84. Державне будівництво у.На сучасному етапі

Політика перебудови потребувала реформування держав­ного апарату як в центрі, так і на місцях.

В березні 1990 року в СРСР було запроваджено інсти­тут президентства, що підтвердило наміри М. Горбачова втілити в практику державного будівництва теорію розпо­ділу влад. У грудні 1990 року Раду Міністрів СРСР було перейменовано в Кабінет Міністрів СРСР, який чітко виз­начався як виконавчо-розпорядчий орган, що підпорядко­вувався Президенту СРСР.

Реформування союзних органів влади і управління при­вело до відповідних змін у союзних республіках.

А Вищі органи влади і управління УРСР. Вищим пред­ставницьким органом республіки залишалася Верховна Рада УРСР. Саме їй було відведено чільне місце у.прове­денні демократизації державного життя України.

У 1989—1991 роках Верховна Рада прийняла ряд за­конів, що змінювали і доповнювали Конституцію УРСР. Закон УРСР "Про зміни і доповнення Конституції (Ос­новного Закону) Української РСР" від 27 жовтняТ989 року визначав компетенцію Верховної Ради. Значно розширю­валися повноваження Голови Верховної Ради УРСР, який набував рангу найвищої посадової особи республіки. Склад Верховної Ради мав складатися з 450 депутатів (раніше — 650). Термін повноважень народних депутатів — 5 років. Уперше за багато років свого існування Верховна Рада почала працювати в парламентському режимі. Порядок її роботи визначався Тимчасовим регламентом, затвердже­ним 22 травня 1990 року. У парламенті вперше з'явилася опозиція в особі Народної Ради, до складу якої увійшло 125 депутатів.

Б Значною подією стало запровадження в Україні поста Президента УРСР. З цього приводу Верховна Рада УРСР прийняла 5 липня 1991 року такі закони: "Про заснуван­ня поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української /. РСР", "Про Президента Української РСР", "Про вибори Президента Української РСР". Вибори Президента Украї-ни призначалися на 1 грудня 1991 року. Таким чином

запровадження поста Президента УРСР було новим кро­ком по створенню в республіці державного апарату, побу­дованого на принципах розподілу влади. Законом від 21 травня 1991 року в Конституцію УРСР були внесені зміни і доповнення щодо структури органів вищої виконавчої влади республіки.

Рада Міністрів була перейменована в Кабінет Міністрів УРСР. Посада голови Ради Міністрів замінялася посадою прем' єр-міністра.

13 травня 1991 року був прийнятий закон "Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української РСР".Кабінет Міністрів об'єднує і направляє роботу міністерств і інших підпорядкованих йому органів. Міністерства й іншіцентральні органи дєржавного_уіфавління здійснюють керівництво окремими сферами управління, несуть відпо,відальність за їх розвиток. В межах своєї компетенції урядмав видавати постанови і розпорядження, а також органі*зувати перевірку їх виконання.

В Місцеві органи, влади і управління. 9 квітня 1990 рокубув прийнятий Закон СРСР "Про загальні засади місцево­го самоврядування і місцевого господарства в СРСР", асновною ідеєю якого було переведення місцевих Рад; а ре­жиму єдиного державного керівництва в режим місцево-;;го самоврядування. За Законом місцеві Ради ставали по­вноправними господарями на своїй території. 7 грудня 1990?року було прийнято Закон УРСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядуван­ня". В ньому визначалися засади місцевого самоврядування,!правовий статус місцевих Рад народних депутатів, органів;територіального громадського самоврядування. В систему місцевого самоврядування входили сільські,селищні, міські Ради народних депутатів і їх органи, іншіїформи територіальної самоорганізації громадян. Терито|:їріальну основу місцевого самоврядування складали сільра-ї да, селище, місто, а органами місцевого самоврядування були відповідні Ради народних депутатів. З метою більш ефек-тивного здійснення своїх прав і обов'язків органи місцевого самоврядування могли об'єднуватись в асоціації, іншії форми добровільних об'єднань Поряд з місцевим самоврядуванням Закон виділяв регіональне самоврядування, основу якого складали районі;область. Нове законодавство про органи місцевого самоврядуван,:;ня значно розширило їх права, як в сфер} економічного, такі в сфері соціально-культурного життя суспільства, затверйдило повноту народовладдя на відповідних адміністративних тешітооіях.