Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; державні символи; представник влади; працівник правоохоронного органу; державний виконавець; член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; військовослужбовець; посягання на життя; службова особа; громадянин, який виконує громадський обов’язок; викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; спеціальні технічні засоби; самоправство.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Родовим об’єктом цих злочинів є відносини між органами управління - з одного боку, і громадянами - з другого, які виникають у зв’язку із здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій в межах взаємних прав та обов’язків і забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян при реалізації державного будівництва. Безпосереднім об’єктом - можуть бути відносини, що забезпечують: авторитет суспільного і державного ладу України, нормальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, службових осіб та представників громадськості, дійсність і збереженість документів, штампів, печаток, інформації та носіїв інформації автоматизованих систем тощо.

Деякі із злочинів цієї категорії посягають також на особу представника влади або громадськості чи працівника правоохоронного органу, на їх життя, здоров’я, гідність, власність або на інші відносини, що охороняються законом.

З об’єктивної сторони значна кількість злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян вчинюються шляхом активних дій (ст. 338 КК, ст. 341 КК; ст. 356 КК та ін.). Деякі із розглядуваних злочинів (ч.ч. 2 і 3 ст. 345 КК, ч.ч. 2 і 3 ст. 346 КК, ч.ч. 2 і 3 ст. 350 КК, ст.ст. 347, 348, 351, 352, 354, 360 КК) можуть вчинюватися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Більшість злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян - злочини з формальними складами, тобто сформульовані таким чином, що вважаються закінченими з моменту вчинення дії чи невиконання певних вимог (бездіяльності). До них віднесені злочини, передбачені ст.ст. 338, 339, 341 КК, ч.ч. 1 і 2 ст. 342 КК, ст.ст. 344, 349 КК, ч. 1 ст. 350 КК, ст.ст. 351, 353, 354 КК, ст.ст. 1 і 3 ст. 357 КК, ст. 358 КК та ч. 1 ст. 359 КК.

Момент закінчення деяких із розглядуваних злочинів пов’яза­ний з настанням суспільно небезпечних наслідків (наприклад, ч.ч. 2 і 3 ст. 345).

Ряд юридичних складів злочинів сформульовано законодавцем як формально-матеріальні, тобто такі, що вважаються закінченими як тоді, коли їх вчиненням заподіяні злочинні наслідки, так і тоді, коли такі наслідки не настали. До них належать, наприклад, кваліфіковані склади злочинів, передбачених ч. 3 ст. 342 КК, ч. 2 ст. 343 КК, ч. 2 ст. 346 КК.

Суб’єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризується, як правило, умисною формою вини. У більшості випадків умисел прямий. Декілька злочинів можуть характеризуватися складною формою вини. До них належать: кваліфіковані склади злочинів, передбачених частинами другими статей 343, 347, 352, 357, 359 КК, ч.3 ст. 355 КК та злочин, передбачений ст. 356 КК.

Необхідною ознакою окремих складів розглядуваних злочинів є мета їх вчинення. Так, захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341 КК) визнається злочином, якщо воно вчинене з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій. Більшість злочинів, що посягають на суспільні відносини, які забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян організацій, службових осіб та представників громадськості, вчинюються у зв’язку з виконанням потерпілими своїх службових чи громадських обов’язків, а мотивом викрадення, привлас­нення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК) є корисливість або інші особисті інтереси.

Суб’єктом злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян можуть бути, як правило, приватні особи, які досягли на момент вчинення злочину 16-ти років. Кримінальна відповідальність настає з 14-ти років за злочини, передбачені ст. 348 КК, ст. 349 КК, ст. ст. 345, 346, 350 КК, ч. 2 ст. 347 КК, ч. 2 ст. 352 КК.