважливіші особливості.

12. Підготувати агітаційну промову на підтримку однієї з партій, що балотується у Верховну Раду України, або на підтримку одного з кандидатів у Президенти України. Оголосити її.

13. Дати розгорнуту характеристику лекції. Підготувати фрагмент лекції на будь-яку тему за фахом (на 10 хвилин).

14. Схарактеризувати бесіду і диспут. Сказати, що відмінного між ними. Скласти план бесіди або диспуту на будь-яку тему (суспільно-політичну, педагогічну, медичну тощо).

15. Переписати речення, пояснити розділові знаки при прямій мові.

1.І тихо-тихесенько я промовляла:„Сон літньої ночі! Мені тебе жаль! ” (Л.Українка). 2. „ Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне ”. (Л.Українка). 3. „Чого зажурився, мій любий козак?” – питає дівчина вродлива (Л.Українка). 4. –Добридень, Жане! – привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович. – Що снилось? (М.Коцюбинський). 5. „Ач, привітався, ледь підняв бриля, – скипів Аркадій Петрович. – Що я їм тепер! Я вже їм не потрібний …”. (М.Коцюбинський).

16. Переписати текст, поставити розділові знаки при прямій мові і пояснити їх уживання. Пояснити всі орфограми і пунктограми.

Квітень

Якщо березень весну, неначе наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з'являються перші весняні квіточки. Обіч осель прокльовуються тендітними списами півники. Ці справжні рицарі найпершими оповіщають, що весна оселилася біля хати. Незважаючи на частенькі моро­зи, вони мужньо переносять випробовування своєї долі. Від того й казали: З'явилися біля оселі півники — весна присіла на призьбі.

Четвертий місяць року, як ви пам'ятаєте, у давнину на Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з'явилося сучасне означення „ квітень ”. Але найак­тивніше почала вживатися ця назва лише на початку минулого століття.

З приходом квітня побільшується турбот у хліборобів. Там, де земля підсохла, зокрема на пагорбах, вже почали ви­сівати ранні ярові. До таких в першу чергу належить ячмінь. Ця невибаглива до природних умов рослина вимагає ранніх строків сівби. Це підтверджує мудре народне прислів'я: Кидай мене у болото — буду як золото, топчи мене у грязь — будеш як князь.

У квітні починали виводити на пасовиська і свійських тва­рин. У кожному селі були свої звичаї першого вигону корів на пашу. З дитинства мені запам'ятався наш поліський обряд, який певною мірою характерний для всього лісового ареалу Житомирщини.

Переважно з квітнем пов'язане одне з найбільших християнських свят — Великдень, або Паска (остання назва похо­дить від обрядового печива — паски, яку спеціально випікають до цього дня).

Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов'язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка — „лелечник”. Ви, напевне, здогадалися: мова йде про найшановнішу в нашого народу птицю — леле­ку, яка, долаючи далекі відстані , приносить на своїх крилах теплу весну. Недарма кажуть: Прилетів лелека — весну приніс здалека чи Перелетів я Десну — приніс вам весну (А.Матвієнко).

У результаті вивчення теми студенти повинні знати: жанри публічних виступів, їх структурні й організаційні особливості; правила вживання розділових знаків при прямій мові, цитатах, епіграфах; студенти повинні вміти: грамотно будувати публічні виступи, виголошувати їх із дотриманням норм усного мовлення; правильно вживати розділові знаки при прямій мові, цитатах, епіграфах.

Література.Основна:6,с.186-188,195-202,268-269;9,с.313-25;12,с.245-280; див.: тема 8; 18; 19.

Додаткова: 13,с.235-242.