49. Зміни в держ.Ладі у. З початку 20ст. До 1917р.

Не дивлячись на поразку у революції царизм був вже не той, не мав тієї сили. Царизм був змушений пристосовуватись до нової епохи. Революція змусила миколу 2 піти на суттєві зміни абсолютної влади і створення конституційної монархії. Під впливом капіталізму царизм був змушений провести ряд змін в держ. Апараті: кінець 19 ст поч. 20 микола 2 має необмежену владу. створювалась держ дума, як 1 парламент. Скликання 1 думи мало дуже велике значення, в 1 думі укр. Делегація мала 63 мандати, 1 дума була розпущена. 2 дума була суто демократичною, українська делегація мала 102 місця, 2 дума була також розігнана. 3 дума обиралась за законом, який позбавив багатьох виборчих прав. 3 дума мала 111 місць.

51.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпатті (1900-1917 рр.)

На початку XX ст. Україна була поділена між двома імперіями російською, до якої входили землі на схід від Збруча (Східна Україна), та Австро-Угорською, до якої відійшли Галичина, Буковина Закарпаття (Західна Україна). У Росії проживало понад 20млн українців, у Галичині — 3 млн., у Закарпатті — 0,5 млн., а в Буковині -300 тис. Україна вступила в стадію монополістичного роз­витку. Тут швидкими темпами розвивається промисловість і сільське господарство, високою була концентрація виробництва, спостерігається інтенсивне проникнення іноземного капіталу, спеціалізація промислових районів. Та водночас у економіці України важливу роль продовжують відігравати докапіталістичні відносини.Початок XX ст. характеризувався також невпинним зростанням виступів робітничого класу, селянства, демократичного студентства, пожвавленням ліберального та національно-визвольного руху. Посилилася активність політичних сил, зросла тенденція до їхнього згуртування, розгорнувся процес самовизначення політичних осередків. Утворюються політичні партії: РУП (Революційна українська партія), НУП (Народна українська партія), УСП (Українська соціалістична партія), УСДП (Українська соціал-демократична партія), УДП (Українська демократична партія) та ін.У1905 р. розпочалася революція, що охопила всю Російську імперію, і Україну також. Результатом класової та політичної боротьби пролетаріату було створення Рад робітничих депутатів, які стали одночасно й органами повстання, й органами революційної влади на місцях. Перші Ради в Україні виникли в жовтні 1905 р. у Катерино­славі та Києві, в листопаді - у Луганську, Горлівці, Алчевську, Одесі, у грудні - в Маріуполі. Утворювалися Ради обранням Депутатів. Більшість із них мали свої виконавчі органи - виконкоми. Ради приймали постанови, розпорядження та накази, якими встановлювалися свобода слова та зборів, 8-годинний робочий день тощо.Під час революції дещо поліпшилося економічне становище робітничого класу, розширилися особисті та поземельні права селян, дещо послабився тиск на демократично налаштовану інтелігенцію. Та революція 1905-1907 рр. закінчилася поразкою, після чого розпочалися репресії проти її учасників.

способу виробництва.

27. Правове становище України під протекторатом російського царя. Березневі статті 1654р. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654р. 18 січня 1654р Хмельницький скликав раду козацької старшини в м.Переяславі, де було ухвалено остаточне рішення про зверхність Московського царя. Договір потрібно було зміцнити присягою. В 1654р мала відбутися присяга. Московські посли категорично відмовилися брати у цьому участь. Побоюючись втрати підтримки московського царя, враховувалося запевнення, що цар буде гарантувати права і привілеї. До 117 міст було направлено московських чиновників. Українська старшина хотіла, щоб договір був закріплений письмово. З цією метою було проведено 2 нарадив Чигирині і Корсуні, результатами були проект договору і петиції (звернення гетьманської укр. держави до рос. царя). Було підготовлено 23 статті (затверджено 11). Було прийнято проект нового договору. Зміст: непорушність прав і вольностей укр народу, невтручання царських представників: гетьмана і суддів, а не того кого скаже Москва, вільними голосами, а потім про це сповістити царя. Україна мала право мати свої збройні сили, вести дипломатичні переговори з іншими країнами, не питаючи Москви. Майже всі резолюції були прийняті царем. Цар не мав права дипломатичних відносин з Туреччиною і Польщею. Окремо від цих статей було видано окрему грамоту про права і привілеї укр. старшини і шляхти. Таким чином, були підтверджені права і вольності Війська Запорізького, встановлено кількісний склад збройних сил України, підтверджено право Війська Запорізького обирати гетьмана, спадкувати козацькі маєтки і права козаків їх вдовами і дітьми. Було затверджено перші з 23 статті. 27 березня 1654р козацькі посли одержали цей документ. Ним було оформлено входження України до складу Росії. Цей договір – це значна подія в історії укр. і рос народу. Національно-державні інтереси були надто різними.