61. Україна і утв. Срср...

На початку 20-х рр. Країна юридично була незалежною державою. Вона мала цілий ряд умов з радянською Росією. Після завершення громадянської війни встановлення економічних відносин з Росією.

Але її державний суверенітет був надзвичайно низьким. Важливі атрибути було втрачено ще під чпс громадянськох війни.

Процес входження України до ССРС пройшов ряд етапів:

1. Законодавчий – червень 1919р. – військово-політичний союз;

2. Входження України до складу союзу 21-22 рр., вході якого складалась договірна федерація між радянською Україною і Росією.

3.Входження радянської України до складу союзу ССР.

1-ша модель: Сталінська – всі республіки повинні були входити до складу Росії, тобто вони не були суверенними.

2-га модель: Раковський, Фрунзе – Україна, як незалежна республіка мала самостійнв органи. Тільки воєнні питання повинні були вирішуватися разом.

3-тя модель: Ленін – кожна республіка мала входити в союз на рівних правах.

Вищим органом союзу визнавався Всесоюзний з їзд рад.

30 грудня 1922 р – з їзд затвердив декларацію «Про утворення союзу ССРС» і підписав союзний договір. Згідно з цим документом до складу союзу ввійшли 4 республіки: ССР, УССР, Білоруська республіка, Кавказька федерація.

Договір визначав структуру загальносоюзних органів влади.

Завершення створення союзу розпочалось прийняттям конституції січень 1924 р.

Народний комісаріат вирішував зовнішню політику.

Формально кожна союзна республіка мала право вільно входдити і виходити з складу союзу.

Утворення СССР диктували необхідні умови перебудови союзу УСРР.

Всеукраїнський з їзд рад, як вищий орган законодавчої влади в Україні розглядав зовнішню і внутрішню політику в країні.

В період між з їздами вищим органом законодавчої влади є ВУ ЦВК, який засідав секційно.

Раз у 2 місяці проходили сесії, але було прийнято не більше 3 сесій на рік.

Прийнято Положення «Про ВУ ЦВК» 1924 р.

В Україні створювався з-й законодавчий орган – Президія ВУЦВК.

З утворенням СССР виникла необхідність внесення змін до центральних органів. Наркомати стали поділятись на загальносоюзні або спільні для всього радянського союзу. Були Наркомати республіканські (тобто у кожній республіці).

Об єднаними були Наркомати фінансів СССР і фінансів України, продовольства, робітничо-селянської інспекції, Вища рада народного господарства. Існували Наркомати земельних справ, охорони здоров я, внутрішніх справ, юстиції, вони були республіканськими.

62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)

Відбулися зміни місцевих органів влади в Україні.

До весни 1923 р. був підготовлений проект про скасування в Україні волостей і повітів. Губернії залишалися. Утворено замість них округи і райони.

2-га сесія ВУЦВК 7 скликання 12 квітня 1923 р. прийняла Постанову «Про новий адміню-терит. Устрій України». За нею визнавалось скасування більше 2 тис. волостей і 102 повітиі встан. Поділ республіки на 53 окрууги і 796 районів. Окрім того 15,5 сільрад було окруплено до 9,3 тис.

Загалом в республіці к-сть адмін.-терит. Одиниць зменшилась на 46 % управлінського апарату.

Райони, округи були наділені широкою компетенцією (більшою, ніж волості і повіти).

Від старого адмін.-терит. Поділу в Україні залишилися губернії, які втрачали своє значення.

Президія ВУЦВК 3 червня 1925 р скасовувала губернії ( замість 9 губерній – 102 повіти, 1980 волостей). Було створено 549 сіських рад (162 – рос., 17 – польські, 62 – молдовські).

Але, в січні 1934 р . на 17 з їзді ВКП(б) Сталін заявив, що головною небезпекою для радянської влади є місцевий буржуазний націоналізм і в грудні 1934 р. прийнято Рішення «Про чистку 2-х прикордонних районів в Україні».

В результаті адмін.-терит реформи здійснився перехід від 4-х ступневої системи управління (губернії-повіти-волості-села) до 3-х (округ-район-село).

Пізніше замість округів були створені області.

Значною подією стало утворення на Лівобережжі Дністра Молдавської автономної республіки в 20-ті роки.

У жовтні 1924 р. сесія ВУЦВК прийняла Постанову «Про утворення автономної Молдавської соціалістичної республіки».

Наркомат юстиції України розробив проект конституції Молд. Республіки. У квітні 1924 р. в м. Болеті 1-ий Всемолдовський з їзд рад, який затвердив Конституцію Молд. Республіки.

9 з їзд рад затвердив входження Молд. республіки до складу УРСР.

Відбулися зміни в системі суд. органів.

9 Всеукр. З їзд рад затвердив Положення «Про судоустрій СРСР».

Судова система: Народний суд (районні) Окружний судТВерховний суд Урср.

Основною ланкою залишився Народний суд.

Окружний суд скл. З пленумів і відділів (адмін., крим., цив. І дисциплінарних відділів).

Верховний суд скл. З президії, пленуму і декількох колегій.

Дана система судів діяла з 1924 р. до 11 вересня 1929 р., коли ВУЦВК затвердила нове Положення «Про судоустрій УСРР», згідно з якою зберігалась стара система.

Районні і народні суди обиралися окружними з їздами рад, а в містах і селищах – пленуми сільських і селищних рад.

Здійснювалась перебудова органів прокуратури УРСР 1924 р. З 1925 р. держ. Прокуратура залишалася в складі Наркомату юстиції, але її керівник в складі Наркомату одержував назву Генерального прокурора республіки.

Місцеві органи прокуратури складали окружні прокурори.

З 1925 р. увесь східний апарат передавався прокуратурі (раніше суддям).

Створ. держ. нотаріат, адвокатура, інституції наук.-суд. експертизи.

Особливу увага партія більшовиків приділила репресивним заходам. Було утворену Всеукр. Надзвичайну комісію в 1922 р. для боротьби з бандитизмом, спекуляцією тощо, яка проволила репресивну політику.