- •37.Суспільний і державний устрій після ліквідації Української державності (перша пол..19 ст.)
- •39.Територія,суспільний лад і державний устрій в західноукр. Землях
- •40.Судова система і право в західноукр. Землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •61. Україна і утв. Срср...
- •62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)
- •63. Основні риси права. Кодифікація законодавства усрр (20 –ті рр.).
- •64. Конституція урср 1937 р.
- •65.Розвиток галузей рад. Права на Укр. На основі загальносоюхних закон. Актів. Віднесення крим. Закон……
- •83. Ліквідація срср. Політичне і правове значення Біловезької зустрічі керівників України, Росії, Білорусії.
- •84. Державне будівництво у.На сучасному етапі
- •85. Підготовка та прийняття Конституції у.
- •47 Революція 1905-1907рр
- •48 Сусп лад Укр з початку хх ст. До 1917р.
- •49. Зміни в держ.Ладі у. З початку 20ст. До 1917р.
- •51.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпатті (1900-1917 рр.)
83. Ліквідація срср. Політичне і правове значення Біловезької зустрічі керівників України, Росії, Білорусії.
Причини розпаду:а) політичні: -неможливість і небажання Москви подолати пев. унітарний х-р попередньої федерації, що являє собою СРСР; -небажання переглядати союз. договір 1922р.(неодноразово республіки пропонували переглянути договір, - зберегти союз, але не такий як був, бо він вже знежився) -монополізм партійно-бюрократичних структур (все вирішувала партія — КПРС) -втрата КПРС своєї ф-ції як ядра політ.системи (зжила себе і рухалась до кризи) б) економічні: -повна втрата республіками свого ек-го суверенітету в) духовні: -не було сприятливих умов для розвитку нац. мов, культури, збереження звичаїв, вивч.історії рідної землі. г) національні: -зростання нац.свідомості народів; -незадоволення на місцях нац-ю політикою. 5 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла .звернення "До парламентаріїв і народів світу", в якому ^наголошувалося, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим. За-1 являлося, що Україна будує демократичну, правову державу, першочерговою метою якої є забезпечення прав і свобод людини. Підтверджувалися положення Декларації прав національностей України від Iі листопада 1991 року щодо гарантування усім народам і громадянам республіки рівних політичних, громадських, економічних, соціальних та культурних прав. Проголошувався перехід до ринкової економіки, визнавалася рівноправність усіх форм «власності. Висловлювалася готовність до активізації міжнародного співробітництва на засадах рівноправності, суверенності, невтручання у внутрішні справи один одноГо, визнання територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів. Неподільною і недоторканою Україна оголосила і власну територію, водночас не маючи територіальних претензій будь-якої держави. Задекларовано було ' 'також без'ядерний статус республіки, оборонний характер щ військової доктрини, формування Збройних сил на засадах мінімальної достатності. 7—8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі біля Мінська лідери України (Л. Кравчук), Росії (Б. Єльцин), Бєларусі (С. Шушкевич) констатували розпад СРСР і підписали угоду про створення Співдружності незалежних держав (СНД). 21 грудня 1991 року в Алма-Аті до цієї угоди приєдналися ще 8 незалежних держав колишнього СРСР. У прийнятій Декларації зафіксовано, що з утворенням Співдружності СРСР припиняє своє існування. Причому СНД не є ні державою, ні наддержавним утворенням. Для координації діяльності у сферах спільних інтересів було утворено Раду глав держав та Раду глав урядів. Засновники СНД визначили, що кожна з республік є незалежною у своїй внутрішній і зовнішній політиці державою. Україна вступила в новий етап своєї історії.