Семінарське заняття 59

Тема 30. Злочини проти громадського порядку та моральності

Питання для усного опитування та дискусії

30.1. Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.

30.2. Аналіз складу злочину “Групове порушення громадського порядку” – ст.293 Кримінального кодексу України.

30.3. Масові заворушення – ст.294 Кримінального кодексу України.

30.4. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадській безпеці – ст.295 Кримінального кодексу України.

30.5. Кримінально-правова характеристика складу злочину, передбаченого ст. 296 Кримінального кодексу України “Хуліганство”.

Аудиторна письмова робота

Вирішення студентами задач з теми заняття.

Задача №1. Озброївшись відрізком металевої труби, п’яний Молчанов уночі бігав по під’їздах багатоквартирного будинку, стукав ногами і руками в двері багатьох квартир, бив трубою дверне скло на сходових майданчиках. На зауваження мешканців відповідав нецензурною лайкою, погрожував розправою. Дайте кримінально-правову оцінку діям Молчанова.

Задача №2. Антонов, Баланов та Вітас біля будинку Верховної Ради України під час роботи народних депутатів у сесійній залі організували мітинг. Його учасники заблокували рух транспорту та вимагали виконання їх вимог і погрожували зняти блокування руху транспорту до тих пір, поки їх вимоги не будуть виконані. У зв’язку з цим працівники міліції мали намір звільнити проїжджу частину вулиці. Організатори мітингу почали закликати учасників мітингу не виконувати вимоги працівників міліції, бо таким чином не буде забезпечено виконання вимог, які вони висунули до парламенту. Дайте кримінально-правову оцінку діям організаторів мітингу.

Задача №3. Водії трамвайного депо Паров і Сичов посперечалися з керівництвом депо з приводу заборгованості по заробітній платі. Враховуючи відмову адміністрації сплатити борг, Паров і Сичов не погодилися приступити до роботи, перекрили трамваями, на яких працювали, виїзд із депо і підбурили інших працівників депо наслідувати їх приклад. Більше 20 осіб приєдналися до них. Разом вони вимагали виплати зарплати, погрожували розігнати все керівництво. На вимоги головного інженера депо звільнити проїзд, Паров, Сичов і Турів демонтували колію на виїзді з депо і тим самим виключили можливість виїзду інших трамваїв на лінію. Тільки через три години після втручання керівництва адміністрації району протиправні дії було припинено, а роботу транспортного підприємства – відновлено. Дайте кримінально-правову оцінку і обґрунтуйте кваліфікацію вчинених дій.

Задача №4. Вживаючи ввечері в кафе разом зі своїми знайомими алкогольні напої, Саленко заперечив проти бажання Волощука, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння, сісти за їхній столик. Волощук почав з’ясовувати у Саленка причини заперечення. У ході конфлікту, який тривав близько 2 хвилин, Саленко ударив Волощука у груди, від чого той упав, ударився головою об бетонну підлогу й помер. Вирішіть питання про відповідальність Саленко.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: громадський порядок; моральність; групове порушення громадського порядку; масові заворушення; дії, що загрожують громадському порядку; хуліганство; особлива зухвалість; винятковий цинізм.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Громадський порядок – це сукупність суспільних відносин, що створюються для забезпечення охорони громадського спокою, громадської моральності як умови суспільного життя людей.

На громадський порядок посягають діяння, передбачені статтями 293-296 КК України.

Громадська моральність – це суспільні відносини, які утворюються на засадах загальнолюдських цінностей (добра, істини, справедливості) і вимагають від особи певної поведінки та забороняють поведінку, що не є відповідною до цих цінностей.

У житті суспільства громадська моральність є найголовнішим регулятором поведінки людей, вона є підґрунтям права і законодавства. Громадська моральність є об’єктом злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України.

Об'єктивна і суб'єктивна сторони злочинів, відповідальність за які передбачають статті Розділу XII, дуже різноманітні і характеризуються як дією, так і бездіяльністю, вчинюються як умисно, так і необережно.

Організація масових заворушень – це діяльність, спрямована на підшукування і підготовку осіб для участі в масових заворушеннях, а також керівництво такими діями, що направлені на збудження у людей негативного ставлення до законної влади та існуючого в державі правопорядку і громадської безпеки та на підбурювання натовпу для вчинення насильства над правослухняними громадянами, погромів, підпалів, знищення майна, озброєного опору представникам влади, захоплення будівель або споруд, насильницького виселення громадян.

Активна участь у масових заворушеннях – це безпосередня участь осіб в насильстві над іншими громадянами, в погромах, підпалах, озброєному опорі представникам влади.

Вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; діє тривалий час і вперто не припиняється; пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо.

Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, що супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знахо­дяться в безпорадному стані.

Опір представникові влади виражається в активній протидії представникові влади чи представникові громадськості, які виконують свій службовий або громадський обов'язок щодо охорони громадського порядку, або громадянинові, який присікає хуліганські дії.